Під час засідання парламентського Комітету з питань національної безпеки та оборони, на якому розглядали проект закону про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України, заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд (на знімку) зробила заяву про те, що Збройні Сили України незаконно застосовуються на окупованій території.

 

 

Заступник глави парламенту прокоментувала ситуацію «Голосу України». «Ми постійно говоримо, під яким сильним впливом Росії перебуває Україна, — сказала вона. — Вплив Росії є великим і в Європі, і в Сполучених Штатах. Нині, вважаю, ми зіткнулися з отим величезним впливом сусідньої країни на український парламент». Оксана Сироїд нагадала, що закон про тимчасово окуповану територію зареєстровано вже давно і цей документ пройшов тривале обговорення. Головна його мета, каже вона, в тому, щоб юридично зафіксувати факт окупації частини території України — Криму та Донбасу — і показати, що це зробила Росія. Необхідно «дати логічно-наслідковий зв’язок, який створює підстави для введення Збройних Сил з метою оборони». За словами заступника глави парламенту, нині українські військові діють, спираючись на закон про боротьбу з тероризмом, а це недостатня підстава для їх захисту в майбутньому. «Натомість голова профільного комітету каже, що ніколи не визнає окупацію України», — стверджує О. Сироїд. Таку позицію вона трактує як заперечення того факту, що на території нашої країни перебуває Росія, і наголошує: таку думку поділяють більшість народних депутатів, адже комітет відхилив проект закону майже одноголосно.


На думку заступника глави законодавчого органу, в так званому «східному питанні» існує ще одна проблема. Пов’язана вона з миротворцями, яких можуть використати на території України. «Це дуже небезпечна історія, — підкреслила вона. — Миротворці — це не союзники. Відповідне рішення має ухвалити Рада безпеки ООН, де України немає, але є постійний представник — Росія. Ця країна та її сателіти точно зголосяться брати участь у цій миротворчій місії. І вони стануть у нас на території законно. Натомість українську армію пацифікують, відібравши в неї зброю». У світі існує багато прикладів застосування миротворчих місій, каже 
О. Сироїд, але серед цих історій мало успішних.


Пізніше на офіційному веб-сайті Комітету з питань національної безпеки та оборони опублікували інформацію з приводу конституційності та законодавчих підстав застосування Збройних Сил на сході країни. «Частиною другою статті 17 Конституції оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності покладено на Збройні Сили», — йдеться у повідомленні. Профільним законом визначається, що вони забезпечують стримування збройної агресії проти України та дають відсіч, гарантують охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря, а у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.


Також законом передбачено, що військові частини і підрозділи Збройних Сил можуть залучатися, зокрема, до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, організації та підтримання дій руху опору, боротьби з тероризмом, посилення охорони державного кордону тощо.


Відповідно до закону про боротьбу з тероризмом, кажуть у комітеті, Збройні Сили забезпечують захист від терористичних посягань об’єктів та майна Збройних Сил, зброї масового ураження, ракетної та стрілецької зброї, боєприпасів, вибухових та отруйних речовин, що перебувають у військових частинах або зберігаються у визначених місцях; організовують підготовку та застосування сил і засобів сухопутних військ, повітряних та військово-морських сил і сил спеціальних операцій тощо. Передбачається також залучення сил і засобів (особового складу, зброї, бойової техніки тощо) суб’єктів боротьби з тероризмом до проведення антитерористичної операції.


Збройні Сили, згідно із законодавством, можуть застосовувати зброю і бойову техніку в мирний час. Зокрема, для виконання завдань у районі проведення антитерористичної операції. Окрім цього, закон про оборону передбачає, що органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії.