Забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод людини в суді

ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА

Ранкове засідання 19 вересня

Верховна Рада продовжила розгляд у другому читанні проекту закону про внесення змін до процесуальних кодексів — Господарського, Цивільного, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (№ 6232), який є частиною судової реформи. Цей законопроект парламент розглядав уже третій пленарний день.

До другого читання профільний комітет підготував п’ять порівняльних таблиць, які містять 4384 поправки та пропозиції від народних депутатів України. Розгляд законопроекту продовжили з 664-ї поправки.

Метою законопроекту є врегулювання процесуальних механізмів, які мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод особи в суді.

На знімку: у центрі Руслан Князевич.
 

Ольга Богомолець, Володимир Бандуров, Сергій Валентиров.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
 

Основні процесуальні новації стосуються таких норм: забезпечення своєчасності розгляду спорів судами; визначення чітких критеріїв та механізмів розмежування юрисдикції адміністративних, господарських і загальних судів; поетапне запровадження «електронного правосуддя»; удосконалення системи неупередженого розподілу справ між суддями; запровадження процесуальних механізмів для розгляду справ за відсутності спору між сторонами, врегулювання спору між сторонами за участю судді; диференціації правил розгляду справ залежно від їх складності, можливості мирного врегулювання спору; удосконалення системи апеляційного перегляду справ, строків касаційного оскарження та перегляду справ за нововиявленими обставинами тощо.

Згідно із судовою реформою по-новому функціонуватиме Верховний Суд як єдиний для всіх судових юрисдикцій суд касаційної інстанції, впровадження механізмів вирішення юрисдикційних спорів та формування єдиної правозастосовної практики. Законопроект містить механізми протидії зловживанням процесуальними правами.

Однак під час розгляду поправок до законопроекту пролунало багато застережень від народних депутатів. Зокрема, парламентарії висловлювали стурбованість, що буде істотно збільшено судовий збір, через що люди не зможуть отримати доступу до справедливого та чесного правосуддя і до судів зможуть звертатися на захист своїх прав лише заможні люди чи великі бізнесові корпорації. А незаможні громадяни та малі підприємці не зможуть обстояти свої права в суді через дорогущі судові витрати.

У свою чергу, голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич запевнив, що заяви політиків щодо зростання ставок судового збору — це неправда. «Жодного підвищення ставок судового збору не буде, — сказав Князевич. — Комітет вирішив вилучити до другого читання з проекту змін до процесуального кодексу ці норми про зростання судового збору».

При цьому Р. Князевич також зауважив, що в законопроекті пропонується застосовувати понижуючі коефіцієнти судового збору при наказовому провадженні та при мировій угоді — відповідно 20 та на 50 відсотків.

Багато депутатських поправок стосувалися скасування підвищення судових витрат. Адже, як зазначалось під час обговорення, тепер доведеться платити навіть за витребування доказів, штрафуватимуть за неправильно складений судовий позов. За зловживання процесуальними правами (скажімо, коли адвокати звертатимуться до суду з багатьма клопотаннями) також доведеться сплатити штраф. За порушення процесуальних норм під час судового процесу пропонуються дуже великі санкції — від трьох аж до 160 тисяч гривень.

У законопроекті вводиться нове поняття «судовий наказ» — рішення без засідання суду. Але за це також стягуватиметься судовий збір. Виклик людини до суду може відбуватися через опублікування на офіційному порталі судової адміністрації. Поправки також стосувалися заочного судового процесу та спрощеного судового провадження, яке може відбуватися без участі всіх учасників процесу — позивача та відповідача, конфіскації майна за рішенням суду, витребування доказів судами першої та апеляційної інстанцій, розгляду апеляційних скарг без учасників судового спору, права касаційного оскарження, видання довіреностей на представництво інтересів в суді тощо. Однак всі поправки, які голосувалися в сесійній залі, не пройшли.

На вечірньому засіданні депутати продовжили розгляд поправок законопроекту про внесення змін до процесуальних кодексів.

На початку пленарного засідання головуючий оголосив про входження народних депутатів Максима Микитася та Олександра Супруненка до складу ДГ «Воля народу». Обидва депутати — мажоритарники, які досі були позафракційними. Після того, як у червні «Волю народу» покинули депутати Олександр Онищенко (котрий у «бігах» переховується від правосуддя) та Сергій Мельничук, у групі зосталося 17 парламентаріїв і вона перебувала під загрозою розформування. Адже за Регламентом, до депутатської групи може входити як мінімум 19 депутатів.

* * * 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив у коментарі журналістам, що пенсійна реформа має бути ухвалена до 1 жовтня. Він сказав, що не закриватиме роботу парламенту в четвер, допоки депутати не ухвалять пенсійну реформу. Як відомо, до проекту пенсійної реформи надійшло понад 2150 поправок. Глава парламенту закликав депутатів не ставити всі поправки на голосування у сесійній залі, адже вони не проходять, що засвідчує розгляд судової реформи.

«Пенсійна реформа має бути ухвалена до 1 жовтня. Це питання не тільки наших зобов’язань перед МВФ, це зобов’язання перед українськими пенсіонерами», — сказав Андрій Парубій. «Буду пропонувати, щоб ми у четвер прийняли рішення, що ми будемо працювати, допоки не розглянемо пенсійну реформу», — зазначив він. Глава парламенту також наголосив, що пенсійна реформа дасть змогу підвищити пенсії українським пенсіонерам.