Однією з особливостей України є наявність територій зі статусом гірських населених пунктів, зокрема Карпатського регіону України, який займає територію площею 56,6 тис. квадратних кілометрів. Він окреслюється межами чотирьох адміністративних областей — Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької.

 

Євген КРАСНЯКОВ.

На території Карпатського регіону статус гірських мають 712 населених пунктів, у тому числі в Закарпатській області — 213, Івано-Франківській — 240, Львівській — 195, Чернівецькій — 64. Села становлять абсолютну більшість (94,37%) у загальній кількості гірських населених пунктів, селища міського типу — 3,09%, селища і міста по 1,27 %.

У гірських населених пунктах станом на 1 січня 2016 року проживало 1 337,2 тис. осіб, із них у Івано-Франківській області 42,5, Львівській — 23,4, Закарпатській — 20,6, Чернівецькій — 13,5 відсотка.

Карпати — гордість України. Це неповторні ландшафти, стрімкі потоки, сріблясті водоспади. Але вітчизняних і зарубіжних гостей захоплювали й захоплюють не тільки краєвиди, фауна і флора Карпат, а й мешканці гір, їх промисли: різьба по дереву, ткацтво, художня обробка шкіри та металу, кераміка, вишивка, ткацтво, писанкарство та інше, і вони сьогодні слугують візитівкою держави.

Проте життя горян — це важкі умови праці і побуту, зумовлені розселенням на схилах гірських хребтів. До того ж у зв’язку з розвалом лісогосподарських підприємств, знищенням колективних форм організації сільського господарства значно зросло безробіття, що спонукає горян виїжджати на заробітки в сусідні регіони й держави. Молоді люди, завершивши навчання в місті, не повертаються в гори. Це призводить до втрати етнокультурної ідентичності та унікальності.

У складних умовах опинилася сфера освіти регіону. У зв’язку з високогірним розташуванням та транспортною важкодоступністю багатьох населених пунктів діти не мають можливості здобувати якісну освіту, а школи — належно організовувати профільне навчання.

Зрозуміло, що зберегти для майбутніх поколінь красу Українських Карпат можуть і зобов’язані самі люди, зокрема — підростаюче покоління горян. Але для цього на загальнодержавному рівні потрібно розуміння таких перспектив розвитку гірських територій, як всебічна підтримка гірських територій, зокрема, виконання в повному обсязі базового Закону України «Про статус гірських населених пунктів України», що дало б змогу вирішити низку завдань у соціально-економічній, освітній, медичній сферах, охорони навколишнього середовища, створенні туристичної інфраструктури, функціонування культурно-мистецьких установ.

Аналіз законодавчої та іншої нормативно-правової бази розвитку територій України, зокрема гірських, дає змогу зробити висновок про те, що в державі здебільшого сформовано достатню нормативно-правову базу забезпечення успішного розвитку гірських регіонів. Це, насамперед, такі закони: вищезгаданий Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.1995 р. із змінами і доповненнями від 13.12.2005; Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» від 23.03.2000 р., «Про Основні засади державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21.12. 2010 р., «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» від 01.07.2010 р., «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26.06.1991 р., із численними змінами станом на 07.02.2017 р.

До того ж питання соціально-економічного розвитку гірських територій також частково регулюються Бюджетним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державні цільові програми», «Про планування і забудову територій», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування».

На виконання вказаних законів Кабінетом Міністрів України ухвалено понад 10 постанов: «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» від 26.04.2003 р., «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» від 11.08.1995 р. із змінами і доповненнями, внесеними станом на 26.10.2013 р., «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» від 11.08.1995 р. № 646 із змінами і доповненнями, внесеними станом на 21.10.2009 р., «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення для визнання територій депресивними» № 235 від 02.03.2010 р., «Про державну стратегію регіонального розвитку на період до 2020 року» від 06.08.2014 р., «Про Концепцію вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України» від 04.10.2006 р., «Про затвердження Положення про Раду розвитку регіонів» від 20.12.2006 р., «Про затвердження Концепції державної регіональної політики України» від 02.07.2008 р. тощо.

Функціонування гірських загальноосвітніх навчальних закладів на законодавчому рівні закріплено в чинному Законі України «Про освіту». Так, статтею 14 цього закону передбачено, що забезпечення розвитку мережі закладів освіти (в т. ч. і розташованих в гірській місцевості), зміцнення їх матеріально-технічної бази, господарського обслуговування належить до повноважень місцевих органів виконавчої влад та органів місцевого самоврядування. Бюджетний кодекс України (статтями 89 і 90 передбачено, що видатки на загальноосвітні навчальні заклади здійснюються з обласних бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно з законом та перспективним планом формування територіальних громад; статтею 102-2 передбачено, що освітня субвенція спрямовується виключно на оплату праці з нарахуванням педагогічним працівникам у загальноосвітніх навчальних закладах та професійно-технічних навчальних закладах в частині видатків на здобуття повної загальної середньої освіти. Усі інші видатки здійснюються з місцевих бюджетів). Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 р. № 944 затверджено Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу, що дозволяє зберігати мережу гірських малокомплектних шкіл.

На превеликий жаль, проведений аналіз нормативно-правової бази регулювання розвитку регіонів, зокрема гірських, дозволяє зробити висновок про те, що найголовнішою проблемою є не нестача нормативно-правової бази, а хронічне невиконання ухвалених документів, насамперед, фінансування заходів, спрямованих на розвиток регіонів, в тому числі й гірських.

Освіта в гірській місцевості, збереження та розвиток мережі закладів загальної середньої освіти є запорукою подальшого розвитку Карпатського регіону України. «Карпатам потрібні справжні господарі. Тому саме гірська школа спільно з родиною покликані підготувати випускників школи до праці в гірській місцевості... Гірська школа покликана враховувати в навчально-виховному процесі цілий пласт матеріальної і духовної культури горян (господарсько-трудову діяльність, побут, обряди, фольклор, звичаї, традиції), що в подальшому слугуватиме розвитку регіону, збереженню етнокультурної ідентичності і унікальності мешканців гір», — справедливо наголошує голова Гуцульської освітянської ради, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, багаторічний директор Яворівського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів Косівського району Івано-Франківської області, народний вчитель України Петро Васильович Лосюк.

Науковці справедливо наголошують, що школа в горах — це не тільки педагогічне, економічне, географічне чи соціальне поняття. Майже завжди її головною функцією було формування людини, яка залишається працювати у гірському селі, у сільському господарстві. Проте в нинішніх умовах ця функція не реалізується достатньо. Постає гостра проблема, як узгодити інтереси суспільства, що повільно перебудовується, з інтересами молодої особистості, яка змалечку бачить невлаштованість сільського життя і, на відміну від попередніх поколінь, хоче задовольнити потреби свого розвитку з найбільшими перспективами.

За інформацією місцевих органів управління освітою у населених пунктах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, віднесених постановою Кабінету Міністрів від 11 серпня 1995 р. № 647 (зі змінами і доповненнями) до гірських, функціонують 535 загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчається 78,7 тис. учнів, що становить відповідно 3,2 та 2,0 відсотки від їх загальної кількості в державі. Із них: у Закарпатській області — 105 шкіл, майже 11,0 тис. учнів; в Івано-Франківській — 245 шкіл, 46,8 тис. учнів; у Львівській — 157 шкіл, понад 15,5 тис. учнів; у Чернівецькій — 28 навчальних закладів, понад 5,3 тис. учнів.

Розглядаючи освітню діяльність гірської школи як важливий чинник соціальних перетворень, необхідно враховувати той факт, що гірська школа разом зі значними чинниками впливу на розвиток сільського соціуму має чималі труднощі. Визначальними серед них є: монофункціональний розвиток гірських сіл утруднює вибір професії та працевлаштування випускників шкіл; недостатність розвитку сільських територій у горах, збіднений ринок праці у гірських селищах, недостатня зацікавленість державних і недержавних організацій у багатофункціональному розвитку гірських сіл справляють негативний вплив на розвиток учнів та роботу гірської школи; незадовільний санітарно-гігієнічний стан багатьох гірських шкіл (холод, низька якість роботи вчителів та учнів упродовж трьох-чотирьох осінньо-зимових місяців року); відсутність повної ставки у багатьох учителів (від 6 до 10-15 уроків тижневого навантаження); не працюють пришкільні інтернати. Діти щоденно добираються до школи за 5 — 7 км; відсутність гнучкості навчальних програм, нехтування особливостями умов, в яких працюють гірські школи, негативно відбивається на профорієнтації учнів цих шкіл і підготовці їх до навчання у вищих навчальних закладах; малокомплектність, малочисельність навчальних закладів ускладнює процес організації харчування дітей, створюють проблеми у проведенні конкурсних закупівель, послуг гарячого харчування; трудова міграція, сезонні роботи, на які нерідко виїжджають батьки, значно ускладнюють навчання і виховання учнів гірських шкіл; відсутність стратегії розвитку сільських територій, конкретних планів урізноманітнення видів діяльності у гірських населених пунктах, відсутність місцевого партнерства щодо розвитку села і школи утруднюють розвиток останньої; потребує свого перегляду і вдосконалення механізм фінансування гірських закладів освіти. Так, чинний формульний розрахунок утримання одного учня у школі навіть не забезпечує виплати в повному обсязі заробітної плати педагогічним працівникам. Про який розвиток матеріально-технічної бази може йтися?; в окремих населених пунктах є необхідність у капітальному ремонті дорожнього полотна для безпечного перевезення учнів до місць навчання. Потребує поповнення і оновлення парк шкільних автобусів, в тому числі й автобусів підвищеної прохідності.

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти відповідно до предметів його відання, виконуючи контрольні функції, які покладено на нього Законом України «Про комітети Верховної Ради України», 14—15 червня 2017 року провів виїзне засідання у Івано-Франківській області з порядком денним «Гірська загальноосвітня школа: стан, проблеми, перспективи розвитку».

Плануючи таке засідання, народні депутати України — члени комітету виходили з того, що в умовах, коли в державі здійснюється процес реформування освітньої галузі, вкрай необхідно привернути увагу вищого законодавчого органу, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, науковців, педагогів-практиків, громадськості до проблем розвитку освіти в гірській місцевості, максимального збереження мережі загальноосвітніх навчальних закладів, їх наповнення навчальним обладнанням, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, збереження унікального досвіду народних промислів, притаманних лише цій місцевості, та низки інших проблем, що виникають у процесі децентралізації влади тощо.

У рамках виїзного засідання учасники заходу — народні депутати Олександр Співаковський, Юрій Соловей, Іван Рибак, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Івано-Франківщини та інші відвідали Великороженську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Косівського району Івано-Франківської області, розташовану в гірській місцевості; взяли участь у засіданні круглого столу на базі Яворівського загальноосвітнього навчального закладу за участі керівників місцевих органів управління освітою Верховинського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського районів та міста Яремче Івано-Франківської області, директорів загальноосвітніх навчальних закладів, освітянської громадськості, а також провели зустріч з педагогічними працівниками, які представляють дошкільну, позашкільну, післядипломну, професійна-технічну та вищу освіту, де детально були обговорені питання майбутнього базового Закону України «Про освіту».

15 червня поточного року відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки за участі першого заступника голови комітету Олександра Співаковського, народних депутатів України Юрія Солов’я, Анатолія Матвієнка, Максима Довбенка, голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Олега Гончарука, заступника голови Івано-Франківської обласної ради Василя Гладія, директора Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрія Кононенка, представників Національної академії педагогічних наук, керівників органів управління освітою Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької обласних державних адміністрацій.

В обговоренні доповіді директора Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віктора Кімаковича взяли участь народні депутати України, представники органів державної влади, науковці, керівники навчальних закладів, педагоги-практики.

У процесі підготовки та проведення виїзного засідання комітету було напрацьовано проект рішення комітету, в якому пропонується: Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти: звернутися до Кабінету Міністрів України з клопотанням про виділення коштів із державного фонду регіонального розвитку для фінансової підтримки пілотного регіонального проекту «Розбудова нової української школи в гірській місцевості Українських Карпат»; внести на обговорення Робочої групи з підготовки до другого читання проекту базового Закону України «Про освіту» (реєстр. № 3491-д) уточнюючі пропозиції до статті 13 «Територіальна доступність повної загальної середньої освіти» в частині функціонування пришкільних інтернатів (гуртожитків) при закладах системи загальної середньої освіти, які розташовані в гірській місцевості; під час розгляду на засіданні комітету проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих громадян» (реєстр. № 6038) підтримати пропозиції щодо відновлення попередніх редакцій статей 95, 96 Кодексу законів про працю України, а також статей 3, 6, 7 Закону України «Про оплату праці» в частині встановлення основних принципів формування системи оплати праці працівників бюджетної сфери; під час розгляду на засіданні комітету проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірських населених пунктів» (реєстр. № 6439) підтримати пропозиції щодо збільшення тарифних ставок, пенсійного забезпечення для працівників медичних, освітніх закладів, закладів культури та інших бюджетних установ, які розташовані на території високогірних населених пунктів. Рекомендувати Кабінету Міністрів України: всебічно сприяти збереженню та розвитку мережі навчально-виховних комплексів та інших закладів, що здійснюють дошкільну підготовку дітей та надають освітні послуги на подальших щаблях навчання, в тому числі й профільну освіту, охоплюючи дітей з найвіддаленіших гірських поселень; розробити Концепцію сільської загальноосвітньої школи, в якій визначити місію та роль гірської школи як важливої ланки регіональної освіти, як осередку збереження своєрідних традицій, що розвиваються в нових умовах, які покликані збалансувати природньо-етнічні, інноваційні впливи засобами інформаційних технологій; вивчити доцільність впровадження пільгового оподаткування для новостворених підприємницьких структур на території гірських районів, які у процесі виробничої діяльності надаватимуть допомогу у розвитку соціально-освітніх послуг або здійсненні інфраструктурного забезпечення цих територій; розробити довгострокову програму розвитку гірських територій, яка визначить їх статус (як об’єкта регулювання), створить правові засади для їх розвитку, забезпечить формування освітнього середовища для школярів зазначених територій; реалізувати міжвідомчі програми, спрямовані на повернення до гірського села випускників вищих навчальних закладів і фахівців соціальної сфери, яких потребують такі населені пункти (лікарів, учителів, працівників культури), шляхом надання першого робочого місця, можливості отримати житло тощо; вивчити питання про доцільність створення Всеукраїнського фонду підтримки розвитку гірських територій, акумулювавши кошти (від відрахувань господарюючих суб’єктів усіх форм власності в розмірі 1,5 % їхніх доходів) для цільового використання в сфері освіти та стимулювання роботи молодих педагогічних кадрів; розглянути питання щодо внесення змін до чинного законодавства в частині виключення з розміру заробітної плати доплат, зокрема доплат за класне керівництво, перевірку зошитів та інших доплат за виконання додаткової педагогічної роботи, надбавок за вислугу років та за престижність педагогічної праці та інших виплат тим працівникам, заробітна плата яких менша від розміру заробітної плати 3200 гривень; щорічно під час підготовки проекту Закону України «Про Державний бюджет України» передбачати асигнування на капітальні ремонти автошляхів до навчальних закладів, а також придбання шкільних автобусів, в тому числі підвищеної прохідності для навчальних закладів, розташованих у сільській місцевості.

Рекомендувати Міністерству освіти і науки України: спільно з Міністерством фінансів України розглянути питання щодо унормування відповідно до умов і потреб гірських регіонів кількісних показників функціонування класів, шкіл, освітніх округів, що не можуть бути тотожними з кількісними показниками, встановленими для традиційних чи рівнинних освітніх закладів, (наповнюваність класів, кількість учнів в опорній школі, вимоги до формування освітнього округу, зокрема, дозволивши в гірській місцевості функціонування освітнього округу на базі однієї школи); забезпечити безумовне фінансування в повному обсязі варіативного компонента навчального плану, ширше використовувати його для поглиблення знань учнів про рідний край, соціально-економічні особливості життя і господарювання в горах, на підготовку до вибору майбутньої професії (а почасти і її здобуття) в системі профільного навчання; розглянути ініціативу громадськості Івано-Франківської області питання запровадження пілотного проекту «Розбудова Нової української школи в гірській місцевості»; вивчити питання щодо доцільності внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України № 944 від 05.08.2016 року щодо надання можливості створення, окрім філій опорних навчальних закладів, класів-комплектів у малочисельних школах І ступеня гірських районів.

Рекомендувати Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Чернівецькій обласним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування: проаналізувати стан виконання цільових регіональних програм розвитку освіти. У разі необхідності розробити регіональні стратегії і програми розвитку гірських районів на основі наявного ресурсного потенціалу та існуючих потреб у наданні освітніх послуг конкретних гірських територій; забезпечити отримання учнями загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у гірській місцевості, якісних освітніх послуг, організуючи навчання дітей початкових класів максимально наближено до місця проживання; налагодити опіку над гірськими школами з боку вищих навчальних закладів, закладів професійно-технічної освіти, виробничих організацій та структур, які зацікавлені в підготовці випускників як майбутніх спеціалістів відповідної галузі; вивчити питання щодо доцільності створення на рівні областей, у яких функціонують гірські школи, спеціального освітянського телевізійного каналу, який спільно з інтернет-мережею дозволяв би ефективно обмінюватися інформацією та досвідом використання сучасних технологій, в тому числі й дистанційного навчання, в гірських школах, а також вестиме різноманітні навчально-пізнавальні програми, телепередачі тощо; врахувати особливості гірської місцевості в формуванні мережі загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів, максимально зберегти такі заклади для здобуття повної загальної середньої освіти, при цьому передбачити індивідуальні форми навчання для повноцінної реалізації профільного навчання, включаючи очно-заочні, інформальні, дуальні, (дистанційні, екстернатні) форми. В умовах розвитку процесів децентралізації, посилення відповідальності місцевої влади за розвиток освіти, практикувати створення громадських об’єднань, асоціацій, що об’єднують представників влади, вчителів, що працюють в закладах гірської місцевості; забезпечити реалізацію відповідних державних програм, проектів, надаючи пріоритет гірській школі в оснащенні комп’ютерною технікою, зміцненні її матеріально-технічної бази та стовідсотковому підключенню до Інтернету; забезпечувати умови для поступового відновлення діяльності раніше закритих закладів освітньо-культурного призначення та відкриття нових у гірських сільських населених пунктах, забезпечити відповідне фінансування їх органами місцевої влади; у процесі шкільного навчання забезпечити розвиток практичних умінь, навичок, компетентностей учнів, необхідних для залучення до продуктивної праці та оволодіння певною професією шляхом відкриття спеціальних груп, класів професійних курсів, факультативів на базі опорних шкіл, що фінансуються в повному обсязі; максимально зберегти та сприяти розвитку мережі вечірньо-змінних шкіл заочної форми навчання та сприяти функціонуванню навчально-консультативних пунктів; у віддалених населених пунктах, що входять до однієї об’єднаної територіальної громади, окрім опорної школи, зберегти загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів з іншими профілями навчання; під час підготовки та ухвалення рішень про бюджет області передбачати асигнування на закупівлю для гірських шкіл автотранспортних засобів (шкільних автобусів) підвищеної прохідності.

Комітет з питань науки і освіти пропонує Національній академії педагогічних наук України узагальнити досвід науково-дослідної лабораторії Національної академії педагогічних наук України «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщинознавство» з метою подальшого розповсюдження досвіду, використання регіонального ентографічного компонента як важливого засобу національно-патріотичного виховання дітей та молоді; для успішної реалізації навчальних програм в загальноосвітніх школах гірської місцевості розробити науково-методичний супровід індивідуальних форм навчання в класах з малою чисельністю учнів; розробити методики та технології організації навчання в з’єднаних класах (класах-комплектах) початкової школи.

Сподіваємося, що у найближчий час за результатами виїзного засідання комітетом буде ухвалено остаточне рішення, а органи державної виконавчої влади розпочнуть роботу над його втіленням в реальне життя.

 

Євген КРАСНЯКОВ,
народний депутат ІІ-ІІІ скликань,
головний консультант секретаріату Комітету з питань науки і освіти,
кандидат наук з державного управління, доцент,
заслужений працівник освіти України.