Відкривши ранкове засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що у пленарному засіданні беруть участь Президент Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та члени уряду, керівники центральних органів виконавчої влади, судової гілки влади, посадові особи, яких Верховна Рада обирає і дає згоду на призначення, представники громадських організацій та засобів масової інформації, глави дипломатичних представництв та інші офіційні особи. Після цього головуючий надав слово Президенту для виголошення щорічного послання «Про внутрішнє і зовнішнє становище України».
«Ми з вами вибралися із глибокої і смертельно небезпечної прірви — це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку поки що вершину, яку маємо підкорити, — це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити й оступитися. Лише один неправильний крок — і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда — це небезпечна і довготривала загроза», — з цих слів розпочав свій виступ глава держави.
На базі щорічного послання про внутрішнє та зовнішнє становище Петро Порошенко підготував так званий long read — письмове звернення, яке роздали народним депутатам. Воно більш насичене цифрами, фактами, деталями.
У залі Верховної Ради України під час виступу Президента.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Угода про асоціацію
Президент нагадав, що днями набрала чинності Угода про асоціацію. «Завдяки тому, що Євросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до Євросоюзу. Зокрема в першому півріччі 2017 року цей експорт зріс на 23%. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%. Хочу нагадати, що у 2012 році ця частка становила 30%, а у 2009 році ця часта становила 25%. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку Євросоюзу. А разом з безвізом — про кардинальну зміну наших геополітичних та цивілізаційних координат», — зазначив глава держави.
Запровадження безвізових поїздок — на сьогодні головний підсумок трирічної нашої спільної реформаторської роботи, роботи всіх гілок влади і суспільства. Глава держави подякував Верховній Раді, уряду й українському народу за спільні кроки у напрямку Європи.
Водночас Петро Порошенко визнав, що суспільство незадоволене життям і владою. Внаслідок війни три роки тому в Україні різко впав рівень життя. «Недовіра до державних інститутів — нових і старих, до політиків — владних і опозиційних, переростає в глибокі зневіру, апатію і депресію. Щоб усунути цю небезпеку, ми повинні діяти негайно і швидко, дати друге дихання боротьбі з корупцією, економічним перетворенням... І прибрати щонайменше підґрунтя для розмов про нібито відкочування реформ і нібито наступ контрреволюції, — зазначив Президент України і додав: — Наш сценарій — оптимістичний, і назва цьому сценарію — «Успішна європейська Україна успішних українців».
Головні виклики
Вибори. «Приблизно за рік країна зануриться у виборчу кампанію. Навесні 2019-го — президентські вибори, восени того ж року — вибори парламентські. Це означає, що у нас залишився лише рік для того, щоб активно попрацювати над реформами», — наголосив Президент.
Противники змін. «Що далі країна рухається дорогою змін, то активніший спротив з боку різних груп впливу — ресурсно забезпеченої меншості у вигляді корумпованої бюрократії... І послабленої, але все ще доволі сильної олігархії — з дуже великою кількістю залежних від цієї системи людей. Дедалі частіше з’являються реваншистські ініціативи. Під гаслом «воно не спрацювало» пропонується скасувати реформи і нововведення або стриножити чи взяти під контроль новостворені інституції.
Популізм. «У найсвіжішому звіті Freedom House популісти названі подвійною загрозою глобальній демократії — разом з автократами. Наша ж специфіка, навпаки, — виклик анархії та отаманщині, спробам окремих маргінальних груп заперечувати монопольне право держави на застосування сили», — стурбований глава держави.
Військова загроза. Головна загроза з боку Росії — все ж таки військова. Нема поки що жодних ознак, аби Москва готова була відступити з Донбасу чи піти з Криму, констатував лідер нації. «А от доказів її підготовки до наступальної війни континентального масштабу — на жаль, дедалі більше. Як-от, наприклад, російсько-білоруські навчання «Захід-2017». Природно, що саме через це, а не з якихось інших причин, ми й посилили контроль на всіх ділянках державного кордону», — зазначив Петро Порошенко.
Саме політико-дипломатична підтримка України з боку Заходу в поєднанні з Мінськими домовленостями — важливий фактор, який дає змогу нам відбивати російську агресію.
(До речі, вчора відзначала двадцятип’ятиріччя героїчна воєнна розвідка України. Президент повідомив, що підписав указ про присвоєння Максиму Шаповалу звання Героя України — і це рішення народні депутати вітали оплесками. Після чого хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героя і всіх, хто віддав життя за Україну.)
Збройні Сили
За три роки Збройні Сили не просто відновили боєздатність. Вони були заново створені. «Прошу не забувати, що влітку 2014 року більшу частину Донбасу вдалося повернути під суверенітет України. Лише пряма інтервенція російських військ з використанням сучасної техніки й озброєнь зупинила процес звільнення. І зірвала швидке завершення АТО, яке до того виглядало цілком реальним», — нагадав Петро Порошенко.
У 2014—2015 роках ми провели шість хвиль мобілізації, через які пройшли майже 200 тисяч громадян. Основу нашого війська зараз становлять військовослужбовці, які добровільно пішли в армію за контрактом. Протягом 2016 року на службу в ЗСУ було прийнято 70 тисяч осіб. Цього року — ще додатково 25 тисяч.
Енергетична незалежність
До того як Росія розпочала бойові дії проти України, головною її зброєю була зброя енергетична. Однак у листопаді виповниться два роки, як ми не купуємо газ у Росії! «Це свідчить лише про одне: епоха газового шантажу безповоротно залишилась у минулому! І не просто не купуємо, а це дало нам можливість виграти Стокгольмський арбітраж!» — констатував глава держави.
І в атомній енергетиці Україна теж поступово скорочує частку Росії.
Міжнародна коаліція і санкції
Створення міжнародної коаліції на підтримку України в боротьбі проти російської агресії, утримання цієї коаліції в активному стані — це повсякденна робота всієї української дипломатії. «Звичайно, режим санкцій, який триває вже четвертий рік, для Росії не є смертельним, але це дуже ефективний інструмент для її стримування, для спонукання її сісти за стіл переговорів. Саме тому ми продовжимо боротися з будь-якими спробами їх зняти чи навіть послабити. Навпаки, домагатимемося їх продовження, поглиблення і посилення», — зазначив Петро Порошенко.
Корупція
Для України це найболючіше і найскладніше питання. Президент наголосив: «Ми маємо продемонструвати рішучі подальші дії. Зараз на конкурсній основі під пильним контролем громадськості і за її участю ми створили Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство з питань запобігання корупції. Кардинальні зміни відбуваються в Генеральній прокуратурі, Службі безпеки, Національній поліції. Там теж практикуються конкурси та атестаційні процедури, залучаються кадри з-поза системи, створюються нові управління внутрішнього контролю на кшталт Генеральної інспекції в ГПУ».
Невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. А правоохоронці, на переконання Президента, повинні взагалі забути про контроль за малим бізнесом. Крім тих випадків, коли є аргументована підозра, а не конкуренти нашептали, що певний підприємець задіяний у конкретній шахрайській схемі.
Економічне пожвавлення
Президент України запевнив, що кожна копійка, яку Україна отримала від МВФ, дбайливо зберігається у золотовалютних резервах держави. «Сьогодні ці резерви перевищують 18 мільярдів доларів, і це при тому, що 0,5 мільярда цього місяця ми виплатили відсотків по запозиченнях. Жорсткі антикризові кроки, макрофінансова стабілізація, зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляція, відкриття нових зовнішніх ринків та інші заходи — все це відкрило шлях до економічного пожвавлення», — наголосив Петро Порошенко.
Уже на початку цього року було ухвалено рішення про збільшення мінімальної заробітної платні до 3200 гривень.
Президент сподівається, що найближчим часом Верховна Рада України прийме спільний проект пенсійної реформи. Крім того, глава держави впевнений, що і медична, і освітня, і пенсійна реформи сприятимуть залученню інвестицій та економічному зростанню.
Земельна реформа
Земельний ринок і приватизація, на переконання Петра Порошенка, це два найшвидші та найнадійніші способи залучити в Україну достойний обсяг інвестицій. «Друзі мої, це не тільки інвестори кажуть. Упевнений у тому, що це спільна позиція світу», — навів аргументи глава держави.
Децентралізація
«Зміни на місцях навряд чи би стали можливими без однієї із ключових наших реформ, важливої частини моєї ще передвиборчої кампанії — децентралізації, — переконаний Петро Порошенко. — Місцеві бюджети зростають у два з половиною рази: із 69 мільярдів гривень у 2014-му до 170 мільярдів, запланованих на поточний рік, які вже перевиконуються», — підкреслив глава держави і додав, що реформа дала нові можливості для розвитку міст та сіл.
А ще, на його переконання, децентралізація є дієвим щепленням від федералізації, міцною запорукою унітарності нашої соборної України.
Церква
Президент подякував Верховній Раді за ухвалення історичного звернення до Вселенського Патріарха із проханням надати автокефалію Православній церкві в Україні. Петро Порошенко теж написав відповідного листа до Варфоломея Першого. «Хочу ще раз звернути увагу Його Всесвятості на серйозність наших намірів. На наявність в українського керівництва твердої політичної волі розв’язати цю проблему, яка, на жаль, стоїть на порядку денному ще з 1991 року. Україна має право на помісну церкву. І ми маємо це право захистити», — звернувся принагідно гарант Конституції до керівництва Вселенського Патріархату.
Мир та перспективи повернення Донбасу і Криму
Президент визнав, що Мінські домовленості не ідеальні. Вони ухвалювалися у дуже складних для України військово-політичних умовах і не принесли сталого миру. Але саме завдяки їм вдалося суттєво знизити рівень бойових дій та людських втрат на Донбасі.
«Завдяки Мінським домовленостям нам вдалося сформувати міцну міжнародну коаліцію на підтримку України. Завдяки Мінським домовленостям нам вдалося зберегти дієвий механізм міжнародних санкцій проти російського агресора. Нарешті Росію почали називати агресором», — ідеться у щорічному посланні Президента.
Головна ж причина відсутності прогресу у вирішенні ситуації на Донбасі, на переконання глави держави, — це повний брак політичної волі у Кремля виконувати власні зобов’язання: Росія продовжує здійснювати провокації, перешкоджати ефективній діяльності спостерігачів моніторингової місії ОБСЄ, постачати зброю на українську територію і найманців. «За таких умов розміщення на всій окупованій території Донбасу «блакитних шоломів» ООН стало б реальним проривом у процесі мирного врегулювання та потужним фактором деескалації», — переконаний Петро Порошенко.
І пріоритетним для повернення Донбасу та Криму є саме політико-дипломатичний шлях. По-перше, там, де укріпився ворог — а саме на урбанізованій території з мегаполісами і з великим міським населенням — живуть українці. «Ми не можемо і не будемо нищити своїх громадян так холоднокровно, як російське керівництво чинило у Чечні», — пояснив Президент.
По-друге, російська армія — в 5 разів більша за нашу.
По-третє, повернення конфлікту в гарячу фазу поставить хрест на всіх реформах і на відновленні рівня життя українців у той час, як суспільство втомилося від війни.
Президент повідомив, що завершується робота над законопроектом про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над окупованою територією Донецької та Луганської областей України. Найближчим часом він буде оприлюднений і винесений на обговорення в Україні й серед наших партнерів.
Стосовно Криму. Глава держави переконаний, що треба створити умови, коли півострів стане для Москви непідйомним тягарем. «Так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти. Ми маємо створити всі умови, щоб йому запекло», — зазначив він. Зокрема, і надалі використовувати інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди й арбітражі, різноманітні міжнародні платформи і моніторингові механізми — починаючи від ООН і закінчуючи ЮНЕСКО. «Притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності, на жаль, є довготривалим, але, вірю, є ефективним процесом», — упевнений Петро Порошенко.
Курс на ЄС та НАТО — очевидний і незворотний
Про це впевнено заявив Президент у щорічному посланні:
«Вступ до НАТО та Євросоюзу нам потрібні не заради членства в престижних клубах. Це — питання цивілізаційної належності і гарантія незалежності України. НАТО — це, після російської агресії, коли була зруйнована повоєнна світова система безпеки, єдиний орган, який продемонстрував свою ефективність, надійна система колективної безпеки. Євросоюз — політична культура прав і свобод, стандарти і рівень життя — достойного і гідного, якого прагнуть українці.
Головне. Не лише Україна йде до Європи. Наше з вами завдання — Європа має бути привнесена в Україну. І все в Україні має бути приведене у відповідність із європейськими стандартами, в тому числі і рівень матеріального благополуччя громадян. Українець має відчувати Європу, навіть якщо він не покидає меж своєї країни».
Глава держави закликав усі партії, які представлені у Верховній Раді, спільно берегти Україну: «Заради неї ми всі маємо об’єднатися — і так разом переможемо».
ЦИТАТА
Президент України Петро ПОРОШЕНКО:
«Упевнений, спільними зусиллями, за допомогою міжнародних партнерів, передусім Німеччини, Франції та США, ми обов’язково встановимо мир і повернемо всі окуповані території, відновимо суверенітет України».
Взято з сайту офіційного інтернет-представництва Президента України.
