Об’єднатися під єдиним державним прапором і не повторювати помилок минулого

Україна сьогодні виборює власну незалежність ціною величезних втрат, подолання надважких викликів, протидії військовій та економічній агресії, тож настав час усім нам об’єднатися під єдиним державним прапором і не повторювати помилок минулого. Про це учора під час урочистого засідання Кабінету Міністрів, присвяченого 100-річчю заснування першого уряду України, сказав прем’єр Володимир Гройсман. У засіданні також взяли участь керівники урядів України попередніх років.

Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, екс-прем’єр-міністр України, екс-президент України Леонід Кучма, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, екс-прем’єр-міністри України Арсеній Яценюк, Юрій Єхануров, Анатолій Кінах, Євген Марчук.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

ДОВІДКОВО

Перший уряд України — Генеральний Секретаріат — було створено Центральною Радою 28 червня 1917 року. До першого складу Генерального Секретаріату увійшли вісім генеральних секретарів та генеральний писар. Головою та генеральним секретарем внутрішніх справ було обрано відомого політичного діяча й письменника Володимира Винниченка. Генеральним секретарем фінансів став кооператор Христофор Барановський, міжнаціональних справ — публіцист Сергій Єфремов, харчових справ — економіст Микола Стасюк, земельних — кооператор Борис Мартос, військових — голова Українського генерального військового комітету Симон Петлюра, юстиції — правник Валентин Садовський, освіти — педагог Іван Стешенко. Генеральним писарем став публіцист Павло Христюк.

Оскільки 23 червня 2017 року було проголошено I Універсал Центральної Ради, в якому зазначалося, що Центральна Рада буде «творити новий лад вільної автономної України», то формування Генерального Секретаріату мало засвідчити перед петроградським Тимчасовим урядом серйозність цих намірів. Водночас, щоб не дратувати петроградську владу, яка й без того була невдоволена автономістськими устремліннями Центральної Ради, виконавчий орган було вирішено поки що назвати не урядом, а Генеральним Секретаріатом.

Після того, як Тимчасовий уряд таки змушений був визнати право України на автономію, а Центральну Раду та Генеральний Секретаріат — органами державної влади, це було зафіксовано в ухваленому 16 липня 2017 року II Універсалі Центральної Ради. «Ця Декларація про створення свого українського уряду була перш за все всесвітнім оповіщенням — Декларацією для міжнародного загалу та для Тимчасового уряду в Петрограді», — зазначалося в робочій копії II Універсалу Центральної Ради.

Спочатку для Генерального Секретаріату та його апарату було виділено дві напівпідвальні кімнати у приміщенні Центральної Ради (нині — Будинок вчителя по вул. Володимирській, 57), а восени 1917-го перший уряд перебрався до готелю «Савой» на вулиці Хрещатик, 38. (Цей будинок, як і більшість забудови центральної вулиці Києва, був підірваний енкаведистами у вересні 1941-го. Тепер на цьому місці розташована будівля Київської міської ради).

Після ухвалення 22 січня 1918 року ІV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася незалежність Української Народної Республіки, Генеральний Секретаріат було перейменовано в Раду Народних Міністрів.

Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.

«Ми маємо бути об’єднаними під єдиним прапором нашої держави і побудувати цілісну, успішну, незалежну, демо-кратичну, заможну, європейську Україну. Я вірю в те, що ми можемо боротися не за владу, а за успіхи держави, щоб наша незалежність була підтверджена нашими справами», — сказав він після перегляду підготовленого міністром культури Євгеном Нищуком фільму, присвяченого 100-річчю заснування першого Генерального Секретаріату Центральної Ради як першого українського уряду.

Підкресливши, що українці мають прекрасну країну, та наголосивши, що шлях перетворень, який нам треба пройти, —  непростий та вимагає зрілості суспільства, Володимир Гройсман надав слово Прем’єр-міністрам України попередніх років.

Глава українського уряду у 2005—2006 роках Юрій Єхануров у своєму виступі зауважив, що хоч він «вважає себе істориком, що не відбувся», проте пропустив таку непересічну подію, як 100-річчя утворення першого українського уряду. «Коли я отримав це запрошення для участі в засіданні, то для мене це була хвилююча подія, бо нам у першу чергу треба не забувати про тяглість історичних процесів», — сказав він та закликав істориків також не забувати про часи, коли Україна була складовою різних імперій, бо то «була частка нашої історії, то були наші люди, то була наша культура».

Також Ю. Єхануров привернув увагу нинішніх урядовців до нашої недавньої історії — ухвалення парламентом у 1994 році програми уряду Леоніда Кучми «Шляхом радикальних реформ», та закликав їх не повторювати тогочасні помилки. «Найважча реформа, за яку ви нині взялися, — це пенсійна реформа», — зазначив він і констатував, що всім попереднім урядам не вистачило мужності для її впровадження. Загалом, на думку Ю. Єханурова, сьогодні на порядку денному стоять дві найголовніші реформи — завершення реформи децентралізації та реформування системи держуправління. Зокрема, він закликав ще цього року «залізною рукою» довести до логічного завершення реформу децентралізації.

Прем’єр-міністр України у 2014—2016 роках Арсеній Яценюк звернув увагу на схожість подій 100-річної давнини з нинішніми. «Цей захід демонструє те, що, незважаючи на випробування, які впродовж останнього століття пережив український народ, нам вдалося зберегти нашу державу. Ми пройшли світові війни, ми пройшли голодомори, ми пройшли совєтцьку окупацію, ми пройшли цілеспрямоване винищення радянською владою кращих синів і дочок України. Але ми вистояли, і зі столітньої історії маємо зробити висновок, бо вона повторилася, але повторилася по-іншому, ніж це було 100 років тому», — зазначив він та нагадав, що так само, як сто років тому, Росія направила свої війська, щоб знищити молоду українську демократію, так і три роки тому вона направила війська, щоб знищити незалежну Україну. «Цього разу ми не повторили помилок, які призвели тоді до падіння незалежної України», — сказав він та звернув увагу на виклики, які стоять перед нами нині. Насамперед, за його словами, йдеться про набуття повноправного членства в єдиній європейській сім’ї, чого Росія довгий час не давала зробити. «Сьогодні питання членства в Євросоюзі стоїть в порядку денному для України, і я переконаний, що настане час, коли для всіх країн—членів ЄС прийняття України так само стане нагальним питання», — підкреслив він.

На переконання екс-прем’єра, уроки історії змушують нас дбати про захист української нації і Української держави, адже Росія і раніше, і тепер намагається знищити нас військової силою. «Україна потребує безпекових гарантій. Не таких, як Будапештський меморандум, а юридично зобов’язуючих гарантій, за яких жодна країна, включно з Російською Федерацією, не буде порушувати територіальну цілісність і суверенітет української держави», — сказав А. Яценюк та констатував, що найкращою гарантією є членство України в НАТО.

Також А. Яценюк вважає, що нам потрібно навести лад в системі управління державою. «Дво- чи тривладдя в країні призводить до безвладдя і до безвідповідальності. Зміни до чинної української Конституції є невідкладні.

Якщо це уряд — то це уряд, що несе всю повноту відповідальності перед українським народом і який має відповідні права для того, щоб реалізовувати державну політику. Якщо це міністри — то це політичні фігури, які мають підтримку парламенту і які можуть реалізувати власну програму реформ», — зазначив він та закликав до зміни системи адміністративного управління, яка б передбачала відновлення балансу влад в країні та формування інституту Президента як національного арбітра, який перебуває над процесом. «Виконавча гілка влади — це Кабінет Міністрів, законодавча гілка влади — це Верховна Рада України, і судова гілка влади — яку ми щойно почали реформувати через зміни до Конституції та обрання нового складу Верховного Суду України як найвищої судової інстанції країни. Це і є основа демократичної держави», — наголосив А. Яценюк та побажав Володимиру Гройсману впевненості у власних силах, щоб досягти успіху.

Під час урочистого засідання на пропозицію міністра культури Євгена Нищука уряд затвердив три протокольні рішення, які передбачають встановлення іменних стипендій студентам вищих навчальних закладів, проведення реставраційних робіт у приміщенні Будинку вчителя, де 100 років тому розташовувалася Цент-тральна Рада, та надання статусу національних двом мистецьким закладам сходу і заходу України — Луганському обласному музично-драматичному театру, який нині базується в Сєверодонецьку, і Львівській обласній філармонії.

Наприкінці урочистого засідання глава уряду Володимир Гройсман ініціював створення консультативної Ради Прем’єр-міністрів України, яка б розглядала найважливіші, з точки зору розвитку держави, питання. «Нам, напевно, треба утворити консультативну Раду Прем’єр-міністрів, де можна було б розглядати питання, які є стратегічно важливими для розвитку нашої держави. Таке рішення було б добрим механізмом обміну досвідом, який накопичено за 25 років незалежності», — сказав Володимир Гройсман. А присутній на засіданні екс-прем’єр та екс-Президент Леонід Кучма додав, що обов’язково треба записати «за згодою», бо, мовляв, двоє колишніх глав урядів втекли до Москви. «То, може, це стимулює їх повернутися», — пожартував В. Гройсман.

Завершилось урочисте засідання виконанням духовного гімну України «Боже, великий єдиний, нам Україну храни» і спільним фотографуванням нинішніх урядовців та колишніх Прем’єр-міністрів України.

ФАКТ

На честь століття створення першого українського уряду пропонується заснувати іменні стипендії студентам вищих навчальних закладів, які навчаються в магістратурі за низкою спеціальностей, а саме: публічне управління та адміністрування — стипендія імені Володимира Винниченка; філологія, українська мова і література — імені Сергія Єфремова; фінанси, банківська справа та страхування — імені Христофора Барановського; економіка — імені Бориса Мартоса; державна безпека — імені Семена Петлюри; право — імені Валентина Садовського; історія та археологія — імені Павла Христюка; освіта, педагогіка, культура, мистецтво — імені Івана Стешенка; аграрні науки та продовольство — стипендія імені Миколи Стасюка.