Історія побратимських відносин Корсуня-Шевченківського та німецького міста Гіфхорна має вельми цікавий початок. Майже тридцять років тому власник Міжнародного музею вітряних та водяних двигунів Хорст Вробель задумав звести ще й український вітряний млин. У Києві йому порадили подивитися на корсунський красень-вітряк. І хоч гість побачив не давній млин, а стилізований під старовину ресторан «Вітряк», він йому дуже сподобався.
Через кілька років у Гіфхорні з’явилася копія корсунського вітряка, що її власник охрестив «Наташею». Саме Хорст Вробель, котрому припали до душі і мальовничий Корсунь-Шевченківський, і гостинні люди, запропонував гіфхорнській громаді налагодити побратимські зв’язки з українським містом. Особистісні зв’язки згодом настільки зміцніли, що виникли дві громадські організації. У Німеччині — «Коло друзів Корсуня-Шевченківського», в Україні — «Коло друзів Гіфхорна».
У важкі 90-ті роки минулого століття Корсунь одержував із Гіфхорна відчутну підтримку у вигляді гуманітарної допомоги для лікарні та громадської організації інвалідів. Тісними стали культурні зв’язки. А нещодавно партнерство набуло нового змісту. Воно перейшло у русло економічної співпраці та розвитку громад. У рамках міжнародного проекту «Engagement Global «Партнерство з містами України» гіфхорнська влада бере участь у проекті «Питна вода для Корсуня», співфінансуючи виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію системи водопостачання Корсуня-Шевченківського. Про подробиці здійснення проекту поділився міський голова Корсуня-Шевченківського Олександр Гайдай:
— Наше місто у минулі роки не раз залишалося без питної води. Річка Рось, на жаль, не без участі людей, переживає важку хворобу: води мало, і вона брудна. Літньої пори очисні споруди водоканалу просто не справлялись із доведенням якості води до стандартів. Тому, включившись у згаданий міжнародний проект, ми порадились у міській раді з депутатами та спеціалістами і обрали для вирішення саме проблему питної води. Згодом ми звернулися з листом до влади міста-партнера також долучитися до цього проекту — й вони охоче відгукнулись. У лютому цього року делегація у складі представників влади та спеціалістів водоканалу Гіфхорна відвідала Корсунь-Шевченківський і детально вивчила нашу систему водозабезпечення — аж до взяття проб води для аналізів у Німеччині.
— І якими ж були висновки? — запитуємо міського голову.
— Щодо самої технології підготовки води — зрозуміло, які: ми відстаємо від сучасних європейських технологій не на роки, а на кілька десятиліть. Водночас якість питної води вразила тамтешніх лаборантів. Вони визнали, що корсунський водоканал працює на межі неможливого, а наші спеціалісти мало не чарівники, якщо мінімальними засобами вміють забезпечити стандарти якості води.
У липні наша делегація відвідала Гіфхорн, де познайомилась із системою водопостачання по-німецьки (на знімку).
Фото надане прес-службою Корсунь-Шевченківської міськради.
Коментарі тут зайві: застосовується найновіша технологія, якість води перевіряється за кількома десятками показників. Гіфхорн забезпечується високоякісною водою із артезіанських свердловин. Нам показали й давню, створену ще у 16 столітті, систему резервного постачання води зі штучних гірських озер. Там воду збирають з опадів і за потреби направляють спеціальними каналами до міста. Скажу чесно: наших спеціалістів вразило те, як протягом майже чотирьох століть діє проста ефективна система, яку лише доглядають і підтримують у належному стані.
— Який у цілому результат цієї поїздки?
— Крім пізнавального, неоціненно важливий практичний. Вже виготовляється проектно-кошторисна документація на реконструкцію системи водопостачання Корсуня-Шевченківського. На здійснення проекту «Чиста вода Корсуня і Гіфхорна» Гіфхорн залучив 50 тисяч євро допомоги. Важливо, що проектанти врахують усі пропозиції гіфхорнських спеціалістів, у результаті чого наша міська система водопостачання після реконструкції відповідатиме євростандартам.
— Коли розпочнеться реалізація проекту?
— Проектна документація буде готова вже у вересні, далі вона пройде німецькі та українські фахові експертизи і громадське обговорення. А потім, як у нас кажуть, шукатимемо кошти на реалізацію проекту. Плануємо з цим соціально важливим проектом узяти участь у міжнародних конкурсах, щоб одержати грант — міжнародну фінансову підтримку.
— На плече німецьких друзів знову розраховуєте?
— Звичайно, і на них також, хоча міська рада усвідомлює, що це наша проблема, і нам її розв’язувати. Проте без допомоги партнерського міста було б неймовірно важче. Важливо, що у Гіфхорні розуміють і загальноукраїнські суспільні проблеми, і місцеві, і безкорисливо, справді по-дружньому, допомагають їх розв’язати.
Людмила ЯРОВА, Лідія ЛІСОВА.
Черкаська область.
