У п’ятницю, 15 вересня, уряд підтримав проект Державного бюджету на 2018 рік та подав його на розгляд Верховної Ради. «Ми вчасно приймаємо і передаємо на майданчик парламенту проект бюджету на 2018 рік. Це тільки основа, далі буде обговорення. І ми очікуємо на якнайшвидше прийняття документа», — сказав прем’єр Володимир Гройсман під час представлення та повідомив, що кошторис розраховано з доходами 1,2 трильйона гривень (зростання на 15 відсотків), дефіцитом 2,4 відсотка ВВП, прогнозним зростанням економіки у 3 відсотки та збільшенням розміру мінімальної зарплати до 3723 гривень (на 523 гривні).
Наголосивши, що вперше доходи Держбюджету перевищать один трильйон гривень, глава уряду повідомив, що видатки на соціальну допомогу загалом становитимуть 122,7 мільярда гривень (117,6 мільярда гривень у 2017 році) та понад 55 мільярдів гривень буде спрямовано на адресні субсидії з оплати комунальних послуг.
«Питання освіти також залишаються пріоритетними. Ми виконуємо обіцянку зростання зарплати вчителям у 2018 році на 25 відсотків, виділяємо мільярд гривень на модернізацію початкової школи, пропонуємо спрямувати 504 мільйони гривень на інклюзивну освіту. Також ми збільшуємо фінансування науки — до 7,9 мільярда гривень», — повідомив В. Гройсман.
Додатковий ресурс отримає також сфера охорони здоров’я. Загальні видатки Держбюджету на медицину становитимуть 112,5 мільярда гривень, з яких мільярд буде спрямовано на фінансування програми «Доступні ліки» та майже 6 мільярдів — на державну закупівлю ліків.
Одним із найважливіших бюджетних пріоритетів залишається фінансування безпеки та оборони країни. «Видатки на оборону та безпеку заплановано на рівні 164,9 мільярда гривень, що становить 5 відсотків ВВП», — повідомив прем’єр. Нагадаємо, що у 2016 році на безпеку та оборону було виділено 121,7 мільярда гривень та у 2017-му — 143,6 мільярда гривень.
На будівництво та ремонт доріг у 2018 році пропонується спрямувати вже 44 мільярди гривень (у 2016-му — 19,2 та у 2017-му — 32,2 мільярда гривень), доходи Фонду енергоефективності становитимуть 1,6 мільярда гривень, з яких 400 мільйонів гривень буде спрямовано на продовження фінансування програми «теплих» кредитів.
Представляючи бачення уряду щодо бюджетної підтримки агропромислового комплексу, В. Гройсман зазначив, що аграрії у 2018 році за різними програмами отримають із Держбюджету 7,3 мільярда гривень, в тому числі один мільярд гривень буде надано малим фермерським господарствам та 2,3 мільярда гривень — спрямовано на компенсацію відсоткових ставок за кредитами на будівництво нових тваринницьких комплексів, один мільярд — на здешевлення закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки.
Продовжуючи реформу децентралізації, уряд пропонує виділити 10 мільярдів гривень на фінансування Державної програми регіонального розвитку, а власне доходи місцевих бюджетів у 2018 році мають зрости на 25 відсотків — до 250 мільярдів гривень. На понад 4,1 мільярда гривень буде профінансовано сферу культури, зокрема 500 мільйонів гривень — на розвиток кінематографа. Зазначимо, що у 2016 році на культуру було спрямовано 2 мільярди та у 2017-му — 3,2 мільярда гривень.
За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, бюджет-2018 закладає план розвитку економіки країни на перспективу, тобто орієнтуватися треба на майбутнє, створюючи основу для проведення системних глибоких реформ. «Мінфін ніколи не підходив до розробки цього фінансового документа як до бухгалтерського кошторису. Бюджет має бути інструментом розвитку і зростання. Держбюджет-2018 саме такий і є», — зазначив він та зауважив, що під час розробки проекту бюджету було змінено фокус бюджетного планування — від утримання бюджетних установ та порожніх приміщень до фінансування послуг, що вже започатковано в системі охорони здоров’я та освіти. Міністр також повідомив, що, враховуючи плани щодо медичної реформи, видатки на сферу охорони здоров’я збільшено на 11 відсотків. Також О. Данилюк зазначив, що буде продовжено реалізацію пілотного проекту зі зміни фінансування провідних клінік Національної академії медичних наук, який передбачає перехід від їх кошторисного утримання до оплати послуг із надання медичної допомоги. З цією метою пропонується розширити майже до 9 тисяч перелік послуг, які оплачуватимуть із Держбюджету.
Крім того, починаючи з 2018 року Мінфін пропонує перейти від утримання наукових установ до замовлення державою пріоритетних для суспільства наукових досліджень. На це буде спрямовано 500 мільйонів гривень.
«Це тільки деякі пріоритети, закладені в бюджет на 2018 рік. Ми маємо швидко пройти етап обговорення. Що для цього потрібно? Прийняття необхідних рішень, у тому числі на майданчику парламенту, та кропітка робота на місцях. Не все легко дається і не все тільки від нас залежить. Але політиці популізму ми пропонуємо альтернативу, а саме розвиток економіки. Вони кричать, а ми будуємо дороги та створюємо робочі місця», — наголосив прем’єр.
До речі
Президент Петро Порошенко затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 вересня 2017 року щодо забезпечення фінансування сфери безпеки та оборони країни у Держбюджеті на 2018 рік. Зокрема, відповідний указ передбачає, що видатки на забезпечення національної безпеки і оборони мають становити не менш як 5 відсотків від ВВП та бути обсягом не менш як 165,372 мільярда гривень.
Важливо, що, крім власне фінансування Міністерства оборони, Нацгвардії, Прикордонної служби і Служби безпеки України, до пріоритетів 2018 року також належить створення та освоєння виробництва боєприпасів, посилення системи протиповітряної оборони держави та можливостей авіації, реалізація державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів із розвитку та модернізації спеціального зв’язку та захисту інформації, виконання розвідувальної програми та посилення контррозвідувального захисту і боротьби з терористично-диверсійною діяльністю.
