Минулого тижня голова парламентського Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка перебував із робочою поїздкою у Вашингтоні, США. В американській столиці провели кілька десятків зустрічей із представниками Міжнародного валютного фонду, впливовими сенаторами та конгресменами, журналістами, політтехнологами, громадськими діячами. В інтерв'ю «Голосу України» Сергій Рибалка підбиває ключові підсумки поїздки.

 

 

— З якою метою і в якому статусі ви відвідували США і проводили зустрічі?


— Робоча поїздка до США планувалася достатньо давно. Я, як голова фінансово-банківського комітету, отримував запрошення від американських колег не тільки з метою знайомства, а й з метою обміну думками про реформи в Україні, особливо у банківському секторі.


Інтерес до України сьогодні, звичайно, суттєво нижчий, ніж у часи Революції Гідності. Проте ми все ще залишаємося стратегічними партнерами. І, як мені здається, виключно від української сторони залежить, чи буде це партнерство поглиблюватися. Американська ж сторона перебуває у постійному пошуку людей, які реально готові змінювати країну на краще не лише на словах, а й реальними справами.


Метою моєї поїздки було донести до колег у США своє бачення поступу реформ, погляду фракції Радикальної партії Олега Ляшка на процеси, які відбуваються в країні. Наш підхід — країні потрібне створення інститутів, які працюватимуть незалежно від персоналій на перших сходинках влади. Цей підхід дуже імпонує нашим американським партнерам, адже це один із ключових принципів, на якому століттями тримається тамтешня демократична система. Ми побачили живий інтерес до нашої позиції, до нашого бачення подій в Україні, запит на додаткову інформацію, тому вважаю поїздку успішною.


Принагідно ми подякували американським колегам за допомогу, яку надає Україні уряд США. Для нас це дуже важливо. Ми говорили, що вже бачимо перші результати, але стара прогнивша система опирається і навіть йде у наступ. Тому ми не маємо права зупинятися на шляху реформ. І мої співрозмовники підтримали нас у цьому.


— Які зустрічі ви б відзначили як найважливіші? Про які реформи говорили?


— Скрізь ми мали позитивний відгук і перспективу для продовження і поглиблення співпраці. Приміром, ми провели дуже важливу і продуктивну зустріч із лідером Республіканської більшості у Палаті представників Конгресу США Кевіном Маккарті. Перебіг реформ обговорювали із членами фінансового комітету Конгресу Стівом Стіверсом, Робертом Піттенгером та Брюсом Полікіном, із членом Палати представників від Каліфорнії Едом Ройсом, який очолює Комітет із міжнародних справ.


Про важливість побудови системи підтримки малого та середнього бізнесу говорили на зустрічі з президентом та головним виконавчим директором Комітету з політичних дій у бізнесі (BІPAC) Джимом Герлахом. Про економічні реформи говорили із Грегом Уолденом — одним із лідерів Республіканської партії і керівником комітету Палати Представників Конгресу США з енергетики і торгівлі.


Ситуацію на Донбасі та можливі шляхи її мирного врегулювання обговорювали із сенатором Стівом Дайнсом. Ми торкнулися важливого питання захисту мирного населення, відновлення контролю над кордонами та усією територією Донбасу та відновлення інфраструктури.


Крім того, мали дуже ефективну зустріч із президентом консервативного стратегічного аналітичного центру Herіtage Foundatіon Едвіном Феулнером — неймовірно цікавою та авторитетною в США людиною. До порад цієї дослідницької інституції дослухаються всі державні та приватні інституції у Сполучених Штатах та навіть в інших країнах.


Ми також познайомилися із відомим американським телевізійним та радіожурналістом Біллом Пресом, який багато років працював політичним коментатором на CNN та MSNBC, а сьогодні веде власне щоденне двогодинне політичне ток-шоу. Зустрічалися із низкою інших впливових політиків, лобістів, технологів та журналістів, аби краще зрозуміти поточний стан справ в американській політиці.


— Який основний меседж ви передали колегам у США?


— Передусім ми говорили про реформи фінансового сектору. І, на жаль, ми змушені були констатувати, що в Україні ці реформи гальмуються. Ми вже майже півроку живемо без голови Нацбанку, не ухвалені закони про захист прав кредиторів та багато інших, які б дали розвиток усім секторам фінансового ринку в Україні. Фонд гарантування вкладів не працює ефективно. Ухвалений закон про кредитно-експортне агентство — покривається пилом на полиці через небажання уряду виділяти фінансування на нього. Жодних кроків не робиться для переорієнтування економіки із сировинної моделі на високотехнологічну. Не кажучи вже про цілковите нерозуміння ролі в цьому процесі банківського сектора. Натомість західний досвід, зокрема, досвід Федеральної резервної системи США, показує, що відповідати за рівень безробіття і за економічне зростання — це така ж функція центробанку, як і фінансова стабільність. Точніше, економічне зростання — мета, а фінансова стабільність — головний засіб.


Велике зацікавлення у моїх співрозмовників викликала розроблена і ухвалена нашим комітетом Стратегія розвитку банківського сектора до 2020 року, а також Антикризовий план Радикальної партії, що включає в себе низку промислових реформ, програми підтримки експортерів та інше. Ми показали, що є готові напрацювання, і лише відсутність у влади політичної волі на їх впровадження не дає країні вирватися із прірви фінансової кризи. І наші думки з цього приводу отримали схвальні відгуки як в МВФ, так і серед сенаторів і конгресменів.


— Чи порушувалася тема інших реформ, наприклад, створення антикорупційного суду?


— Скажу більше: на думку моїх співрозмовників у Вашингтоні, ефективна, непримирима боротьба з корупцією — це невід'ємна складова частина економічного зростання. В нещодавньому інтерв'ю українським журналістам заступник голови МВФ Девід Ліптон відзначив, що протистояння корупції — один із ключових чинників отримання наступного траншу кредиту від цієї організації. Аналогічні заклики я чув і від багатьох колег у США, у тому числі, і в стінах головного офісу МВФ.


Звичайно, з моїми співрозмовниками ми неодноразово обговорювали той безпрецедентний рівень тиску, який чиниться сьогодні корумпованими силовими структурами, зокрема, Генеральною прокуратурою, на бізнес в Україні. І це жодним чином не сприяє покращенню інвестиційного клімату, залученню іноземних інвестицій. Наші колеги погодились, що переслідування бізнесу та політиків є неприпустимим і несе загрозу демократичним цінностям, до встановлення яких мають прагнути розвинені держави. Відтак посилена робота, яку проводить уряд США та інші наші західні партнери щодо появи в Україні антикорупційного суду, є важливою складовою для утвердження цих свобод.


Утім я доніс до своїх співрозмовників й іншу тезу. На мою думку, не можна концентруватися сьогодні виключно на антикорупційному суді як панацеї від усіх бід. Ми маємо працювати над системною реформою судової системи, яка дасть змогу кожному громадянину розраховувати на справедливе правосуддя, без огляду на партійні, фінансові чи інші чинники. Щоб не вийшло так, що із корупціонерами ми будемо боротися ефективно, а грабіжники, вбивці чи правоохоронці, які незаконно вбивають чесний бізнес, залишаться безкарними.


З цього приводу чи не найкраще висловився колишній державний секретар США Джон Керрі, коли відповідав Президенту Порошенку про наявність антикорупційних судів у різних країнах світу: «В моїй країні всі суди антикорупційні». Так має бути і в Україні.


Ми побачили велику зацікавленість у поглибленому вивченні цих питань. Тому обов'язково передамо колегам в США конкретні факти тиску на бізнес та приклади заангажованих рішень судової системи як з політичних, так і суто з корупційних мотивів. І надалі підтримуватимемо з американськими партнерами діалог на цю тему.


Інтерв'ю взяв Олександр СЕРГІЇВ.