Нещодавно Президент України вніс на розгляд парламенту пакет законів про скасування е-декларування антикорупційних громадських організацій. Про це йдеться в проектах законів «Про внесення змін до Податкового кодексу» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань і використанні міжнародної технічної допомоги». Водночас громадські активісти повинні будуть щорічно звітувати.

 

Народні депутати України Світлана Заліщук, голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв, Мустафа Найєм.


Згідно із законопроектами, всі громадські організації та фізичні особи-підприємці мають подавати звіти без урахування спеціалізації та джерел доходів. Однак такі звіти стосуватимуться винятково діяльності організацій і не міститимуть інформації про власність або будь-яке майно цих організацій або їх посадових осіб. Водночас законопроекти скасовують обов’язок фізичних осіб — представників громадських організацій подавати е-декларації.
Незважаючи на скасування цієї найсуперечливішої норми, яка викликала найбільше заперечень і у самих громадських активістів, і у представників міжнародної спільноти, у деяких народних депутатів та громадських активістів є застереження до подібних законодавчих ініціатив. Голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв (фракція «Самопоміч») на прес-конференції наголосив, що саме завдяки громадським організаціям були прийняті всі революційні зміни в законодавстві -про е-декларації, відкриття реєстрів власності, публікацію голосувань депутатів усіх рівнів. «Громадські організації повинні стати локомотивами законодавчих змін», — вважає депутат. Соболєв не заперечує проти того, що громадські організації повинні звітувати. «Але звітність перед податковою, яка дублює вже існуючу звітність, нічого крім додаткової корупції не породжує, — сказав депутат. — Громадські організації повинні звітувати відкрито, можливо, на спеціальному сайті. Маємо до вересня розробити разом із громадськими організаціями законодавчі зміни і запрошую до спільної роботи».


Народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм нагадав, що поправка до законопроекту про запобігання корупції щодо декларування для громадських організацій була внесена з голосу. На думку депутата, це було запроваджено для тиску на громадянський сектор. «Вони хотіли помсти громадянському суспільству, а зараз намагаються зберегти обличчя, — сказав Найєм. — Однак Президент не зміг втримати удар з боку Євросоюзу. І в адміністрації Президента розробили новий законопроект». Однак депутат вважає, що законопроекти готувалися не прозоро, без урахування думки громадянського суспільства.


Народний депутат Світлана Заліщук підкреслила, що після Революції Гідності громадські організації набули нових ролей, у них з’явився реальний вплив на ухвалення рішень — у тому числі й на обрання антикорупційного прокурора, аудитора НАБУ, ухвалення закону про е-декларації. «Влада стала вразливою перед впливом громадянського суспільства, і зміни до законодавства — це спроби обмежити той вплив, який з’явився у громадських організацій», — сказала С. Заліщук.


У громадських організацій також є низка зауважень до законопроектів. На думку шеф-редактора порталу «Детектор-медіа» Наталії Лігачової, у законопроектах багато суперечливих і дискримінаційних норм. Скажімо, в різні умови ставлять організації, які створюються в Україні бізнесом, та ті, що діють за кошти міжнародної донорської допомоги. Експерт також вважає несправедливим те, що у законі не передбачено жодної звітності для державних структур, хоча вони отримують лев’ячу частину міжнародної технічної допомоги. «Держава хоче все жорсткіше контролювати громадські організації, а сама себе не хоче контролювати», — зауважила Лігачова.


Координатор громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська назвала проблемними штрафи та санкції, які передбачені у законопроектах у разі невідповідності, на думку фіскальної служби, діяльності організації до її статуту.

Штрафи можуть сягати 250 тисяч гривень і більше. «У таких випадках податківці можуть позбавити організацію статусу неприбуткової, а її керівники підпадуть під кримінальну відповідальність», — зауважила експерт.


Нагадаємо, що 23 березня 2017 року Верховна Рада України прийняла законопроект № 6172, який передбачає внесення змін і доповнень до Закону України «Про протидію корупції», який передбачав скасувати обов’язок е-декларування для військовослужбовців. Під час розгляду цього законопроекту в сесійній залі народний депутат Тетяна Чорновол внесла поправку, якою передбачається обов’язок електронного декларування для представників громадських антикорупційних організацій, і закон було ухвалено в цілому з цією поправкою. Після набрання чинності законом представники міжнародної спільноти та Євросоюзу розкритикували норму законопроекту про е-декларування для антикорупціонерів-громадських активістів і закликали доопрацювати закон.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.