На Полтавщині жнива сягнули своєрідного екватора. На початок тижня хлібороби краю зібрали ранні зернові та зернобобові на 48 відсотках засіяних площ, зокрема, пшеничних ланів упорали рівно половину. Середня віддача гектара — відповідно 39 і 40 центнерів, повідомили в департаменті агропромислового розвитку ОДА. Це, звісно, не рекордні показники, та вони поступово зростають з обмолотом колосових на продуктивніших і, власне, основних площах. Адже жниварі краю стартували з «відмітки» 35,7—36,3 ц/га.

 

 

На полях одного з кращих господарств Полтавського району — агропідприємства імені Калашника — кипить робота.

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Та найголовніше, що не справджуються песимістичні прогнози стосовно недобору чи не третини врожаю через весняні приморозки і літню посуху. Адже в області намолочено вже понад 570 тисяч тонн ранніх зернових, серед яких частка пшениці, звісно, найвагоміша — 453 тис. тонн. При цьому середня врожайність останньої лише на два центнери з гектара поступається минулорічній.


Як витримала озима пшеничка, що була і залишається головним полтавським хлібом, оті природні катаклізми? Не лише фахівці вкотре спостерігали збалансованість природних процесів. Скажімо, в час дозрівання зерна хронічна відсутність у грунті вологи через бездощів’я компенсувалася навіть рясними... росами, появу яких спричиняли аномальні перепади нічних і денних температур. Липнева злива була дещо запізнілою і фактично лише зволожила землю та зерно, затримавши комплекс робіт у полі на кілька днів.


Однак якщо раніше жнива на Полтавщині відбувалися, так би мовити, передчасно, то цього року фахівці констатують наближення їх до оптимальних термінів. За таких умов не можна гаяти, як то кажуть, жодної хвилини. Хлібороби це добре розуміють і працюють з повною віддачею, нарощуючи темпи.


— Ви самі бачили, що абсолютна більшість наших урожайних полів — чисті, не забур’янені, — зазначив у розмові з власкором «Голосу України» заступник директора профільного департаменту ОДА Олег Палій. — Це дозволяє працювати на прямому комбайнуванні, не кладучи стебла ранніх зернових у валки і не чекаючи, доки підсохне ще й бур’янець... Тож темпи збирання в області досить високі, якихось серйозних проблем і форс-мажорних обставин не спостерігаємо.


Не менше тішить і те, що левова частка зібраної пшениці має продовольчі кондиції, тобто придатна для випікання хліба та хлібобулочних виробів. А значить, і підстав для різкого стрибка цін на них поки що немає. Принаймні полтавські аграрії роблять усе від них залежне для того, щоб «непідйомного» для більшості співвітчизників здорожчання насущного не відбулося.

Полтавська область.