Шановні колеги!
Завершується останній пленарний тиждень шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Всього за час роботи цієї сесії було проведено 65 пленарних засідань. За цей час ухвалено 125 законів в цілому, з них 25 ратифікацій. Було прийнято 38 законів у першому та повторному читаннях. На цій сесії ухвалено 186 постанов та інших актів.
На виконання головних завдань шостої сесії ухвалено важливі закони України, спрямовані на державне будівництво, національну безпеку, аграрну політику, екологію, інформатизацію, молодіжну політику, транспорт, дорожнє будівництво, банківську сферу. Прийнято за основу три кодекси та базові законопроекти з питань медичної і пенсійної реформи. Зрештою, вся статистика була вам роздана апаратом, щоб ви могли і бачити самі, і показувати на округах під час роботи з виборцями.
Але я хотів би нагадати, що на цій сесії, 8 червня, Верховна Рада України ухвалила історичну постанову для формування зовнішньополітичного курсу нашої держави, якою закріпила пріоритетність членства України в НАТО. Ми впевнено рухаємося на шляху до НАТО, і в рамках відзначення 20-ліття Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО мали можливість зустрічати тут, у Верховній Раді України, і голову Парламентської асамблеї НАТО, і до нас в парламент завітав Генсек НАТО. Також у ці дні Верховну Раду України відвідав Генеральний секретар ООН.
Ми ухвалили ряд законів, важливих для гуманітарної сфери, і дуже важливих законів для національної безпеки і оборони, для підвищення соціального статусу українських бійців. На цій сесії Верховна Рада України встановила обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою на телебаченні: 75 відсотків державної мови — на загальнонаціональних і регіональних телеканалах, 60 відсотків — на місцевих, а також 75 відсотків державної мови — для програм новин на телебаченні. Було ухвалено Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні». На цій сесії ми заборонили символ сепаратизму в Україні — бандитську георгіївську стрічку.
Саме на цій сесії парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною і Канадою. На цій сесії особисто для мене було великою честю підписати зі Спікером Палати представників Конгресу США Полом Раяном Меморандум про співпрацю між Верховною Радою України і Конгресом Сполучених Штатів Америки.
Перед нами, друзі, стояло багато викликів, не на всі виклики Верховна Рада України, очевидно, відповіла. Ми мали дуже багато емоційних і складних тижнів, емоційних і складних днів. Але я впевнений, на цій сесії парламент став сильнішим і всі ми стали сильнішими.
І коли я нагадую вам закони про НАТО, про квоти на українську мову, я хочу повернути всіх нас на кілька років назад, у тому числі, коли в залі зачитувалась з цієї трибуни інформація про те, що Україна не підпише Угоди про асоціацію, коли в цьому залі приймались Харківські угоди. Я хочу вам нагадати про те, що ми приймаємо не просто статистичну кількість законів і постанов, ми приймаємо історичні рішення, які визначають долю нашої держави на довгий час вперед. І те, що приймає діючий склад Верховної Ради України у стінах парламенту — це речі, які мають стратегічне значення для української держави. Жодна, наголошую, жодна реформа в країні не може пройти без рішення Верховної Ради України. І тому, колеги, переконаний, у нас має бути й вищий рівень відповідальності.
Ми були свідками безпрецедентних атак на український парламент, і, на жаль, інколи своєю поведінкою в залі ми ці атаки підсилювали, а не давали їм відсіч, тому що, на моє глибоке переконання, український парламентаризм і український парламент є головним фундаментом і державотворення, і демократії в країні. І тому на нього здійснюються ключові атаки, бо він найбільш відкритий і найбільш доступний, але від того він є найбільш і вразливий.
Я хочу, колеги, всіх закликати під час нашої роботи до найголовнішого — до великої відповідальності, історичної відповідальності. У нас є той шанс, і кожному з нас доля дала і шанс, і обов’язок, і відповідальність працювати у найважчі для нашої країни часи, коли російський агресор продовжує атаки на нашу державу, працювати у Верховній Раді України. Я закликаю всіх робити все можливе, щоб український парламент був сильніший і був відповідальніший.
В усі найважчі часи сучасної української держави, з 1987 року, я маю честь перебувати в національно-визвольній боротьбі за Україну. В найважчі часи Верховна Рада України була тим майданчиком, де ми обстоювали українську державу спільно з українським суспільством, спільно з українським народом — і коли проголошували українську державу в 1990 році, в 1991 році і у 2004 році, і в 2014 році. І ми повинні мати усвідомлення того, які перед нами виклики і завдання стоять. 
Тому я закликаю всіх нас, друзі, до мудрості, до відповідальності, до великої внутрішньої сили і до великого переконання, що тільки нашою згуртованою спільною позицією ми зможемо в цей важкий для України час захистити нашу державу, перемогти агресора і збудувати ту державу, про яку мріяли та за яку боролися.
Ми багато зробили, але ми ще можемо багато зробити. І дай нам Боже сили та єдності!
Слава Україні!

(Взято з сайту rada.gov.ua)