Учора його представили в Кабінеті Міністрів Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, заступник голови Комітету з європейських справ Сеймаса Литовської Республіки, екс-прем’єр Литовської Республіки Андрюс Кубілюс та голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко. Це спільна україно-литовська ініціатива під назвою «Новий європейський інвестиційний план для України та інших країн «Східного партнерства», або «План Маршалла для України».
Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко, Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
Фото зі сторінки Ганни Гопко у Фейсбуці.
«Європейський Союз та західні донори в 2014—2017 роках дуже допомогли нам коштами для макроекономічної стабілізації та дозволили почати відновлення економіки. Але, згадаймо, як повоєнна Європа здійснила економічний прорив, куди були спрямовані кошти міжнародної підтримки? Тож «План Маршалла» — це план інвестицій у реальний сектор економіки: інфраструктуру, агробізнес, кредитні інструменти для малого та середнього бізнесу», — зазначив Степан Кубів та повідомив, що вчора також відбулося перше спільне засідання української міжвідомчої робочої групи, у якій також взяли участь представники литовської делегації, які й ініціювали цей план на підтримку України.
За його словами, цей план передбачає залучення європейських установ для спільного фінансування швидких проектів змін. «Ми говоримо про залучення не менше п’яти мільярдів євро на рік та про зростання економіки на 5—7 відсотків. Це попередні параметри, про які ми можемо говорити», — зазначив Перший віце-прем’єр та повідомив, що найближчим часом міжвідомча робоча група за участі народних депутатів напрацює конкретний перелік інвестпроектів для «Плану Маршалла для України».
Андрюс Кубілюс, екс-прем’єр Литовської Республіки, співавтор «Плану Маршалла для України» відзначив, що нарешті настав час, коли можна говорити не просто про плани, а про конкретні речі. «Ця ініціатива литовського парламенту базується на нашому досвіді успішних реформ, які ми провели у 90-х роках. І цей досвід засвідчує, що для збереження мотивації до реформ для суспільства і політиків на високому рівні потрібна конкретна і велика мета, яку держава може досягнути. Для нас це було членство у Європейському Союзі. І нам пощастило, що ЄС нам це членство запропонував, тож це не давало нам зійти зі шляху реформ. Ми боремося за те, щоб Україні також було запропоновано перспективу членства в ЄС, але бачимо, що в найближчий час цього зроблено не буде. Тому стоїть питання — що далі?» — сказав він та зазначив, що «План Маршалла» може стати проміжним мотиваційним інструментом для реформ, адже передбачає щорічне залучення п’яти мільярдів євро в реальну економіку України, а не на стабілізацію фінансової ситуації, що передбачали попередні кредити від МВФ та ЄС.
На думку А. Кубілюса, такі фінансові вливання дадуть змогу забезпечити зростання економіки на 6—8 відсотків. «Ця мета якраз і мотивувала б до проведення подальших реформ», — припустив він. Литовський парламентарій також повідомив, що вчора у Європарламенті Комітет у закордонних справах розглядав резолюцію щодо рекомендацій до наступного саміту «Східного партнерства», у якій уже йдеться про «Новий європейський інвестиційний план для України та інших країн «Східного партнерства», а також про мандат Європейському інвестиційному банку на підготовку конкретного документа. «Враховуючи це, ми вже декілька місяців працюємо над конкретними пропозиціями до цього документа. З цією метою в нашому уряді створено робочу групу, яка працює над розвитком пропозицій щодо «Плану Маршалла», а сьогодні ми брали участь у роботі дуже представницької української робочої групи. Тож календар дуже напружений, бо дискусії в Європарламенті триватимуть до середини листопада, далі відбудеться саміт «Східного партнерства», після чого планується перша конференція щодо реалізації цього плану», — повідомив А. Кубілюс.
Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко також відзначила той факт, що вже запрацювала робоча група щодо «Плану Маршалла для України», яка складається з представників уряду та парламенту. «Вважаю, що ця ініціатива литовського парламенту має стати добрим поштовхом для нас всередині країни, щоб між Президентом, парламентом і урядом та між владою і опозицією було єдине розуміння і бачення того, як досягти зростання ВВП не на 2—3, а на 5—7 відсотків», — зазначила вона.
Народний депутат також підкреслила, що цей план дасть можливість залучати кошти саме в реальний сектор економіки та створювати робочі місця, щоб висококваліфіковані кадри не залишали країну. «На політичному рівні в країнах ЄС ми вже пропрацювали це питання та розповіли, чому напередодні 2019 року, коли нам доведеться повертати кредити, може бути введений в експлуатацію «Північний потік-2», що означатиме для нас фінансові втрати, коли відбудуться президентські та парламентські вибори, дуже важливе зростання добробуту людей», — зазначила Г. Гопко та висловила сподівання, що до цього плану, окрім Євросоюзу, також приєднаються США, Канада, Японія.
Під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк нагадав, що «План Маршалла» для Німеччини був геополітичною ініціативою США, метою якої було створення Європи без комунізму. На його думку, сьогодні також є всі геополітичні підстави для запровадження нового «Плану Маршалла», щоб «тут була Україна, а не Росія». Він також підкреслив, що «План Маршалла» передбачав не тільки надання з боку США великих коштів Європі. «Це був і якісно новий тип економічної політики, і списання 50 відсотків боргів Німеччини, і запровадження нової тарифної системи, яка дозволяла Європі покроково відроджувати виробництво», -зауважив парламентарій. В. Галасюк також закликав не забувати, що «План Маршалла» прийшов на зміну «Плану Маргентау», який спочатку був задіяний проти Німеччини, щоб деіндустріалізувати її та не допустити нового військового відродження. «Тож коли сьогодні ми чуємо заяви деяких європейських високопосадовців про те, що Україна має зняти мораторій на експорт лісу-кругляка чи скасувати мито на екпорт металобрухту, то очевидно, що це елементи не «Плану Маршалла», а «Плану Маргентау», — сказав народний депутат та зауважив, що це відбувається не через бажання зробити Україні гірше, а через брак комунікації та через неповне розуміння ситуації, в якій ми перебуваємо. Водночас В. Галасюк вважає, що залучення 2—3 мільярдів євро не означатиме ніякого «Плану Маршалла», бо сусідня Польща на безповоротній основі щороку отримує від Євросоюзу 10 мільярдів євро на будівництво доріг, створення робочих місць та розвиток підприємництва. «І це при тому, що там немає військової агресії. Тому наше завдання — довести, що така само політика вигідна нашим західним партнерам, бо Україна — це форпост європейської цивілізації», — наголосив голова комітету.
