Ніколи не було так гірко за суддів, як після цього несподіваного казусу, що трапився із суддею Господарського суду Вінницької області. В окремій ухвалі, адресованій Верховній Раді України, суддя В. Білоус категорично сформулював вимогу: парламенту внести зміни до статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транс-портних засобів». Цей суворий вердикт суддя підкріпив в ухвалі силою судової влади — вжити заходів у розгляді парламентом суддівської формули змін до закону і протягом 30 днів зобов’язати Верховну Раду надати Господарському суду докази виконання «мудрої і незаперечної» ухвали суддівського таланту «законодавця».
Указуючи в ухвалі статтю 90 ГПК України, суддя В. Білоус, мабуть, забув подивитися в частину другу статті 19 Конституції України, тому що не навчився відрізняти парламент від підприємств і ЖЕКів. А навіщо бути правознавцем — він суддя і крапка!
Мораль цього казусу: не залишати без уваги рішення суддів, які підривають авторитет правосуддя.
Анатолій СЕЛІВАНОВ,
доктор юридичних наук,
професор, заслужений юрист України.
