Виші Донецької та Луганської областей матимуть фіксоване держзамовлення

Ранкове засідання 11 липня

Віктор Пинзеник, Віктор Чумак. 

Верховна Рада ухвалила одразу за основу та в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про вищу освіту» щодо діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ) на території Донецької та Луганської областей (№ 6548).
Співавтор законопроекту Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко нагадала, що парламент нещодавно ухвалив закон, яким дозволив абітурієнтам із тимчасово окупованих територій вступати до вишів, переміщених із тимчасово окупованих територій, за спрощеною процедурою, тобто без складання ЗНО.
«Ми тим самим підтримали і молодь на окупованих територіях, і окуповані виші, — зауважила І. Геращенко. — Але нашим правильним рішенням ми поставили в нерівні умови інші ВНЗ, які знаходяться поблизу лінії зіткнення. На сьогодні в цих вишах менший відсоток держзамовлення. Ми зіткнулися з величезним проханням, зокрема Маріупольського державного університету, щоб ми вирішили це питання, і допомогли збільшити державне замовлення на такі професії, як українська мова. Цим законопроектом вишам, які знаходяться поблизу лінії зіткнення, надаються ті самі преференції, що й евакуйованим вишам Донецької та Луганської областей».
Отож для вишів із Маріуполя, Слов’янська, Краматорську та інших населених пунктів, що знаходяться поблизу лінії зіткнення, передбачається встановлення фіксованих обсягів держзамовлення.
І. Геращенко звернулася до Голови Верховної Ради, щоб цей законопроект було невідкладно підписано і відправлено на підпис Президенту. «Ми звернемося до глави держави, щоб закон підписати якнайшвидше, та щоб ВНЗ, які знаходяться поблизу лінії зіткнення, не втратили абітурієнтів», — підкреслила вона.
Перший заступник голови Комітету з питань освіти і науки Олександр Співаковський, у свою чергу, зауважив, що законопроект розроблений для збереження контингенту студентів вищих навчальних закладів, які знаходяться у населених пунктах, наближених до зони АТО. 
Українська влада приділяє недостатньо уваги вирішенню проблем переселенців, з якими вони щодня стикаються, зауважив під час обговорення лідер Радикальної партії Олег Ляшко. І звернувся до уряду з вимогою виділити додаткові кошти на вирішення проблем переселенців, зокрема, придбання чи реконструкцію житла для них.
Олексій Рябчин («Батьківщина») висловив сумнів, що цей закон виконуватиметься урядом та місцевою владою. За його словами, уряд не виконав вимоги закону про переміщені виші, адже досі не розроблено положення про передачу приміщень переміщеним ВНЗ, передачу чи реконструкцію приміщень під гуртожитки, встановлення надбавок до зарплат викладачам. Парламентарій нагадав, що законодавчо також передбачено право студентам із тимчасово окупованих територій проживати безоплатно у гуртожитках на контрольованій українській території. Однак, за словами О. Рябчина, заборгованість перед Міносвіти за проживання такої категорії студентів на сьогодні становить 960 мільйонів гривень.
У цілому також прийнято зміни до Закону «Про поводження з радіоактивними відходами» (№ 6435) і до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення поводження з радіоактивними відходами     (№ 6436). У першому читанні — проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років» (№ 6574).
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Андрій Парубій поінформував про його зустріч 9 липня з Генеральним секретарем ООН А. Гутеррешем та повідомив, що звернувся до високого гостя із закликом, щоб ООН позбавила Росію права вето в Раді безпеки як країну-окупанта. «Адже окупант, згідно зі Статутом ООН, не може брати участі в ухваленні рішень, які стосуються держави, на яку він напав, — сказав А. Парубій. — Нам потрібна ефективна та сильна ООН, — це запорука миру та стабільності у світі».
Голова Верховної Ради також нагадав, що на період між пленарними засіданнями припала важлива дата — 30 червня 2017 року виповнилось 110 років від дня народження легендарного командира УПА Романа Шухевича. «Армія, керована Романом Шухевичем, без зовнішньої підтримки багато років вела успішну боротьбу проти двох найбільших імперій світу — радянської і нацистської», — зауважив       А. Парубій, закликавши парламентаріїв привітати сина легендарного Романа Шухевича — народного депутата Юрія Шухевича, багатолітнього борця за незалежність України та політв’язня.
А. Парубій повідомив про рішення фракції «Блоку Петра Порошенка» про виключення зі складу фракції БПП народного депутата Борислава Розенблата. За зверненням керівників двох фракцій — «Блоку Петра Порошенка» та «Народний фронт» Артура Герасимова та Максима Бурбака — Голова Верховної Ради поставив на голосування таку пропозицію — працювати у четвер, 13 липня, без перерви до розгляду всіх питань порядку денного, і розглянути всі подання Генпрокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності п’яти народних депутатів України — Є. Дейдея, О. Довгого, А. Лозового, М. Полякова, Б. Розенблата. Однак оскільки таку пропозицію підтримали лише 190 депутатів, А. Парубій звернувся до Генпрокурора з проханням прийти до парламенту і доповісти подання щодо двох народних депутатів — Євгена Дейдея та Олеся Довгого, оскільки минуло сім днів від ухвалення рішення Регламентним комітетом Верховної Ради.
Після перерви А. Парубій повідомив, що до апарату Верховної Ради о 12.15 надійшла телеграма від Генпрокурора, у якій сказано, що у зв’язку з перебуванням у службовому відрядженні він прибуде до парламенту для представлення подання про притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів о 16-й годині.
Однак парламентарії почали вимагати негайного прибуття Ю. Луценка та оточили трибуну. Після того, як Голова Верховної Ради надав представникам фракцій можливість висловитись, Артур Герасимов заявив, що Блок Петра Порошенка підтримуватиме всі подання щодо народних депутатів і закликав перейти до розгляду питань порядку денного, зокрема, законопроектів про судову реформу, щоб не губити ефективність парламенту.
«Не можна затягувати ухвалювати це рішення», — сказав голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв.
«Неявка Генпрокурора демонструє одне — що йому немає що сказати», — стверджував лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко. 
Сергій Соболєв («Батьківщина») підкреслив, що, пропустивши семиденний термін, парламент втягують у судові суперечки.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій наголосив, що скасування недоторканності є питанням номер один у запитах суспільства, і під час його розгляду важливо дотримуватися всіх юридичних процедур. Він також підкреслив, що згідно з Регламентом парламент за відсутності Генпрокурора не може розпочати розгляд подань, бо потім це може бути визнано порушенням у суді. Глава парламенту запропонував продовжити вечірнє засідання до завершення розгляду подань Генпрокурора. Таку пропозицію підтримали 233 народні депутати.
Після того, як пропозицію глави парламенту перейти до розгляду законопроекту про Конституційний Суд за процедурою «ед хок» підтримали лише 165 народних депутатів, А. Парубій оголосив перерву для міжфракційних консультацій.
Депутати вітали з днем народження Тетяну Донець.

Анна ШЕВЧЕНКО.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua