У Полтаві три дні тривало традиційне, двадцять перше за ліком, Свято меду. Цьогоріч воно видалося не наймасштабнішим і не найвеселішим. Через неймовірну спеку організаторам довелося відмінити концертно-розважальну програму й обмежитися, по суті, тихим ярмаркуванням. А для тих, хто звик саме тут робити запаси солодкого натурпродукту на весь рік, неприємним сюрпризом стало його подорожчання.
На знімку: на Святі меду його треба хоча б скуштувати...
Повпреди фундаторів дійства — обласної спілки пасічників — стверджували, що ціни на свою продукцію бджолярі підвищили «тільки на 10—15 відсотків». Однак насправді «стрибок догори» був вищий. Адже, якщо торік, скажімо, літрову баночку далеко не найекзотичнішого соняшникового меду можна було придбати за 70—80 гривень, то тепер за неї просили вже «кругленьку» сотню... Власне, вартість медового літра цьогоріч стартувала саме зі ста гривень, які ще зовсім недавно здавалися нездоланною психологічною межею, а така само мірка солодкого дива з рідкісних рослин коштувала майже вдвічі дорожче...
Щоправда, пасічники, котрі самі продавали свій товар, охоче пояснювали причини здорожчання. Через витівки погоди, насамперед холодну весну з заморозками та снігом і різкі перепади температур на початку літа, меду вони накачали значно менше, ніж зазвичай. Тож багатьом із них просто не було з чим їхати в обласний центр на згадане ярмаркування. Дехто встиг продати свою продукцію оптовикам-перекупникам чи відомим торговельним мережам.
За таких обставин продавців на ярмарку було незвично мало. Ті, хто все ж приїхав, як то кажуть, «незлим тихим словом» згадували й убивчу для бджіл «хімізацію» сільського господарства. Сьогодні для того, щоб знайти бодай умовно чистий острівець із запашним різнотрав’ям чи цвітом акації для своїх вуликів, пасічникам доводиться проїжджати вже не десятки, а сотні(!) кілометрів. Чи може після цих мандрів їхня солодка продукція дешевшати? Такі риторичні запитання виникають і після загибелі сотень бджолиних сімей унаслідок обробки довколишніх сільгоспугідь отрутою без будь-яких попереджень. Але про ті задавнені біди пасічники на святі воліли вже не згадувати...
Фото автора.
