В чиїх інтересах реформа?


Чи відбудеться круглий стіл, ініційований комітетом з охорони здоров’я Громадської ради при Чернігівській облдержадміністрації у запланованому форматі — не було відомо до самого його початку. Адже чиновники помітно напружились, прочитавши запропоновані до обговорення питання. Перше було цілком логічне: яка стратегія створення госпітальних округів? Що це означає для звичайного жителя — як і де він зможе лікуватися? Як до нього в Задеріївку чи Галаганівку доїде швидка медична допомога?


Як стало зрозуміло з виступу начальника обласного управління охорони здоров’я Петра Гармаша, ніякого стратегічного плану створення госпітальних округів, ніякої «дорожньої карти» влада не має. Відомо тільки, що їх буде чотири — Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький і північний (назву не вибрали, бо досі не вирішено, центр його буде в Мені чи Корюківці). Але, як правильно зауважив очільник управління, головне — які лікарні будуть у тому госпітальному окрузі. А мені, як обивателю, хотілося б запитати у його попередниці пані Василькової та її куратора — тодішнього заступника голови ОДА Віктора Тканка: а які ж підсумки медичної реформи, що ними проводилася? Бо у нас «говорящие» голови міняються з тих, що про медичну реформу балакають, а в сухому остатку — чергове закриття лікарень і ФАПів.


Ось, скажімо, у великому селі Авдіївці Сосницького району, де раніше була дільнична лікарня, тепер хворіти можна два дні на тиждень — у вівторок і четвер. Бо тільки в ці дні приїздить лікар. Добре, що в селі хоч стоматолог лишився — радіють селяни, не відучені від радощів радянської влади, коли треба радіти кожній елементарній дрібниці.


З позитивного: як запевнив Петро Гармаш, до кінця року буде введена в дію єдина диспетчерська для «швидкої медичної допомоги», і тоді хворому в тій же Задеріївці можна направити карету швидкої залежно від того, яка фізично найближче. Для цього буде задіяно 9,5 мільйона бюджетних коштів. У всіх районах отримані нові «швидкі», але 50—55 автомобілів ще потребують заміни.


Про які реформи можна говорити, якщо катастрофічно не вистачає лікарів. Скажімо, у Талалаївському районі укомплектованість всього 35 відсотків. Область готова дати роботу 1300 лікарям! Водночас, як розповів голова Громадської ради при Чернігівській облдержадміністрації Ігор Москаленко, місцева влада у тій самій Талалаївці зробила все, щоб звільнити головного лікаря. Вона поновилася через суд, та районна рада з подачі районної адміністрації звільнила її вдруге. Думаю, ще не скоро в цей маленький райцентр молоді лікарі їхатимуть.


Мафія та її томографи


Лікар, голова комітету з охорони здоров’я Громадської ради при ОДА Іван Осадців наголосив: «Останнім часом великої інтенсивності набула тенденція «впровадження» приватного діагностичного обладнання в комунальних медичних закладах. Таким чином, або платитимуть приватникам із бюджетних коштів, або, як правило, здиратимуть з пацієнтів. У цій схемі, що активно підтримується владними структурами, громадськість вбачає ознаки корупційних діянь та очікує пояснень з боку чиновників».


Іван Осадців знає, що оскільки приватний томограф дає відкат лікарю — зростає фінансове навантаження на пацієнта. Як наслідок, багато людей відмовляються обстежуватися і зростає число випадків хвороби, коли вже треба лягати під ніж, у кращому випадку...


Члени Громадської ради, як приклад, наводили Чернігівський онкодиспансер, де комунальний томограф не працює, а тільки приватний. Звісно, головлікар Зуб не має з того ні шеляга, але система викачки грошей в онкодиспансері створена так чітко, що вже й випереджає знамениту в цьому плані другу міську лікарню, де головлікар Фаль відкатав схему до блиску в 14 мільйонів — саме стільки було зібрано за рік «благодійних внесків» з хворих людей.


Блискучим був іронічний коментар лікаря Осадціва: «Стільки ж коштує і дорога до пляжу. Тож, як лікар, я кажу, що на пляж корисно ходити пішки, а ці гроші треба спрямувати в медицину!».


Не впихнути Європу в пострадянські проекти


Лікар Іван Осадців найкраще в області знає медичні проблеми «чорнобильців»: він об’їхав всю вражену зону і, наприклад, у Лошаковій Гуті Козелецького району чув запах смерті — солодкавий до нудотності трупний запах.

Він знає своїх пацієнтів, оскільки в діагностичному Центрі захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС щороку організовує діагностику «чорнобильців». І він же неодноразово у публічних виступах закликає зробити медицину милосердною матір’ю, а не злою мачухою.


Він вивчав досвід Польщі в медицині в той час, коли та проводила реформи при вступі до ЄС, знає докладно ситуацію з охороною здоров’я в Латвії. Тому й ставить діагноз українським реаліям: «Навіть при поверхневому аналізі стану реформування швидкої та невідкладної допомоги в області, а особливо при порівнянні цієї реформи із стандартами східної Європи та пострадянської Прибалтики, видно, що ця реформа не завершена створенням приймальних відділень невідкладної допомоги при міських, районних, окружних лікарських закладах. Очевидно, із причини того, що повинно бути повне бюджетне фінансування. Вже існує законна нормативна база для створення таких відділень, а з січня 2018 року вони є невід’ємною складовою реформи, проте ніхто навіть не думав про їх створення, не кажучи про бюджетне їх планування. Як показав досвід медичних реформ у східній Європі, неможливо впихнути такі відділення в пострадянські проекти лікарень, а потрібна окрема добудова поруч з рентгендіагностичним відділенням. У Польщі на ці речі, до прикладу, «вибили» окрему статтю фінансування від Євросоюзу. Нам би хоч довгостроковий безпроцентний кредит отримати та простежити, щоб його не розікрали...»


Кров людська — не водиця, бо дорого цінується


Ще одна схема дикого збагачення медичної мафії вислизнула під час круглого столу: Чернігівська станція переливання крові відмовилася виготовляти альбумін і продає кров донорів (плазму) приватній фірмі. У результаті, як сказав член Громадської ради Володимир Демиденко, раніше 100 мілілітрів альбуміну коштували 287 гривень, тепер — 1 125. Хоча собівартість його виготовлення — менш як 150 гривень. «Комунальний заклад створюється не для комерції», — зауважив Володимир Демиденко.


Виступ головного лікаря станції переливання крові Володимира Герасименка був непереконливим — він говорив про європейську практику, про нові вимоги. А виливання крові від 700 донорів пояснював тим, що у ній виявилися «механічні домішки». Як же ви, шановні медики, її забирали і зберігали, якщо туди якесь сміття нападало?


Колишній головлікар станції Василь Зуб з копіями документів мав переконливий вигляд. І комісія громадськості погодилася, що справу з альбуміном треба розслідувати правоохоронним органам. Громадська рада вважає, що в умовах надзвичайних ситуацій і особливо під час війни на сході держави позбавлення обласних станцій переливання крові можливості виготовлення альбуміну є питанням національної безпеки і вирішила звернутися до керівників Верховної Ради та уряду, до в. о. міністра охорони здоров’я з вимогою збільшити цільове фінансування станцій переливання крові та впроваджувати відкриття приймальних відділень невідкладної допомоги при лікарських закладах.


Мрія в білому халаті


Її озвучила на цьому засіданні заступник голови Громадської ради Тамара Петрова: щоб бідні ніколи не хворіли, а багаті ніколи не одужували. Схоже, ця негласна схема діє незворушно. Хоча б про яку реформу говорили.

Чернігівська область.