Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування під час шостої сесії опрацював понад 1300 звернень. Цей показник, повідомляє Інформаційне управління апарату Верховної Ради, включає заяви, скарги, повідомлення, пропозиції, запити, електронні петиції.
Звернення стосувалися практично всіх сторін суспільного життя і в багатьох випадках виходили за межі предмета відання комітету. Звернення бралися до уваги, ретельно вивчалися, заявникам надавалися відповіді, роз’яснення, рекомендації, про зміст окремих звернень інформувалися уповноважені на їх розгляд органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Так, майже 100 звернень стосувались проблематики призначення позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;
майже 90 — окремих питань здійснення повноважень органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та депутатами місцевих рад;
майже 80 — необхідності врегулювання правового статусу тимчасово окупованих територій.
Водночас понад 70 запитів стосувалися питань адміністративно-територіального устрою (перейменування населених пунктів, зміни і встановлення меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, загальні питання регулювання адміністративно-територіального устрою тощо). Майже 60 -статусу та оплати праці державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, стану місцевих фінансів. Майже 50 — об’єднання територіальних громад та їх статусу. Трохи менше 40 містили скарги на неналежне виконання чи перевищення своїх повноважень органами місцевого самоврядування, сільськими, селищними, міськими головами.
Інструмент боротьби з пропагандою
Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики планує розглянути проект закону про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації. Засідання заплановано на шосте вересня цього року.
Як відомо, Верховна Рада восьмого скликання зробила важливий крок на шляху до забезпечення прозорості власності аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації у вересні 2015 року. Відкриття інформації про реальних власників аудіовізуальних (електронних) ЗМІ та всіх суб’єктів, присутніх у ланцюгу власності, сприяло боротьбі з пропагандою ворожих Україні ідей, не порушуючи, водночас, принципи свободи слова. Це особливо важливо з урахуванням гібридної війни та використання ЗМІ як основної платформи маніпуляцій суспільною думкою.
Проте практика застосування закону засвідчила необхідність уточнення окремих положень чинного законодавства. Тож законопроектом, зокрема, пропонується: нормативно уточнити визначення окремих суб’єктів, які можуть здійснювати вирішальний чи значний вплив на управління або діяльність юридичної особи, бути її ключовим учасником. Встановити термін подачі інформації про структуру власності щороку до 20 січня. А також посилити відповідальність ліцензіата за неусунення встановлених Національною радою порушень (вимог) щодо прозорості структури власності.
Вл. інф.
