Невеличке село Маслянка, що в Млинівському районі, — на добротних землях, на перехресті чотирьох шляхів, тут селилися працьовиті, талановиті люди, сюди навідувалися відомі історичні особистості. А от з іншим — зі спільним духовним оберегом у вигляді каплиці чи церкви — чомусь на цих теренах не вельми велося. Тож тутешні мешканці торували шлях до храмів у сусідніх Млинові та Малих Дорогостаях. Не виправдалася у цьому плані у позаминулому столітті й надія селян на панянку Надєжду, дружину царського чиновника Маслєннікова, якій як подарунок перепало це село, від чого воно певний час мало назву Надєждино: тут багата гостя обіцяла звести школу та каплицю, але так і не виконала обіцянки. А згодом програлася в карти, позбулася своєї власності. У тому числі й села.
Та це вже далека історія. А от нинішня реальність подарувала Маслянці омріяну надію на храм. Він постав на околиці села у вигляді каплички (на знімку), яка за деякими вимірами (приміром, заввишки вона майже півтора десятка метрів) перевершує багато церковок і церков. Та головне — не зовнішня велич, а те, що місцеві жителі (та й усі охочі) отримали можливість молитися у своїй домашній, як образно її вже охрестили, святині.
Її народження на світ стало можливим завдяки пропозиції настоятеля Млинівського Свято-Михайлівського храму УПЦ КП о. Тараса (Варварука). Першими на ініціативу в спорудженні каплиці, фундамент під яку заклали два роки тому, відгукнулися директор Державного підприємства «Костопільський лісгосп» Володимир Кислюк та директор ТзОВ «Західклінкергруп» Ярослава Острожчук. Надалі до цієї справи долучилися інші меценати.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Фото автора.
