На Хмельниччині в окремих господарствах перші покоси ранніх зернових зробили ще на початку липня. Проте масові роботи розпочинають лише тепер. Усе через те, що над краєм прокотились буревії з грозами, і техніка не могла вийти в поле. За перші дні скосили ранні зернові з 8 тисяч гектарів, намолотивши при цьому понад 38 тисяч тонн. Поки без особливих сюрпризів: середня врожайність 49 центнерів з гектара. Це — на рівні минулого року. Таку ж врожайність показав і озимий ячмінь, який зібрано з третини площ. А горох вродив краще, ніж торік — 38 центнерів з гектара. Не підводить і озимий ріпак, який обмолотили на п’ятій частини площ і отримали понад 32 тисячі тонн.
До збирання озимої пшениці, яка займає основні поля, поки що взялися лише в чотирьох районах. Колос обмолотили на клині, який становить трохи більше одного відсотка від посіяного. Намолотили перші 13 тисяч тонн. При цьому кожен гектар дав по 55 центнерів. Торік цей показник був на чотири центнери нижчим, тож в господарствах сподіваються на добрий ужинок.
Хоча перші цифри загалом свідчать про непогані перспективи. Але наскільки їм можна довіряти, сказати важко. Адже самі ж аграрії відзначають, що дані з різних джерел дуже різняться. За словами директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Олега Омелянюка, головне управління статистики в області оприлюднило звіти, відповідно до яких на Хмельниччині до збирання залишилося всього 52 тисячі гектарів озимого ріпаку. При тому, що посіяно було 74 тисячі. Різниця більш як у два десятки тисяч гектарів пояснюється начебто тим, що посіви були знищені в результаті різних природних катаклізмів. «Але від районних управлінь до департаменту не надходила інформація про такі обсяги загибелі культури», — стверджує керівник. Припускає, розбіжності виникли через те, що служби департаменту в районах не спрацювали оперативно, готуючи щоденні звіти, і не зафіксували реальні масштаби втрат.
Та чи насправді це так? І хто реально стежить за тим, скільки посіяно, зібрано і втрачено? А відтак наскільки можна довіряти даним про урожайність і загальний вал зібраного?
Водночас відкидати факт, що швидкі раптові сильні зливи завдають чимало шкоди, теж неможливо. Тільки за один липневий день, коли по області пронеслись шквальні вітри з грозами, на території Ізяславського і Шепетівського районів загинуло понад тисячу гектарів сільгоспкультур. Тоді в господарствах втратили 500 гектарів озимого ріпаку та 300 гектарів пшениці. Крім того, негодою зруйновані тваринницькі й складські приміщення. В деяких хазяйствах зазнали шкоди і молоді сади. Тож до комори потрапить далеко не все з того, що було посіяно.
Щоб мати справді реальну картину з полів, заступник голови ОДА Володимир Кальніченко дав агродепартаменту доручення терміново зібрати точні дані, на яких площах має бути зібраний врожай. А у тих районах, де посіви пошкоджені чи загинули, мають оформити акти їх списання.
Синоптики не виключають, що і надалі нестабільні погодні умови, надлишок опадів, сильні пориви вітру спостерігатимуться в області. Тож радять агроформуванням використати кожну погожу годину, задіяти весь наявний парк зернозбиральної техніки, щоб провести жнивну кампанію у найкоротші строки і не допустити втрат урожаю від примх погоди.
Ще до початку жнив в області прозвітували: до роботи готові 1100 зернозбиральних комбайнів. Але наразі на полях працює 430 комбайнів, які за добу намолочують до десяти тисяч тонн зерна. Тож резерви, аби пришвидшити темпи, є. Чим раціональніше використовуватиметься техніка, тим меншими будуть втрати як від погоди, так і від неефективної роботи.
Хмельницька область.
ПРОГНОЗ
Сподіваються на добрий ужинок
За словами директора департаменту агропромислового розвитку Хмельницької ОДА Олега Омелянюка, загалом в області засіяно під урожай нинішнього року 1,1 мільйона гектарів, серед яких зернові займають 548 тисяч. За попередніми підрахунками, передбачається отримати валовий збір збіжжя у 2,9 мільйона тонн.
