Учора набула чинності Мінаматська конвенція про ртуть. Це міждержавна угода, спрямована на захист здоров’я людей та довкілля від антропогенних викидів, вивільненої ртуті та її сполук, які можуть призвести до отруєнь. Конвенцію відкрили до підписання країнами 10 жовтня 2013 року у Кумамото (Японія). 
Свої підписи поставили майже півтори сотні країн. І понад 50 з них — ратифікували, що є обов’язковою умовою для її реалізації. Мінамата — назва японського міста в південній префектурі Кумамото, де 1956 року багато мешканців постраждало внаслідок отруєння ртуттю. Причиною виникнення захворювання став тривалий викид компанією «Chіsso» у води Мінаматської затоки неорганічної ртуті, яка під впливом донних організмів перетворювалася на метил-ртуть, один із найтоксичніших нейротоксинів, набагато отруйніших за неорганічні сполуки ртуті. Метил-ртуть вражає насамперед центральну нервову систему. Хворі відчувають оніміння й слабкість в руках і ногах, втрату зору, слуху, мови. Через важкий перебіг хвороби дехто непритомнів і помирав упродовж місяця після початку захворювання. Генетично враженими ставали й діти, якщо їхні вагітні мами вживали отруєну токсинами ртуті рибу.
Японія зіграла ключову роль у підготовці Мінаматської конвенції, яка була підготовлена під егідою Програми ООН з навколишнього середовища, і першою поставила  свій підпис під конвенцією.
Конвенція забороняє новий первісний видобуток ртуті. Виробництво, імпорт та експорт таких товарів, як електричні батарейки, вимикачі та реле, ртутні термометри, акумулятори, барометри, деякі види люмінесцентних ламп, в яких вміст ртуті перевищує допустимий рівень, до 2020 року буде повністю припинено. До речі, Японія запроваджує такі обмеження уже з наступного року.
Документ передбачає поетапну відмову від використання ртуті. Вводяться обмеження щодо низки процесів та галузей промисловості, де вивільняється чи випромінюється ртуть — йдеться про видобувну промисловість, зокрема, це стосується непромислового видобутку золота та виробництва цементу.
Конвенція передбачає також механізм надання підтримки країнам, що розвиваються, якщо в них виникають проблеми зі ртуттю через недосконалість технології її утилізації. Надаються кошти — на підготовку кадрів та будівництво відповідних об’єктів.
18 травня 2017 року Мінаматську конвенцію по ртуті ратифікували Європейський Союз та сім держав-членів ЄС (Болгарія, Данія, Угорщина, Мальта, Нідерланди, Румунія та Швеція).

Ніна БАЛИКОВА.

Токіо.