Археологи представили нові цікаві знахідки, виявлені ними під час розкопок двох курганів знаменитого Більського городища. Йдеться про поховання скіфської доби, розташовані поблизу села Більськ Котелевського району на Полтавщині. Чимало відомих фахівців вважають, що саме на території цього найбільшого на теренах Східної Європи городища тієї епохи загальною площею понад 4 тисячі гектарів існувало місто-держава Гелон, згадуване «батьком історії» Геродотом. Знайдені археологами, котрі проводять тут дослідження вже понад століття, останні артефакти також «працюють» на підтвердження тієї наукової версії.
Ця візитівка Більського городища встановлена біля одного з оборонних валів давнього Гелона.
Вони стали своєрідним продовженням попередньої сенсаційної знахідки (наша газета повідомляла про «улов» із трьох десятків золотих прикрас науковців Харківського національного університету ім. В. Каразіна, який потрапив до їхніх рук улітку минулого року). Цього разу харків’яни також продемонстрували журналістам знайдені ними в курганах некрополя «Скоробір» знакові речі, яким понад дві з половиною тисячі років. Попри неодноразові пограбування таких поховань, що тривали протягом століть, в одному з них виявили глиняний посуд, три бронзові прикраси-бляшки та частину списа.
В іншому кургані біля двох скелетів людей лежали золоті бляшки, бронзове люстерко із зображенням пантери, сагайдак із бронзовим вістрям стріли й уціліла, практично неушкоджена грецька амфора. Останньою набір посуду, яким спорядили «у вічне життя», вочевидь, представників дуже заможної родини, не обмежувався. Там була і своя, місцева, і завезена здалеку кераміка. Все те вкотре засвідчує високу суспільну організацію цього поселення, його широкі зв’язки із зовнішнім світом. Серед кістяків людей збереглись і їхні зуби, які профільним фахівцям можуть розповісти про наших пращурів дуже багато...
Зрештою, коли врахувати, що тільки на території згаданого некрополя налічується понад тисяча курганів, а оборонні вали стародавнього Гелона тягнуться на десятки кілометрів, то роботи тут вистачить іще не на одне покоління дослідників. З урахуванням масштабності завдань перед ними цього літа тут уперше замість звичайної польової практики для студентів-істориків улаштували міжнародну літню археологічну школу. Крім студентів і викладачів українських вишів у ній беруть участь науковці з Польщі та Молдови.
Фото з архіву автора.
