Найбруднішими річками в Україні визнано Сіверський Донець, Західний Буг, Дністер і притоки та водосховища Дніпра. Проте проблема екологічного стану водних об’єктів є актуальною для всіх без винятку водних басейнів України. Що ж до Дніпра, водні ресурси якого становлять майже 80 відсотків усіх ресурсів України і забезпечують живильною вологою 30 млн. населення та дві третини господарського потенціалу країни, то ця річка потребує особливої уваги і турботи держави.
Згідно з офіційною статистикою, щороку у водойми України скидають майже 300 млн. кубометрів неочищених стоків. До цього слід додати екологічно безвідповідальне поводження простих громадян, тож неофіційна статистика показує значно гірші результати. І це при тому, що Україна належить до малозабезпечених країн за запасами води, котрі доступні для використання. Саме тому держава мала би подбати про свої стратегічні запаси, але, на жаль, бездіяльність і корумпованість органів влади та недосконалість вітчизняного законодавства роблять свою чорну справу.
Сміття на березі річки Дніпро
Фото Володимира ТАРАСОВА (Укрінформ).
Фактично у кожній із водойм можна легко зафіксувати перевищення допустимих норм забруднення. Так, у Західному Бузі вміст азоту перевищує гранично допустиму концентрацію в 15 разів, а важких металів — у вісім разів. У притоках Дністра — Тисмениці, Опорі, Лімниці, Бистриці Надвірнянській — сполук марганцю більше норми у 29 разів, а міді — у 41.
Окрім того, у дніпровських водосховищах — Київському, Каховському, Кременчуцькому і Дніпродзержинському — обидва ці елементи деколи перевищують норму вже у 80 разів. У притоках Дніпра — Прип’яті, Тетереві, Ірпені, Десні та інших — вміст заліза, марганцю і міді перевищує норму у деяких випадках у 18, 57 і 40 разів відповідно. 90 відсотків проб води із Дніпра зафіксували перевищення вмісту забруднюючих речовин або показників її фізико-хімічного стану. І вже нікого не здивуєш цвітінням Дніпра, внаслідок чого у воді катастрофічно зменшується вміст кисню. Це в свою чергу призводить щороку до масової загибелі риби в північних і центральних областях України. Цього могло б не статися, запевняють експерти, якби місцеві органи влади, що за законом мають встановлювати межі водо-охоронних смуг, на яких не можна розміщувати виробництво і які не можна обробляти, дотримувалися норм. Ігнорування ж цих правил призвело до того, що до річок потрапляють забруднюючі речовини. Тому, якщо ситуацію не виправити негайно і не запровадити більш жорстку систему контролю і штрафних санкцій, завтра може бути вже запізно.
