Яка подальша доля кримінальних проваджень стосовно народних депутатів, котрих підозрюють у корупції? Чи зможуть втекти з України парламентарії, яких позбавили імунітету? Чи вистачить обвинуваченню доказової бази?
Хто така спецагент Катерина і чи прослуховують зараз телефони та помешкання народних обранців? Скільки готують нових подань щодо скасування депутатської недоторканності? Чому антикорупційний прокурор приховує перед телекамерами свої почуття та емоції? Навіщо йому охорона? Про це — в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу України» з керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури — заступником Генерального прокурора України Назаром ХОЛОДНИЦЬКИМ.
«То був якийсь сюрреалізм»
— Останнього пленарного тижня, після голосування парламенту за подання Генпрокурора щодо притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності, ви заявили журналістам, що «то був якийсь сюрреалізм». Тож у чому «сюр»?
— Ми подали обґрунтовані докази, очевидні факти, але чомусь на чорне казали біле і навпаки. На відео (про депутатів Б. Розенблата та М. Полякова. — Ред.) усе чітко видно. Натомість нам почали говорити, що ми щось незаконно робили, хоча це не так. На кожну слідчу дію, на кожну секунду відеозапису є ухвала слідчого судді, яка фактично каже про законність вказаних дій. Але нам розказували, що втручаємося незаконно, чого тільки не чув — і що я руйную парламент, руйную парламентаризм... Та ні. Ми просто руйнуємо корупцію. От і все.
— А чи не здається — те, що парламент не дав згоду на скасування недоторканності стосовно Є. Дейдея та А. Лозового, арешт Б. Розенблата та М. Полякова, було змовою депутатів? Як у відомій приказці — ворон ворону око не виклює. Кожен боїться, що він може бути наступним.
— Змова чи не змова — це поняття оціночне і більше політичне, ніж юридичне. Не хочу говорити про змови, а просто хочу, щоби нам дали можливість розслідувати провадження. Ми зібрали достатню доказову базу і про незаконне збагачення одного народного депутата, яка підтверджується негласними слідчо-розшуковими діями; і по звинуваченнях у хабарах інших двох народних депутатів, і по зловживанню службовим становищем під час виділення земельних ділянок. Тому для того, щоб завершити розслідування, ми просили зняти недоторканність, надати можливість антикорупційним органам працювати. Тим, що два подання не задоволені, і враховуючи, що особи, які підозрюються в особливо тяжких злочинах, далі на свободі й можуть перешкоджати слідству, цим ми, м’яко кажучи, не задоволені. Але мусимо виконувати закон, який забороняє виконувати будь-які інші слідчі дії без згоди парламенту.
Гіркота залишилась, але це не означає, що будемо плакати. Ми продовжуємо працювати. Ми подали Генпрокурору на внесення ще одне подання щодо народного депутата (Дениса Дзензерського. — Ред.). Бо слідство має таку властивість, як безперервний процес. Ми не йдемо на канікули, слідство на канікулах не зупиняється, і процес триває.
— Генпрокурор Юрій Луценко і під час засідань регламентного комітету, і під час розгляду подань у сесійній залі не приховував своїх емоцій. Ви були зовні дуже спокійним, стриманим, але деякі ваші жести чи погляд видавали, що приховуєте емоції, які вирують всередині. Чи легко приховувати емоції?
— Деякі мої жести та рухи вже підловили журналісти і навіть зробили комедійний ролик у Фейсбуці. Емоції є, були і є, я ж не можу просто сидіти, коли нам не дають робити свою роботу. Юрій Віталійович — колишній політик і, певно, і майбутній — у ньому емоційність яскравіше виражається. Я до політики далекий і роблю все, щоби САП була до політики дуже далека, і щоб НАБУ було від політики відгороджене. І тому, власне, як юрист я змушений бути стриманим. Бо що дозволено депутатам, те не дозволено прокурорам. Згадую щоразу, що я — представник держави. А позиція держави має бути стримана, виважена і твереза.
— Чи може зараз тривати слідство щодо Дейдея та Лозового, яких не позбавили імунітету?
— По Лозовому питайте в Генпрокуратурі. По Дейдею — зараз ми без можливості проведення тих чи інших слідчих дій. Слідство фактично зупиняється. І вина в цьому не слідчого чи детектива, не прокурора, в даному випадку все питання у відсутності дозволу парламенту на притягнення депутата до відповідальності.
— Луценко казав, що з осені, з вересня, будуть нові подання на Лозового та Дейдея. Доведеться збирати нові докази, факти?
— Нові подання, можливо, й будуть. Але, щоб було нове подання, треба надати якісь нові факти. Не виключаю, що, можливо, буде якась інша стаття Кримінального кодексу. За те, що вже було, не можна знову вносити подання. Бо його вже дослідили. І це проблема.
«Катя не підбурювала, він сам чітко заявляв, скільки йому треба занести»
— При розгляді в суді справ народних депутатів Розенблата та Полякова, з яких зняли недоторканність, чи будете представляти нові докази? Адже багато депутатів стверджували, що в прокуратури замало доказів.
— Які потрібні ще докази, коли людина чітко каже: принеси мені п’ять, шість, десять, потім і двісті тисяч доларів? Що ж треба ще доказати в справі про хабарництво?
— Але чи в законний спосіб були здобуті докази? Адже підслуховувати народних депутатів не можна.
— Ще раз наголошую: всі негласні слідчі дії були здійснені на підставі ухвал слідчих суддів. Незаконно здобуті докази — якщо вони здобуті в позапроцесуальний спосіб. Тобто, якби ми проводили негласні слідчі дії без ухвали слідчого судді. Кожна секунда того «кіно» і ще кожна секунда загального «кіно», яке буде надано стороні захисту для ознайомлення, кожен кадр зроблено на підставі ухвали слідчого судді. Ми не стежили за народними депутатами. Ми не прослуховували телефони народних депутатів. Ми прослуховували телефони осіб, які не мають депутатської недоторканності. Ми здійснювали аудіо- та відеоконтроль місця, а не народного депутата.
Ми прослуховували помічницю депутата. Їй дзвонить Поляков. Але ми не прослуховували жодного разу депутата Полякова. Щодо нього ухвал слідчого судді не було. І ми їх не мали права брати. Так само і в кафе з Катериною, де був присутній Розенблат. Здійснювався відеоконтроль кафе, публічного місця, на що було взято ухвалу суду для проведення слідчо-розшукових дій. А те, що там виявився народний депутат, — то питання народного депутата. Ми не можемо припинити кримінальне провадження, якщо прийшов народний депутат. Камера не розрізняє — чи то прийшов народний депутат, чи проста людина. Ще раз наголошу: ми здійснювали слідчо-розшукові заходи на підставі ухвал слідчого судді. Жодних слідчих дій щодо народних депутатів не здійснювалось.
— Операція «Катерина» ще триває?
— Як вона може тривати, коли вже вся країна про неї говорить? Такого не буде — якщо зайшов народний депутат, то камера автоматично повинна зупинитись, і всі мають схиляти голови. Перед законом повинні бути рівні всі. Імунітет має бути лише політичний — за сказане в парламенті. А не домовлятися про фірми, рознос хабарів за ті чи інші рішення — це не парламентська діяльність. Навіщо було створювати правоохоронні органи, які мають боротися з корупцією, де суб’єктами є народні депутати, а тепер розповідати, що не мали права нічого проводити? Дали можливість, але не дали знарядь. Ми жодним чином не порушували особисті права депутатів і норм КПК. Права народних депутатів визначені законом про статус народного депутата України. Відкриття бурштинових фірм, копалень тощо, вимагати гроші за подачу позову в суд — таких прав у цьому законі нема.
— А як же стаття 370 ККУ («Провокація підкупу»), про яку говорили народні депутати? Чи не порушила її агент Катерина?
— Не було провокації підкупу. Ось є дві хороші книжечки, які регламентують нашу діяльність (взяв у руки Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси). В чому полягає недоторканність народного депутата? Обшук, затримання та огляд його особистих речей, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування та телефонних розмов, іншої кореспонденції і застосування інших заходів, в тому числі й негласних, що відповідно до закону обмежують права та свободи народного депутата, допускаюється лише, якщо є згода Верховної Ради. Права та свободи народного депутата виписані в законі про статус народного депутата. Ми жодним чином не обмежували права депутата. Ми не обшукували, не затримували, не оглядали особисті речі, багаж, транспорт чи приміщення, не порушували таємницю листування, телефонних розмов. Ми не проводили щодо нього, його телефону негласних слідчо-розшукових дій. Ми не проводили жодних заходів, які обмежують права та свободи депутата, визначені законом про статус народного депутата. Всі ухвали слідчих суддів на ті чи інші дії були наявні. Це раз. Друге питання — 370 стаття ККУ «Провокація підкупу». Тобто «дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував». Де була провокація? Жодного разу Катерина не говорила: «Я вам заплачу кошти». Щоразу Розенблат сам називав суму, скільки йому треба для продовження діяльності. «Катя, мне надо семь тысяч долларов — тысячу на это, тысячу на этих, чтобы не бузили в комитете». Потім — «Катя, мне надо 30 тысяч долларов». — «А у меня только шесть». І в результаті закінчилося тим, що треба 200 тисяч доларів. Провокації підкупу, тобто дії службової особи з підбурювання, жодного разу не було. Катя не підбурювала, він сам чітко заявляв, скільки йому треба занести. І згадайте — вона його чітко питала: «А якщо не ви? Будуть проблеми в мене?» І він тричі сказав: «Без нас — будуть». Це було чітко зафіксовано під час негласних слідчих дій. Що він «білий і пухнастий», як і думають 420 людей «під куполом», я так не думаю. І будемо доводити це в суді.
«НАБУ та САП працюють разом на спільний результат»
— «Записи Каті» — то була спецоперація НАБУ чи САП? Чи спільна операція? Хто придумав цю схему і давав дозвіл на її проведення?
— Ще раз розставляємо всі крапки над «і». НАБУ — це орган слідства і оперативно-розшукової діяльності. САП — це прокуратура, яка наглядає над розслідуванням та представляє публічне звинувачення в суді. НАБУ без САП не може зробити жодного кроку, ми працюємо разом на спільний результат. Згадайте, в чому була проблема НАБУ після їх створення — вони чекали, поки буде антикорупційний прокурор, вони не могли нічого розслідувати. Тому деякі «квазіактивісти», які дуже мудрими стали у Фейсбуці, намагаються штучно розділити САП і НАБУ, когось хвалити, а когось хаяти. «Розділяй і владарюй» — але так не буде, це спільна робота. Коли розпочалася операція, одразу почалася роль прокурора. Це і внесення до ЄРДР за ознаками злочину, одразу прокурор повинен призначати свого процесуального керівника і розпочинається робота. Чи якщо це оперативно-розшукова справа — прокурор погоджує і перевіряє законність її заведення і санкціонує всі дії, у тому числі й негласні. Тривалий час я був єдиним прокурором, який у цій справі санкціонував ті чи інші слідчі дії.
— Хто обирав спецагента Катерину? Теж особисто ви?
— Ні, не я. Є спеціальні люди, які знають, як це робити.
— Хто ж вона така? Співробітниця НАБУ чи САП? Де працювала раніше?
— Це працівник правоохоронного органу. Цього достатньо.
— Вона раніше брала участь в інших спецопераціях?
— Цього достатньо.
— Усіх цікавить, яка вона на вигляд, хоча її, звісно, ніхто не побачить...
— Розенблат побачив. Запитайте в Розенблата.
— Здається, то ви казали журналістам, що Катерина — білявка?
— Ні, я такого не казав.
— Вона зараз змінила зовнішність чи ні?
— Ви ставите такі питання, на які не дам відповіді.
— У НАБУ та САП, окрім Катерини, ще багато спецагентів?
— Іванка, Марійка, Олена... і Петро (сміється).
— Нове кіно ще буде?
— Побачимо. Я можу погодитися з Генпрокурором у тій частині, що це саме ті справи, для чого створювалися нові антикорупційні органи. Наразі я задоволений початком нашої боротьби з топ-корупцією.
«Розенблат та Поляков — то лише елементи бурштинової схеми»
— Ви та директор НАБУ Артем Ситник не раз говорили, що хочете зловити «велику рибу». Але всі прекрасно розуміють, що фігуранти «бурштинової справи» Розенблат та Поляков — то лише «осколки» величезного айсберга, що в цьому тіньовому бізнесі задіяно стільки людей і такі схеми, і такі величезні грошові потоки... Коли впіймаєте не тільки «великих риб», а й акул?
— Коли нікого ще зловили — казали, що все погано. Почали ловити — стали говорити, а де більші «риби». Зловили більші — тепер вимагають «акул». Зловимо «акул» — скажуть: «китів» немає... І цей процес може тривати безконечно. Звісно, Розенблат та Поляков — то лише частина схеми довкола добування бурштину в Україні, але для того, щоб її побороти як явище — то запитання явно не до НАБУ і не до САП. Треба нарешті перестати говорити, а, можливо, вивести цей бізнес в правову площину, створити підприємства, де люди працюватимуть легально і сплачуватимуть податки, і тоді зникне підґрунтя для злочинів та корупції.
— А в парламенті зараз зменшилися «політичні хабарі»?
— Не знаю, ми ж не можемо стежити за депутатами, в них імунітет (посміхається). Можу говорити лише про ті провадження, які маємо. Але в часовій ретроспективі ми потім колись порівняємо, як воно було і як змінилося.
Країна насправді змінюється. Раніше хабарі не боялись брати і відверто всім казали. Зараз уже бояться. Отже, менше починають брати. І люди змінилися. Бо раніше знали, що без хабара нікуди не підеш, а тепер уже кажуть, що не платитимуть за ті послуги, на які вони мають право.
— А я чула дещо інше. Що більше бояться — так, бо почали боротися з корупцією. Але водночас кажуть, що зараз суми стали ще вищими.
— Різні випадки, різні схеми. Але впевнений: через певний час побачимо, що ми на правильному шляху. Критикувати, сидячи на дивані, у Фейсбуці, завжди легше, аніж щось зробити. Ми робимо свою роботу, цей процес довгий. Ця операція («Катерина». — Ред.) тривала фактично рік. І за цей рік на нас бруду лили стільки, що можна довго й нудно відмиватися. Але це ще раз підтверджує, що ми на правильному шляху.
«До вересня ще пару подань занесемо»
— Нещодавно народний депутат Вікторія Сюмар заявила: «САП бере участь у політичній грі». Її слова: «Заява керівника САП Назара Холодницького про підготовку подання на представника фракції «Народний фронт» Дениса Дзензерського є нічим іншим, як елементом політичної гри, кінцева мета якої — розвалити коаліцію, парламент та домогтися обрання більш керованого, популістського і проросійського наступного складу Верховної Ради». Прокоментуйте ці слова.
— «Проросійського»? І це сказав Холодницький, такий «бандерівець», що більшого знайти важко... Годі коментувати нісенітниці, хоча і від народного депутата. Не руйнує Холодницький коаліцію. Моє завдання — боротися з топ-корупцією, і народні депутати є нашими суб’єктами. Будуть ще й інші подання, якщо буде зібрано достатньо доказів.
— Голова регламентного комітету Павло Пинзеник казав, що у вас 40 «папочок» на депутатів...
— Не знаю, де він рахував «папочки». Є папочки. Але вони всі заховані. Це процес тривалий. У нас є 60 проваджень з приводу незаконного збагачення тих чи інших чиновників, які нам підслідні. Це і міністри, і народні депутати, і керівники центральних органів виконавчої влади. Процес триває. Є кримінальні провадження, які своєю чергою ідуть. І це не спинити. Не виключаю, що до вересня ми ще пару подань занесемо, якщо мене детективи і прокурори переконають у достатності підстав для оголошення підозр.
— І коли вони можуть бути розглянуті парламентом?
— Як розумію, не раніше вересня. Ми передаємо подання по мірі їх готовності, а не приурочивши до засідань комітету, ювілеїв чи т. п. Є достатня доказова база — будуть подання щодо народних депутатів. У мене з детективами дуже часто є диспути з приводу достатності доказової бази. Ви бачили, як деякі активісти публічно пробують «змушувати» мене підписувати підозри. Не буде цього. Ні вони, ні одні, ні другі не зможуть мене «змусити». Моє завдання як прокурора, який здійснює нагляд, і детективів — показати і довести, що людина вчинила злочин. Зберуть докази — добре. Не зберуть — треба визнати і йти далі. Немає вибірковості.
— Олег Ляшко неодноразово вимагав порушити кримінальне провадження щодо Генпрокурора Юрія Луценка стосовно його будинку, незадекларованої колекції зброї. Ви зареєстрували заяву Ляшка?
— Так, Ляшко оголосив це в сесійній залі, і згідно із законом це прирівнюється до його заяви. Тому ми зареєстрували два провадження за фактами, наведеними народним депутатом. Нехай слідство встановлює.
— А Ляшко до вашого кабінету більше не приходив після того, як зареєстрували щодо нього провадження про незаконне збагачення?
— Ні, більше не приходив.
— А всі народні депутати можуть вільно зайти до антикорупційного прокурора?
— У народних депутатів є право безперешкодного та позачергового прийому у будь-який робочий день і час.
(По урядовому зв’язку телефонує директор НАБУ Артем Ситник).
Ось щойно прийшли до НАБУ депутати, з яких зняли недоторканність, вимагають їм оголосити підозру.
— Судячи з того, що ви сказали щойно, що працюєте з НАБУ «в одній зв’язці», ось телефонує Ситник, ви з ним проводите спільні прес-конференції. Чи можна сказати, що конфлікт між НАБУ та САП, про який так багато говорили, вичерпано? Чи ще якісь тертя залишилися?
— Запитайте в тих, хто про це писав. У Фейсбуці багато що пишуть. Є робочі моменти. Все, що я вимагаю у нашій співпраці з НАБУ, — це якісно зібрану доказову базу, щоби мали з чим іти до суду. Були випадки, коли я не погодив підозри і пробували через публічну сферу «змусити» мене це зробити — але так не пройде. Я дав це зрозуміти раз і дам зрозуміти ще раз, якщо такі випадки ще будуть. Зараз таких випадків немає, є співпраця, кожен має робити свою роботу. Детективи — збирати докази, прокурори — наглядати й ходити по судах.
— Ви із Ситником спілкуєтесь тільки по урядовому зв’язку чи як іще?
— Та всіма можливими способами — і по мобільному теж. Немає часу по гостях ходити. Але Ситник регулярно буває у мене тут «у гостях», я в НАБУ приїжджаю по мірі необхідності.
«Процес триває цілодобово»
— Депутати пішли на канікули, а ви казали, що не матимете відпустки.
— Ми ж не тільки з депутатами маємо справу. Є і інші категорії —державні підприємства, міністри, урядовці,голови обладміністрації судді врешті-решт... У мене невикористаної відпустки ще більше 100 днів (показує довідку).
За 2014 рік — 25 днів не використано, за 2015-й — 30, за 2016-й -30. Відпустка загалом 30 днів, але з 2016-го — 45, бо вже більше 10 років стажу в органах прокуратури. Отож у мене не використаних 104 дні. За цей рік я був у відпустці — у січні 5 днів, у травні — 3 дні (це Дубай славнозвісний) і 2 дні брав у червні, бо була річниця смерті матері. Формально відпустку брав, але чи відпочив? То інше питання. Відпустки в 30 днів мені забагато.
Достатньо і 14. По-друге, зараз дійсно не той час, коли можна відпочивати. Можливо, в серпні—вересні візьму п’ять днів — мій похресник іде в перший клас. Зараз про це рано говорити. В нас роботи багато, літо гаряче, не тільки за температурними показниками.
— На сьогодні скільки справ передано до суду, скільки вже отримано судових вироків?
— Упродовж 2016—2017 рр. до суду скеровано 80 кримінальних проваджень, ухвалено 15 вироків стосовно 18 осіб.
— Як просувається розгляд у суді попередніх справ щодо народних депутатів — Новінського, Онищенка, Мартиненка, Кононенка та інших, голови ЦВК Охендовського?
— Новінський — не наше провадження. Справа Онищенка направлена до суду — будемо починати заочне засудження, бо він втік. По Охендовському слідство зупинено; детективи ініціювали міжнародне доручення, бо ще не всі докази зібрані, щоб направляти до суду. Хоча знову-таки була озвучена думка, що всі зібрані. Тоді навіщо давати міжнародне доручення, якщо це так? Тому я спростовую цю інформацію, що всі докази зібрані. Тільки-но буде все зібрано — справу буде направлено до суду. Щодо Мартиненка — слідство триває, сторона захисту заявила клопотання про повторні експертизи, вони не згодні з тими, що в нас є. По Кононенку — немає підозри, принаймні від САП.
— Як довго може тривати судовий розгляд справ щодо Розенблата, Полякова, Добкіна та інших, з кого зняли депутатський імунітет?
— Ось дивіться — список кримінальних проваджень, які вже в судах. Справа Головатого (екс-чиновник держпідприємства, звинувачується в отриманні хабара). Обвинувальний акт — 9 березня 2016 р., дата першого судового засідання — 8 квітня 2016-го, дата останнього судового засідання — 4 липня 2017 р. , дата наступного судового засідання — 31 серпня цього року. Тобто — два місяці фактично перерва у суді. Інша справа — Антошкіна (ректор навчального закладу, обвинувачується у хабарі). Акт складено 18 травня 2016 р., перше судове засідання — 21 вересня 2016-го, дата останнього засідання — 5 липня 2017-го, а наступне судове засідання відбудеться аж 4 вересня 2017. Ось ще — судовий розгляд обвинувального акта щодо розкраданнь на державному ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» — 1 червня 2017 відбулося судове засідання і наступне призначене аж на 20 вересня 2017 року. Пришвидшити цей процес не можемо, бо ми — рівноправна сторона процесу. Дайте прокурорам більше повноважень, якщо хочете, аби ми могли щось вимагати від суду — бо все ж позабирали, як начебто радянське. Ми неодноразово озвучували свою підтримку створення антикорупційного суду в Україні, одна з причин — це законний розгляд наших проваджень в розумні строки.
— А не можете зателефонувати голові суду й сказати пришвидшити розгляд справи?
— Ні, бо це не демократично, не по-європейськи і може трактуватися як тиск на суд. Зараз закон передбачає рівність та змагальність сторін у кримінальному процесі.
— Чи є зараз у САП провадження щодо міністрів та інших урядовців?
— Щодо — це коли є підозри за фактами тих чи інших дій, які можуть бути корупційними і в нашій підслідності.
— Щодо когось проводяться негласні слідчі дії?
— Таке не можу озвучити. Є процес, який триває цілодобово.
— І в цьому процесі є і члени уряду?
— У цьому процесі є суб’єкти, які підслідні НАБУ. Про цих суб’єктів можете прочитати у статті 216 — вони там усі перелічені.
— Хто вас із Ситником перевіряє, контролює? Кому ви підзвітні?
— Ми підзвітні власній совісті. В НАБУ є Рада громадського контролю, яка, на жаль, жодного нашого звернення про порушення не розглянула. Також в НАБУ має бути аудит, про який уже всі чули. Засоби контролю передбачені законом. Головне, щоб вони використовувались правильно й законно.
— Вас нерідко називають людиною Президента. Ви себе таким вважаєте?
— Не вважаю. А хто каже, що я людина Президента? Докази? Кажуть, аби щось сказати.
— А як часто спілкуєтесь із Петром Порошенком? Коли востаннє з ним розмовляли?
— Востаннє спілкувались на нараді в травні.
— Порошенко вам не телефонує?
— Телефон стоїть — його ж Ляшко показував усім в трансляції. Але останній раз Президент дзвонив, до речі, після візиту Ляшка. Питав, чи треба дезінфекцію зробити — жартую. Є і урядовий зв’язок.
— А якщо серйозно — що говорив Президент після візиту Ляшка?
— Питав, чи не пошкоджено нічого в кабінеті.
— Усі розмови у вашому кабінеті записуються?
— Ось ви записуєте зараз. Не знаю — якщо братні спецслужби встановили прослуховуючий пристрій, то, може, і записують.
— А не перевіряєте, чи не записують?
— Цим не переймаюся.
— Вам хтось колись погрожував чи пропонував «домовитися»?
— Дивлячись що розуміти під «погрозами»... Пишуть всілякі смс-ки, повідомлення у Фейсбуці, погрожують... Але якщо на це все реагувати, можна з’їхати з глузду. Просто треба чесно і якісно виконувати свою роботу.
— Перед вашим кабінетом з’явилася охорона, рамка-металошукач. Як давно і навіщо?
— Прийнято рішення про застосування заходів безпеки у зв’язку з... Три крапки. Охорона державна згідно із Законом України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб».
— Тобто охорона не тільки на роботі, а й скрізь цілодобово? Це не напружує?
— Цілодобово. Напружує, але людина — така істота, що звикає до всього. У мене до хлопців претензій немає, вони якісно виконують свою роботу.
— Свою сторінку у Фейсбуці ведете сам чи прес-секретар?
— Сам, проте робочі матеріали про провадження також готують колеги-прокурори.
— А читаєте стрічку новин у Фейсбуці?
— Рідко. Як правило, перед сном, двічі на тиждень, чи на вихідні, коли є час. Я не завсідник фейсбуків, хоча сторінка є. Бо треба інформувати про свою роботу. Інформацію доносимо, її чують, хто хоче почути. А хто не хоче нічого чути, той і не почує.
— Скільки триває ваш робочий день?
— Ось у мене в телефоні є така програма — коли ставиш кабінет на сигналізацію і знімаєш. 26 червня — прийшов на роботу о 8.14, пішов о 22.36; 30 червня — прийшов о 8.38, пішов о 20.11;
1 липня (субота) — прийшов о 8.59, пішов о 16.44; понеділок, 3 липня — прийшов о 7.53, пішов о 22.07; 11 липня — прийшов о 8.47, пішов о 23.26.
— Правда, що в антикорупційного прокурора зарплата 140 тисяч?
— Це «брудними». Але врахуйте податок на доходи фізичних осіб, пенсійний фонд, страхові, профспілка, військовий збір. Діліть на три фактично. За законом у мене зарплата повинна бути не менша, ніж у керівника НАБУ.
— Кажете, що з Ситником ви «в одній спайці». А з НАЗК?
— Повинні бути в одній, бо вони той орган, який має першим перевіряти декларації та інформувати антикорупційного прокурора про виявлення під час перевірки декларацій тих чи інших порушень, які можуть бути злочином.
— Судячи з інтонації — повинні перевіряти, але не роблять?
— До нас не надходило такої інформації. Провадження щодо незаконного збагачення депутатів, міністрів поки що робимо тільки з власної ініціативи.
— А як перевіряєте?
— Є різні методи. Слідчі дії, допити, експертизи, перевірки в рамках, дозволених законом...
«Зараз робота забирає увесь вільний час»
— Де проживаєте? Досі у Вишневому?
— Так, двокімнатна квартира, нічого особливого. Ремонт завершив ще до призначення антикорупційним прокурором. Хоча шнури ще деякі висять. До Києва не хочу переїжджати. У Вишневому спокійніше.
— Що змінилося в особистому житті?
— Більше з’явилося сивого волосся.
— А є близька людина чи кохана?
— Скажу так — зараз робота забирає увесь вільний час.
— З минулого інтерв’ю запам’яталася ваша фраза, що після призначення антикорупційним прокурором поменшало друзів...
— Є постійне коло спілкування людей, друзі, з якими спілкувався до посади і, сподіваюся, такими залишаться і після того, як піду з посади.
— А з ким літали весною до Арабських Еміратів?
— З друзями. Але одразу відповідаю на наступне запитання:- кожен платив за себе.
— Яке у вас зараз авто? В декларації була ще кімната в прокурорському гуртожитку — навіщо вона зараз?
— Службове авто і особисте — «Фольксваген Туарег» 2013 року, задеклароване, куплене минулого року. Не в прокурорському, а в комунальному гуртожитку є кімната на правах оренди, я її декларую, бо використовую, плачу орендну плату і всі послуги.
— У декларації ще вказано земельну ділянку в Києво-Святошинському районі. Як її використовуєте?
— Ніяк. Давно не був. Будуватися поки що не планую.
— Нещодавно вас обрали віце-президентом Федерації футболу України. Як було сказано в прес-релізі — щоби боротися з корупцією. В українському футболі так багато корупції?
— Я туди прийшов не по якісь політичні бали чи дивіденди. Футбол для України — майже національна ідея, а не просто гра, і я хочу, щоб наш футбол ставав європейським і світовим. А одна з перешкод, чому не так — футболістів із дитинства виховують на тому, що за матч треба платити, треба скидатись на суддю, на поле, скидатись і скидатись. Я чув, як і всі, що є «договірні матчі». І як вболівальник не хочу платити гроші за квиток і дивитися матч, де результат буде визначено наперед. Якщо буде гарна гра, сильна, з віддачею — тоді навіть команду, яка програє, вболівальники будуть носити на руках, а не виносити.
— Уже щось «нарили» у Федерації футболу?
— То громадська діяльність, абсолютно безкоштовна. Ми розпочали діяльність спільно з Комітетом етики та чесної гри і сподіваюся — результати будуть.
— За час, що минув після Революції Гідності, у багатьох людей з’явилась певна зневіра і розчарування. Ваш патріотизм не побляк?
— Щодо патріотизму — ні, щодо зловживань патріотизмом — так. У Верховній Раді мені дехто дорікав — притягаєте до відповідальності АТОшників. Однак заслуги на війні не можуть бути індульгенцією для незаконного збагачення. Навіть своєму першому заступнику кажу: Максиме (Грищук. — Ред.), те, що ти воював — велика честь і повага. Але це не означає, що можна розслабитися і сидіти на лаврах слави. Війна — то випробування, яке Бог, певно, послав на Україну. І ми повинні Україну боронити, думати, як вона далі розвиватиметься.
— Корупція у військовій сфері — то також ваша «парафія»?
— Провадження є, і найближчим часом їх побачите. Ось буквально на днях оголосили про підозру посадовим особам Збройних Сил України та ДП «Львівський бронетанковий завод» у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.
— Якось ви говорили, що в робочому столі лежить заява про звільнення. Вона й досі там?
— Лежить у сейфі з другого дня моєї роботи, щоправда, без зазначення імені Генерального прокурора та дати.
— Чи вірите, що в Україні колись може бути подолана корупція і антикорупційні органи стануть непотрібними?
— В Україні, як і у всьому світі, подолати корупцію повністю неможливо. Її можна тільки загнати «під плінтус». Настільки мінімізувати, щоб не впливати на державні процеси. І я вірю в те, що нам це вдасться.
Факт
За даними НАБУ, станом на 30 червня 2016 року в роботі перебуває 381 кримінальне провадження. 221 особі оголошено про підозру. Обвинувальні акти винесено стосовно 121 особи. Збитки від злочинів, що розслідуються, оцінюють у 84 млрд. грн.
Інтерв’ю взяла Юліана ШЕВЧУК.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
