Дії РФ у Керченській протоці — суто мілітарно-політичного характеру. Обмеження судноплавства, контроль цієї акваторії з боку Росії завдають колосальних збитків українському Приазов’ю та підвищують ризик реалізації агресором сценарію прокладання сухопутного коридору територією нашої держави в окупований Крим. Такі висновки містяться у вчорашній заяві Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, зробленої за результатами засідання Експертної ради при ЦДАКР.


«Голос України» публікує текст цієї заяви: «Українська держава має усвідомити значення виключної морської економічної зони як важливого елементу свого суверенітету. Це питання набуває особливої ваги у зв’язку з новою загрозою для національної безпеки України, яку являє собою будівництво Росією мостового переходу в окупований нею Крим.

 

Ще зовсім недавно лунали заяви політичного керівництва РФ, а також представників компаній, які задіяні на будівництві Керченського моста, що цей об’єкт аж ніяк не вплине на свободу мореплавства в Чорному і Азовському морях та, відповідно, на товарообіг в азовських портах України — Маріуполі та Бердянську. Реалії сьогодення виявилися діаметрально іншими: Москва встановила суттєві обмеження по габаритах суден, які слідуватимуть Керченською протокою після встановлення залізничної арки. Наприклад, у зв’язку із зведенням арки висотою 35 метрів над рівнем моря надводний габарит судна має бути не більше 33 метрів. Це виключає проходження протокою суден типу «Panamax» — їх надводний габарит — 37,5 метра. Підрахунки українських експертів свідчать: через ці обмеження вітчизняні порти зазнають величезних збитків. У випадку Маріуполя це 25—30% усієї портової перевалки! Так, під ризиком зриву опиняються поставки майже мільйона тонн чавуну на рік по контрактах з американськими замовниками.


Крім цього, Росією запроваджено односторонні перекриття протоки у зв’язку з роботами зі встановлення зазначеної арки. Це відбувалося 8 серпня, подовжується в період з 28 по 31 серпня. Слід зазначити, що одна доба стоянки судна перед протокою в очікуванні її відкриття оцінюється в 20 тисяч доларів США. Враховуючи добовий трафік через протоку на рівні 70—90 суден, не важко підрахувати збитки, які прямо впливають на ціну фрахту та економічну привабливість регіону в цілому.


Зазначені дії мають виключно мілітарно-політичне забарвлення, формують нове поле соціально-економічних ризиків стагнації українського Приазов’я, насамперед, ключового для української металургії Маріуполя, підвищують загрози в контексті пробивання РФ сухопутного коридору в окупований Крим.


Особливої уваги також потребує Очаків. Для Росії символізм завжди мав велике значення. З Очаковом пов’язано багато історичних подій часів підкорення Криму Російською імперією. Зараз ми бачимо тональність російських ЗМІ з приводу будівництва там нових об’єктів інфраструктури ВМС України за допомогою США.


Якою має бути відповідь України на нові загрози? Серед першочергових дій доцільно: детально поінформувати послів західних держав щодо ситуації з протокою — міжнародне співтовариство повинно чітко усвідомлювати спектр можливих негативних наслідків односторонніх дій Москви; розглянути це питання на засіданні РНБО із залученням представників причетних міністерств та відомств та виробити дорожню карту адекватних дій, забезпечити її виконання; активізувати роботу в правовому полі, апелюючи до міжнародних інституцій з питань порушення Росією Конвенції ООН з морського права 1982 року».