Експозиція


Тисячі сумчан одержали поштою «лист щастя» від ТОВ «Сумитеплоенерго». Це підприємство продає тепло та гарячу воду більшості містян, тож зрозуміло, як воно впливає на їхні гаманці. У першому ж реченні листа воно дякує своїм клієнтам — за те, що «протягом минулого року користувалися послугами нашого підприємства». Але далі з «листа-подяки» стає зрозуміло: якби у людей був якийсь інший варіант, більшість клієнтів «Сумитеплоенерго» відсіялась би вже за кілька тижнів. Бо після десятка слів заколисуючої увагу ввічливості на решті сторінки надруковані приголомшуючі цифри.


Зокрема, «Сумитеплоенерго» повідомляє, що з 626 км труб, якими бігає в місті теплоносій, 501 км експлуатується вже понад 25 років. Згідно з нормативами, ці мережі необхідно замінити, але щоб це зробити, треба витратити 3,9 млрд. грн. Якщо фінансування відбуватиметься «на рівні, передбаченому нинішнім тарифом», робота розтягнеться на 216 років. А далі, щоб у сумчан зникли останні сумніви щодо того, як їм пощастило з оплатою тепла, наводяться порівнювальні цифри щодо інших держав.


Згідно з даними «Сумитеплоенерго», в Сумах централізоване опалення коштує значно дешевше, ніж в середньому по Україні, де одна гігакалорія минулого року вартувала 1300 грн. Але в Естонії та само гігакалорія коштувала 1933 грн., у Латвії — 2064 грн., а в Данії — взагалі 2252 грн. Тобто, за версією сумських теплоенергетиків, виходить: українці обігріваються у півтора — два рази дешевше, ніж інші європейці. А коли так, треба нам Європу наздоганяти, щоб не відчувати себе відірваними від комунальної цивілізації.


Роблячи поміж рядків своєї «подяки» такий стратегічний натяк, у «Сумитеплоенерго» ігнорують найголовніше. Я не пошкодував кількох хвилин і підрахував, що українець витрачає на гігакалорію тепла у середньому аж п’яту частину своєї зарплати, тоді як латвієць — чотирнадцяту, естонець — сімнадцяту, а житель Данії — лише сімдесят п’яту. Невже хтось із нас ремствував би, якби із зарплати 300 тис. грн. за теплопостачання забирали 4 тис. грн.? Приблизно такі пропорції у Данії, на показники якої посилається «Сумитеплоенерго». Про якість обігріву та теплу українську воду, за яку комунальники деруть гроші як за гарячу, ми зараз навіть не говоримо.


Зав’язка


Найбільш кмітливі та обізнані сумчани одразу збагнули, чому у їхніх поштових скриньках з’явилися «подяки» від «Сумитеплоенерго». Перед цим місто приголомшила звістка, що невдовзі підприємство істотно підвищуватиме ціни на тепло та гарячу воду. А процедура вимагає проводити у такому разі громадські слухання і лише після цього погоджувати нові тарифи у НКРЕКП.


«Сумитеплоенерго» двічі намагалось організувати «слухання» — 4 і 11 серпня, але щоразу невдало. Востаннє справа мало не дійшла до бійки. Громадські активісти, котрі масово прийшли на обговорення надзвичайно чутливої проблеми, звинуватили організаторів у намаганнях провести слухання для годиться. Щоб з’явилося якомога менше людей, для слухань зарезервували дуже маленьке приміщення, куди вмістилася лише половина охочих. До того ж на збори «зігнали» чимало працівників «Сумитеплоенерго», що лише зміцнило підозри: робиться все для того, щоб унеможливити участь решти сумчан у формуванні тарифної політики в місті.


Тим часом обговорити перспективи теплопостачання Сум протягом наступного опалювального періоду хотіли не «крикуни», а добре обізнані в питанні люди. Хтось із них працював у сфері теплоенергетики, хтось керував житлово-комунальною галуззю або очолював там підприємство. І майже всі переконані: у Сумах існують не лише можливості, а й підстави не підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду. Їх навпаки треба зменшувати. Хоча б тому, що при розрахунку тарифів у попередні періоди до собівартості послуг закладалась інвестиційна складова, але де-факто обіцяних інвестиційних програм «Сумитеплоенерго» не виконало. Тому мало б повернути людям взяті на це гроші. Під час громадських слухань 11 серпня з’ясувалося, що підприємство ще працює над реалізацією інвестиційних програм 2014—2016 років. Минулого року «Сумитеплоенерго» мало виробити 671 тис. гігакалорій тепла, а насправді, як з’ясували громадські активісти, виробило лише 512 тис. гігакалорій. Де гроші за цю різницю?


Урешті-решт, після гарячих дискусій та всіляких пристрастей, «слухання по теплу» знову вирішили перенести. Керівництво теплопостачальної компанії залишило приміщення під охороною поліції, інакше без «фізичних контактів» могло б і не обійтись. Мабуть, саме через це «Сумитеплоенерго» і надіслало землякам «листи-подяки». Тепер, коли слухання не відбудуться і з третьої спроби, на засіданні НКРЕКП сумські теплоенергетики прозвітують, що процедуру виконали, бо охопили масово-роз’яснювальною роботою тисячі споживачів.


Кульмінація


Роз’яснити позицію громадськості, категорично не згодної із діями і «Сумитеплоенерго», і Сумського міськвиконкому, ми попросили одного з найактивніших учасників «тарифного спротиву». Андрій Фролков — відомий в обласному центрі господарник, до того ж очолює Громадську експертну комісію Сумської міськради з питань бюджету, фінансів і соціально-економічної політики. Він стверджує: тоді як нормативні втрати тепла у мережах не мають перевищувати 13%, у «Сумитеплоенерго» вилітають у трубу, а точніше — з труби в небо, понад 25% гігакалорій. А платять за це люди.


— Торік вони заклали до тарифів 19-відсоткові втрати тепла у мережах, — каже Андрій Фролков. — Цей показник погодили і в Сумському міськвиконкомі, і в НКРЕКП. Хоча мали б сказати: 13 відсотків — і баста! А решту втрат або усувайте, або компенсуйте їх зі свого прибутку.


— А хіба у сумських теплоенергетиків є прибуток?


— Є, і чималий, — відповідає експерт. — У 2016 році вони використали його на придбання вугілля і прогнали гроші через Британські Віргінські Острови. За нашими підрахунками, ідеться про приблизно 60 млн. грн. Таким чином, вони «зекономили» десь 11 млн. грн. на сплаті ПДВ і ще 2 млн. грн. — на податку на прибуток. А у звітності показали 48 млн. грн. збитків.


Щодо збитків, то ситуація в обласному центрі і справді цікава. Міську ТЕЦ і теплові мережі тут за роки незалежності орендувало вже три підприємства, «Сумитеплоенерго» — четверте, і кожне скаржилось на невигідність бізнесу. Однак жодне добровільно від нього не відмовилось. Орендарі цілісного майнового комплексу з виробництва електричної енергії, гарячої води та тепла змінювались паралельно зі змінами у владі, і цей процес щоразу супроводжувався відчайдушною підкилимною боротьбою.


— Попередній міський голова Сум Геннадій Мінаєв прийшов до влади на хвилях обіцянки повернути міську ТЕЦ територіальній громаді, — розповідає Андрій Фролков. — Але потім, з усього видно, домовився з орендарями. У 2013 році було різко погіршено умови договору, укладеного між «Сумитеплоенерго» та містом. Тоді як раніше орендарі щороку мали платити за використання цілісного майнового комплексу 5% його вартості, після 2013 року — лише 3%. Погіршилися й інші умови — зокрема, стало набагато важче розірвати договір оренди. Громада терпіла-терпіла такий стан речей, а потім закидала Мінаєва яйцями. Він пішов достроково, з ганьбою. На жаль, нинішня міська влада крокує тією ж дорогою, тому я переконаний, що на неї чекає аналогічна доля. Функції керівництва містом фактично звелися до того, щоб призначати виконавців робіт по «освоєнню» бюджетних коштів. І все. 


Розв’язка


Якщо плани «Сумитеплоенерго» будуть реалізовані, за опалення стандартної 3-кімнатної квартири в обласному центрі доведеться викласти не менше 3 тис. грн. — понад 50 грн. за квадратний метр. Тим часом багато розрахунків переконливо свідчать, що вартість теплопостачання в Сумах можна зменшити навіть порівняно з минулорічними тарифами. Сумська ТЕЦ генерує електрику і продає її на енергоринку, тепло та гаряча вода — то, по суті, лише супутні продукти виробництва електроенергії, які повинні бути дешевими.


Не так давно з балансу єдиного електротеплогенеруючого комплексу було виведено 20 котелень. Місто стало менше одержувати від «Сумитеплоенерго» за оренду свого майна, бо величина орендної плати, як ми вже зазначали, безпосередньо залежить від вартості комплексу. Водночас міська влада при бажанні могла б повернути ситуацію і в інший бік. У Сумах з’явилися можливості створення конкурентного середовища на ринку виробництва теплової енергії. Для цього треба віддати вивільнені котельні охочим навіть задарма і купувати у нових суб’єктів господарювання тепло та гарячу воду. Коли це відбудеться, «Сумитеплоенерго» буде змушене знизити тарифи.


— Я багато куди писав про сумські безгосподарність та зловживання, — продовжує Андрій Фролков. — Але листи поверталися для реагування на місцевий рівень, тобто залишалися без наслідків. У 2015 році я доповідав на сесії міськради, що «Сумитеплоенерго» не вкладає грошей у модернізацію мереж. У 2016-му виступав на сесії, засіданні міськвиконкому, засіданнях депутатських комісій. Днями я зареєстрував кримінальне провадження стосовно міського голови Сум Олександра Лисенка — бо він не виконує свої посадові обов’язки. Побував у прокуратурі, де дав свідчення щодо недопостачання гарячої води і тепла до помешкань сумчан. Зустрічався з керівництвом поліції. Там спочатку були закрили справу, але коли я все розтлумачив у деталях, кримінальне провадження було поновлене.


Постскриптум


Коли цей матеріал уже був написаний, на мою електронну адресу надійшло повідомлення з прокуратури Сумщини. У ньому зазначається, що відомство у судовому порядку вимагатиме скасувати надвисокі тарифи, запроваджені «Сумитеплоенерго». «За результатами вивчення інформації щодо правомірності формування вказаним підприємством тарифів на комунальні послуги встановлено завищення ним витрат на їх виробництво, що, у свою чергу, приводить до того, що відповідні тарифи не можна вважати економічно обгрунтованими», — дійшли висновку у прокуратурі області. Зокрема, встановлено, що із запланованих на 2016 рік (і закладених у тарифи) 47 млн. грн. «Сумитеплоенерго» використало на виконання інвестиційної програми лише 14 млн. грн. Тільки у 2016 році зі споживачів взяли 29 млн. грн. зайвих грошей.


З обласної прокуратури повідомляють, що звернулися до Окружного адміністративного суду Києва із позовом до НКРЕКП. Від регулятора вимагають, щоб він вилучив зі структури тарифів, погоджених минулого року для «Сумитеплоенерго», вищезгадані 29 млн. грн. непонесених витрат. Тож у прокуратурі області погодились із аргументами громадських активістів, хоча права членів територіальної громади мала б захищати міська влада. Бо люди, котрі найняли міських чиновників на ро боту, платять їм неабияку зарплату і мають право вимагати віддачі. Та й, врешті-решт, навіть з позицій елементарної чемності: хіба не треба віддячувати землякам, котрі за тебе проголосували?

Сумська область.


Фото надані автором.