Депутати Рівненської обласної ради на сесійному засіданні 6 вересня розглянули низку питань щодо забезпечення життєдіяльності області. Серед таких, зокрема, програма розвитку дорожнього господарства на нинішній рік; зміни до бюджету; внесення змін до Перспективного плану формування територій громад Рівненської області та інші. Але окремі проблеми на рівні області розв’язати проблематично, тож депутати ухвалили кілька звернень до Президента, парламенту, уряду.


Знову про бурштин


Одне з таких звернень адресовано Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, і в ньому йдеться про необхідність створити робочу групу для напрацювання нового проекту закону для врегулювання ситуації з незаконним видобутком бурштину. Адже незаконне старательство на Рівненщині, Житомирщині та Волині шкодить екології та економіці. І досі процвітають численні кримінальні схеми тіньового видобутку й обігу бурштину, що унеможливлює використання надр в інтересах держави, вважають обласні депутати. Сподівання суспільства на розв’язання цієї проблеми були пов’язані із законопроектом № 1351-1 «Про видобування та реалізацію бурштину», однак у лютому 2017 року Верховна Рада України його відхилила.


Давно назріла потреба створити в Україні цивілізований ринок бурштину з чіткими правилами участі в ньому. Тож депутати облради у своєму зверненні просять до 1 жовтня створити робочу групу для на-працювання нового проекту закону щодо врегулювання на законодавчому рівні питань видобутку та реалізації бурштину, забезпечення рекультивації порушених земель, до якої залучити представників Рівненської, Волинської та Житомирської обласних рад. Депутати пропонують конкретний план-графік: перше організаційне засідання робочої групи провести до 15 жовтня, реєстрацію законопроекту — до 31 грудня цього року.

 

Ліси врятує... сокира


Досі поліські ліси страждали від незаконних рубок та від нелегальних копачів бурштину, які перетворювали мальовничі місця у «місячні» пейзажі. Однак останніми роками додалася ще одна проблема: масово всихають соснові насадження. Науковці припускають, що на них потужно впливають аномально високі температури упродовж вегетаційного періоду і порушення водного балансу впродовж останніх трьох років — дерева втрачають біологічну стійкість, стають уразливішими до шкідників і хвороб. На Рівненщині шкідниками вже уражено 16 тисяч гектарів соснового лісу, гине майже 100 відсотків уражених сосен. І ця проблема стосується й інших регіонів України.


З рекомендацій щодо системи заходів профілактики, локалізації і ліквідації наслідків ксилофагово-офіостомових всихань, розроблених Поліським філіалом УкрНДІЛГА, випливає, що найбільш дієвим і по суті безальтернативним методом боротьби з поширенням агресивних асоціацій шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення суцільних та вибіркових санітарних рубок, спрямованих на оперативне видалення осередків ураження та подальше заміщення зрубів більш стійкими деревостанами.


Але роботи з «лікування» соснових лісів затягуються через те, що низка норм законодавчих і правових актів не дають можливості працівникам лісового господарства оперативно впливати на локалізацію цього екологічного лиха, що також завдає значних економічних збитків лісогосподарським підприємствам області та зменшує надходження до місцевих бюджетів.


Тому у своєму зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України депутати Рівненської обласної ради просять їх ініціювати внесення змін до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», ч. 10 п. 5, ч. 1 
п. 27 «Санітарних правил в лісах України».


Добровольці проти бюрократії


Перед початком роботи сесії Рівненської обласної ради 6 вересня до сесійної зали зайшла чимала група бійців добровольчих батальйонів Рівненщини. З трибуни вони зізналися, що вночі двісті осіб мали зайти до адмінприміщення і блокувати роботу органів обласної влади, але утрималися від таких радикальних дій, вирішивши, як вони сказали, уже на третій сесії поспіль звернутися до обласної влади з вимогою визнати бійців добровольчих батальйонів учасниками АТО, оскільки вони з перших днів на передових рубежах захисту цілісності і суверенітету України, а чимало із них поклали за це голови у зоні бойових дій, дістали поранення. І нині батальйон «Волинь» у самому пеклі цього збройного конфлікту.


Депутати теж вирішили детальніше розібратися, хто винен, що стільки часу (з жовтня 2016-го) гальмується рішення сесії облради, тож внесли це питання до порядку денного.


Представники добровольчих батальйонів дали владі три дні на розв’язання цієї проблеми. Інакше пообіцяли вдатися до радикальніших заходів протесту.

Рівне.