*  Хто платитиме за лічильники?
*  Колективна відповідальність?
*  Абонплата за газ: буде, не буде — Вовк його знає.
 Незважаючи на спірність та застереження фахівців, від 2 серпня в Україні набрав чинності Закон «Про комерційний облік комунальних послуг», згідно з яким установлення лічильників на тепло і воду є обов’язковим. Поки шановні співвітчизники переймаються риторичним: «А хто платитиме за встановлення приладів обліку?», ми, не маючи жодних варіантів, скажемо чітко і однозначно: як завжди — споживачі, тобто ми з вами!
У законі про це чітко сказано. І хоч дехто каже, що це перший і один з найголовніших аргументів противників та критиків нового закону, насправді ж виконавці послуг в усі часи встановлювали лічильники коштом споживачів. Раніше і вартість самих приладів обліку, і тарифи були такими мізерними, що погоди не робили.
Як стверджують експерти, виконавці не витрачали на встановлення лічильників та їх обслуговування жодної копійки, адже вартість робіт закладалася у тариф.
Уявляєте, ми роками сплачували символічні копійки за встановлення лічильника, попередньо закладені у тариф. Ніхто не пам’ятає, щоб тарифи після встановлення лічильників переглядалися з метою вилучення з них передбаченої на це частки коштів. Тобто споживачі платили за встановлення лічильника у своєму будинку, за лічильник у сусідському, за повірку, за обслуговування, за заміну. Сам прилад обліку був власністю виконавця послуг.
Деякі експерти намагаються переконати суспільство, що тепер, після набуття Законом «Про комерційний облік комунальних послуг» чинності, матимемо велике досягнення! Споживач платитиме за лічильник і його встановлення лише один раз, а за обслуговування — у визначених законом випадках та за потреби. Скажемо прямо — сумнівна перевага на тлі несподіванок, що містить у собі новий закон, адже у пункті щодо оплати послуг Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який, між іншим, ніхто не скасовував, а отже, норми його є обов’язковими для виконання, сказано таке: «...У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників...» Тобто слід або базовий закон змінювати, пристосовуючи його до нового, або новий скасовувати, підлаштовуючи його під базовий, або триватиме таке собі міжзаконня?..
Комунальники встановлюватимуть загальнобудинкові лічильники: їм від того є зиск, адже борги злісних неплатників покриватимуться за рахунок добросовісних споживачів, яким доведеться платити не лише за себе, а й за боржників. Ми довго йшли до індивідуального обліку, витративши чималі кошти на ті само лічильники, тепер повинні все перекреслити-забути і повернутися до колективної відповідальності? Або ми чогось не розуміємо, або хтось щось порушує?
До речі, голова НКРЕКП Дмитро Вовк, під той гамір, намагається зініціювати будинкові розрахунки за газ, а разом з ними, як з писаною торбою, носиться з ідеєю про абонплату.
Минулої п’ятниці НКРЕКП, вкотре вже, пікетували тисячі активістів з вимогою відмовитися від цієї ідеї. «Національна комісія з регулювання ринку електроенергетики та компослуг не запроваджуватиме тарифу на доставку газу, так званої абонплати за газ», — повідомив голова НКРЕКП Дмитро Вовк.
Поживемо — побачимо?

Підсумовував Віктор БОНДАР.