Вогонь дедалі ближче підбирається до заповідника «Асканія-Нова» на Херсонщині. Лише протягом останнього тижня біля його меж ліквідували два осередки займань стерні на полі біля села Іллінка та в лісосмузі. Причому в лісосмузі вогняний вал завширшки чотирнадцять метрів прокотився аж на кілометрову відстань, знищуючи дерева й траву. Якби не зусилля співробітників заповідника, котрі останньої миті зупинили той вал, він неодмінно зашкодив би унікальній рослинності та червонокнижним комахам, плазунам і дрібним тваринам.
Але науковців обурює, що від боротьби з пожежами в екосистемах усунулися всі, за винятком підрозділів ДСНС: власники ділянок часом і самі підпалюють стерню, аби зекономити на оранці.
З початку нинішнього року на території краю вже зафіксовано 559 пожеж в екосистемах на загальній площі 174,3 га.
В «Асканії-Нова» зазначають: ситуація погіршується просто на очах. Причини дві: по-перше, за такі підпали встановлено мізерний штраф. А по-друге, держава ніяк не стимулює аграріїв на втихомирення «червоного півня».
— У таврійському степу родючий шар ґрунту у 22 сантиметри формувався протягом останніх дванадцяти тисяч років. А внаслідок підпалу на ураженій ділянці щоразу «прогорає» міліметр цього шару. Якщо підпали повторюватимуться щороку, рано чи пізно від нього нічого не залишиться, — каже директор заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко. — Вважаю, що владі треба жорсткіше ставитися до таких випадків і шляхом внесення змін до вітчизняного законодавства запровадити відповідальність не тільки для самих паліїв, а й для орендарів земельних ділянок. Проігнорував пожежу на полі, яке обробляєш, — отримуй покарання не тільки у вигляді дочасного припинення дії договору оренди через суд, а й у вигляді втрати права такої оренди протягом, скажімо, наступних сімдесяти років.

Херсонська область.