Старт жнивам у Попаснянському районі дало свято «Перший сніп-2017», яке не проводили з початку бойових дій на Донбасі. Захід відбувся на території фермерського господарства «Світанок». 

 


Район — це прифронтова територія, отже, умови, в яких сьогодні працюють сільгоспвиробники окремих господарств, відрізняються від інших. Загалом до початку АТО тут працювало 54 агропідприємства, а нині лишилося 30, було 34 тис. га землі, а зараз лише 16 тисяч. Решта залишилася на неконтрольованій українською владою території і ще майже 2 тис. га орних земель заміновані або зайняті фортифікаційними спорудами.
Зокрема, з двох тисяч гектарів, які офіційно має фермерське господарство «Надія», майже 1 тис. 400 га розташовані у зоні ризику. Тобто це та земля, на яку сьогодні не можна навіть заїхати, не говорячи вже про її обробіток. Вона не використовується за призначенням, бо відійшла до лінії розмежування та під фортифікаційні споруди військових. Фермерське господарство «Світанок», яке знаходиться у Врубівській селищній раді, теж досить постраждало від бойових дій. Однак, незважаючи на ситуацію, всі сільгосппідприємства району добре підготувались до жнив. 
Правду сказати, «Світанок» — не краще сільгосппідприємство Попаснянщини, але, судячи з техніки, яка була презентована гостям, є досить потужним «середняком». На майданчику стояли сучасні зерновози, імпортні комбайни, спеціальні навантажувачі, візки для жниварок та інше. Увагу присутніх привернув новенький самохідний іноземний обприскувач, що управляється електронікою.
«Світанок» тяжко виходив зі скрути, спричиненої початком бойових дій.


— Усе, що заробляємо, вкладаємо у свій розвиток. Хтось приходить на землю, щоб заробити грошей, а ми плануємо передати справу своїм дітям та онукам, — коментує ситуацію голова фермерського господарства Микола Спасевич. — Наше крайнє поле розташоване за десять кілометрів до фронту. Снаряди долітають сюди і до сьогодні, але, попри це, ми продовжуємо обробляти землю. Навіть у 2014 році, коли йшли танки і тривали бої за визволення території від бойовиків, ми збирали зерно. Почнуть гатити «Гради» — ховаємось, замовкнуть — виходимо на поле. Горить хліб — гасимо і знову включаємось в роботу. У 2015-му на нас упало 40 снарядів «Градів». Дякувати богові, людських жертв не зазнали, але воронки були — ого-го! Деякі поля вже розмінували, деякі стали полігонами, отже, орної землі у нас поменшало. А щодо понівеченої техніки, так цю проблему вирішуємо — купуємо нову.
Торік господарство зібрало в середньому по 30 центнерів із гектара. На окремих ділянках урожайність сягала і 60 ц, що в умовах ризикованого землеробства вважається дуже добрим результатом. 
Напередодні жнив сільгоспвиробники радились, як краще, без зайвих втрат і витрат провести збиральну кампанію, ділилися досвідом та корисною інформацією. А під кінець зустрічі спалили символічне опудало Марени (на знімку), щоб уже остаточно ніщо не заважало проводити жниварські роботи, та добре родила земля.

Фото автора.