Сумна перспектива чекає на знамениті соснові ліси Волині, якщо найближчим часом не буде вжито дієвих заходів із боротьби з верхівковим короїдом. Проблема всихання соснових насаджень набуває масштабів надзвичайної ситуації. Уже сьогодні цим небезпечним шкідником заражено понад сім тисяч гектарів лісу. Про це йшлося на нараді-семінарі, що відбувся 30 серпня на базі Колківського держлісгоспу.


До обговорення проблеми лісівники запросили депутатів обласної ради, голів райдержадміністрацій та районних рад, науковців, громадських активістів, журналістів. Серед учасників і голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, заступник голови Волинської обласної ради Роман Карпюк. Проблему окреслили науковці.

— На Волині вже видалено значну частину заражених осередків, але весняний напад дав додатково ще 35 відсотків таких масивів, — доводить до відома спільноти старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка. — Нині очікуємо ще потужніший напад. Думаю, що восени ще три тисячі гектарів буде заражено. Сьогодні тримаємось ліміту вирубки лісів в області, який передбачено плановими лісовпорядними документами. Однак площі заражень постійно збільшуються. Якщо оперативно видаляти заражені дерева, то маємо шанс зберегти хороший стан лісів, як це зробили схожими заходами у Польщі.


— Великою проблемою є те, що лісники не встигають знищити заражені дерева на одній ділянці, а шкідник перелітає вже на іншу. Короїд має здатність летіти до трьох кілометрів. Треба бути готовим до того, що в перспективі ми взагалі можемо втратити сосну, — вважає доктор сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького, академік Лісівничої академії наук України Валентина Мєшкова.


— Думаю, всі присутні розуміють, що час від розмов про шкідників переходити до рішучої боротьби за збереження наших борів, — сказав, звертаючись до учасників наради, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко. — Висловленням стурбованості ми нічого не змінимо. Проблема актуальна та болить не тільки нам. Її почали розуміти пересічні волиняни і це покладає на нас обов’язок невідкладно зробити все, щоб зберегти сосну. Поки що більш дієвого способу боротьби із всиханням, ніж проведення суцільних санітарних заходів, не винайдено.


— Так само гостро стоїть ця проблема в Білорусі, Польщі, — продовжує посадовець. — Хочу сказати, що країни-сусіди нині кинули всі сили на боротьбу зі шкідниками. У Польщі та Білорусі, наприклад, за несвоєчасне взяття на облік та запізніле проведення санітарних заходів для службових осіб лісової охорони передбачена відповідальність. На жаль, у нас існує низка обмежень, які не дають змоги вчасно боротися із розповсюдженням шкідників.

Це і законодавчо-нормативні акти, і позиція окремих громадських активістів та політиків, які спекулюють на цьому питанні. Фінал у цієї історії один: вражений ліс всохне. І якщо за вчасної ліквідації осередків ураження ми зможемо локалізувати розповсюдження шкідників на сусідні деревостани, виберемо дерева, які ще частково мають економічну та ресурсну цінність, то в разі зволікання із проведенням санітарних рубок отримаємо сухостійний мертвий ліс, площа якого буде збільшуватися у геометричній прогресії. Практичні напрацювання та пропозиції волинських лісівників у боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу згруповано та надано Державному агентству лісових ресурсів України. Сподіваємося, їх врахує робоча група, створена при Агентстві, метою якої є посилення боротьби із хворобами лісів.


— Це навала, яка знищить волинські ліси, — зауважив голова ОДА Володимир Гунчик. — Ми не можемо допустити екологічної катастрофи. Жодна структура в області не має права сказати, що це не її проблема. Тож будемо працювати спільно...


Волинська область.