Тим, хто звик бачити все в сірих тонах, не допоможуть навіть рожеві окуляри. Але є люди, які, незважаючи на труднощі, активно будують своє життя, намагаючись робити світ навколо себе якомога кращим. Саме такий Олександр Колівешко з Чернігівщини.
У 32-річного чоловіка за плечима — навчання у технологічному університеті, аспірантура, робота над дисертацією. Попрацював 3 роки рятувальником, а опинившись на обліку в центрі зайнятості, вирішив спробувати знайти свою нішу на ринку праці — боротьбу за чисте довкілля перетворив на власний бізнес. Його підприємство вже другий рік займається збиранням небезпечних і безпечних відходів. До справи долучив і старшого брата Миколу. Відтак бізнес став родинним.
«Сміття у нас давно перейшло з розряду побутових проблем у ранг національної катастрофи. Якщо раніше левову частку побутових відходів становили органіка і папір, які швидко розкладалися, то нині в рази зросла частка шкідливого пластику та поліетилену, яких люди намагаються позбутися в найпростіший для себе спосіб — викидаючи подалі від своєї оселі. Тому стихійні звалища у лісах, на берегах водойм для нас, на жаль, стали невід’ємною частиною пейзажу. А з цим потрібно щось робити», — каже Олександр. І поки держава зволікає, а ця проблема потребує вирішення саме на державному рівні, отакі ентузіасти, як Олександр Колівешко, діють, намагаючись зробити світ чистішим, зберегти його для майбутніх поколінь.
На сьогодні його підприємство має п’ять стаціонарних збірних пунктів, два з яких у Чернігові, решта — у селах Снов’янці, Брусилові, Клочкові. Туди люди зносять усякий непотріб — макулатуру, металобрухт, скло, поліетиленові пляшки, батарейки, пластикові та гумові вироби тощо. Несуть сміття й свідомі громадяни, і ті, для кого це стало своєрідним заробітком. Також підприємство надає послуги з вивезення відходів з кафе, магазинів. У спеціальному ангарі сміття сортують, подрібнюють і пресують, після чого здають на подальшу переробку.
По кадри О. Колівешко йде по старій пам’яті, але вже як роботодавець, до районного центру зайнятості. Знає, що завжди може розраховувати на підтримку його фахівців, які допомагають залучати безробітних до тимчасових робіт на підприємстві. В найближчих планах — розширення сфери діяльності на сусідні райони.
Про те, що можна зробити бізнес на смітті, Олександр замислювався ще в студентські роки. Адже, щоб не забруднювати довкілля, підприємства, та й громадяни також, мусять кудись дівати небезпечні відходи. Досліджував проблему з наукової точки зору, в своїй дисертації на тему «Бухоблік, аналіз і аудит екологічних витрат підприємства», яка написана, та, за його словами, чекає свого часу. А тепер втілює ідею на практиці з упевненістю, що його бізнес є сьогодні життєво необхідним.
Світлана ШЕРЕМЕТ.
Фото автора.
