Побутові відходи, до яких ми звикли ставитися як до непотребу, можуть слугувати альтернативним джерелом енергії. Але для цього необхідно структурувати та організувати систему поводження з ними. Відповідний законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії» (реєстр. № 4835-д) вже зареєстровано у Верховній Раді.
Автори законопроекту, серед яких, зокрема, народні депутати Олександр Домбровський, Вікторія Войцицька та Іван Крулько, вважають діючий спосіб поводження з відходами повністю незадовільним. Адже він фактично зводиться лише до їх збирання та вивезення за межі населених пунктів для викидання (складування) як у санкціонованих місцях (звалища, полігони), так і не в санкціонованих. Про захоронення побутових відходів не йдеться взагалі, оскільки процес поводження з ними під час розміщення на землі не можна назвати захороненням, а лише складуванням.
«Проміжна ланка, яка мала би приносити користь, повертаючи ресурсний потенціал побутових відходів назад у народне господарство, зменшуючи в такий спосіб витрати на первісну сировину, та зменшувати кількість відходів для їх складування на землі, повністю відсутня. Водночас шкода, яка завдається природному навколишньому середовищу, через фільтрат та викиди СО2 викликає велику турботу. Отже, проблема утилізації та впорядкованого захоронення відходів давно вже перезріла і не може бути відкладена», — йдеться у пояснювальній записці.
До речі, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство з європейськими директивами про відходи та полігони відходів. А європейці у побутових відходах вбачають передусім ресурсний потенціал. Тож директиви ЄС вказують напрями, якими потрібно рухатися і які нам варто було б використати.
Тож автори законопроекту взяли на озброєння і розвинули у документі ієрархію операцій поводження з побутовими відходами. Зокрема, з метою формування відповідального ставлення до залишків вводиться розширена відповідальність виробника за долю відходів, утворених з його продукції.
Виробнику надається низка опцій, як він може реалізувати свою відповідальність за подальшу долю відходів з його продукції: самостійно, через організацію розширеної відповідальності виробника, через сплату відповідного екологічного податку. У законопроекті встановлено також заборону захоронення побутових відходів поза відповідними полігонами. Щоправда, ця норма набуде чинності лише з 2020 року.
Роль «промоутера» нововведень та нових підходів відводиться Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор встановлюватиме не цілісний тариф на поводження з побутовими відходами, а лише одну його складову — захоронення побутових відходів, яка впливатиме і на розвиток їх утилізації. Водночас органи місцевого самоврядування зможуть здійснювати контроль, організувати та управляти системою поводження з побутовими відходами.
Нині законопроект направлено до профільного Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. І, враховуючи поважний авторський склад — 22 народні депутати, серед яких і представники комітету, можна очікувати на схвальну оцінку цієї законодавчої ініціативи вже восени.
Довідково
Ухвалення законопроекту дасть змогу впровадити сучасні методи та технології збирання, транспортування, утилізації та екологічно безпечного захоронення утилізованих відходів, одержання вторинної сировини, що є у складі побутових відходів. Сприятиме поліпшенню екологічного стану довкілля та привабливості ринку у сфері поводження з побутовими відходами для суб’єктів господарювання.
