Увічнили ще одну наукову версію місця обрання гетьманом видатного державника
На фасаді Чутівського районного краєзнавчого музею, що на Полтавщині, урочисто відкрили пам’ятну дошку з нагоди 330-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом України (на знімку). Напис на ній засвідчує, що та знакова подія відбулася 25 липня 1687 року біля «броду Буцького», тобто на місцині, яка згодом стала фактично околицею сучасного селища-райцентру Чутове. Тож ідеться про ще одну науково-історичну версію визначення місця козацької ради, на якій Івану Мазепі вручили гетьманську булаву.
Частина істориків здавна прив’язують його до існуючого на той час містечка Коломак, розташованого в сусідній Харківській області, де днями відбулися масштабні урочистості й відкрили пам’ятник гетьману. Водночас деякі поважні дослідники переконані, що та рада й, відповідно, вивершення нашого видатного державника на багаторічне керування Гетьманщиною-Україною відбувалися безпосередньо біля Полтави, де річка Коломак впадає у Ворсклу...
Але у Чутовому місцеві краєзнавці спочатку уважніше перечитали знаменитий літопис сучасника тих подій Самійла Величка, в якому зазначено, що козацькі війська «стояли на Коломаку, де брід Буцького», а потім для обрання нового гетьмана виїхали «зі свого обозу в поле на простір». Отже, йдеться таки про річку Коломак, а не про «похідне» від неї містечко, розташоване десь за два десятки кілометрів звідси...
Згодом згадані краєзнавці звернулися по роз’яснення до Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського й одержали звідти експертний висновок за підписом завідувача відділу, доктора історичних наук Віктора Брехуненка. У ньому зазначено, що «Коломацька рада 1687 року відбулася в районі сучасного селища Чутове» й «не могла відбутися біля сучасного селища Коломак».
За ініціативою громадських активістів і волонтерів Чутівського району в їхньому селищі-райцентрі днями влаштували круглий стіл, присвячений згаданій проблематиці. В ньому, крім місцевих краєзнавців і представників влади та громадськості, взяли участь науковці-історики з Полтави та Києва. Фахових дослідників нашої минувшини неабияк зацікавив новий погляд на локалізацію історичної події. Водночас вони поки що вважають прив’язку її до Чутового однією з кількох науково-історичних версій, яка потребує всебічного підтвердження.
Фото автора.
