Минає двадцять років, відколи двоє ентузіастів-альпіністів — Ігор Парчевський із Здолбунова та Юрій Кравчук із Костополя (Рівненщина) — започаткували патріотичну акцію «Прапор України — на вершинах світу». Вони вирішили підкорити не лише найвищі гори на всіх материках і встановити на них прапор України та символіку газети «Голос України», яка стала інформаційним спонсором акції, а й під час експедицій розповідати місцевим жителям про Україну, наші традиції.


Для здійснення задуманого альпіністи заробляли гроші, виконуючи висотні роботи у вільний від основної діяльності час, їх підтримували і спонсори. Керівником усіх експедицій був Ігор Парчевський, у всіх брав участь Юрій Кравчук. На кожне сходження до них долучались інші українські альпіністи. В рамках акції вони підкорили Монблан і Ельбрус (Європа), Кіліманджаро (Африка), Аконкагуа (Південна Америка), пік Косцюшка (Австралія), двічі — Мак-Кінлі (інша назва Деналі) на Алясці у Північній Америці. Як сказав Ігор Парчевський, мріють підкорити ще й Еверест в Азії та Вінсон в Антарктиді, але це дуже дорогі експедиції, на які бракує коштів.

 

Ігор Парчевський та Юрій Кравчук із символікою «Голосу України» на найвищій вершині за Полярним колом — Мак-Кінлі (Деналі) на Алясці у США (9 червня 2008 року).

 

Один з ініціаторів акції «Прапор України — на вершинах світу», організатор та керівник експедицій Ігор Парчевський.

 

Юрій Кравчук з танзанійцем читають «Голос України» (Африка, лютий 2003 року).

Фото з архіву журналістки.

Бажана гора


Костопільчанин Юрій Кравчук багато подорожував світом автостопом. Милувався здалеку Монбланом і завжди мріяв «узяти» цю вершину. Тож запропонував Ігорю Парчевському та рівнянину Сергію Степанюку втілення акції «Прапор України — на вершинах світу» розпочати з бажаної гори Альп — Монблана, що на кордоні Франції та Італії. У такому складі українські альпіністи 28 червня 1997 року встановили прапор України та символіку «Голосу України» на висоті 4804 метри. Ну, а наші читачі дізнавались про це та інші сходження зі сторінок парламентської газети.


«Небо інше, ніж у нас»


У 2003 році рівненські альпіністи Ігор Парчевський, Юрій Кравчук, а також Олександр Щерба з Кропивницького вирушили до Танзанії, щоб підкорити найвищу гору Африки — сплячий вулкан Кіліманджаро (5895 метрів). У лютому 2003-го синьо-жовтий стяг і символіка парламентської газети замайоріли на цій вершині.


Юрій Кравчук, який був «літописцем» усіх сходжень, згадує, що, крім традиційних альпіністських складнощів (розріджене повітря після чотирьох тисяч підйому, низькі температури тощо), які супроводжують більшість експедицій, їм найбільше запам’яталося зоряне небо: «Воно інше, ніж у нас. Рясніло зірками. Ми могли годинами, не втомлюючись, милуватися ними...


Хороші враження залишились у нас і від місцевих мешканців — доброзичливих, відкритих. Вони гостинно зустрічали нас, розпитували про Україну. Один танзанієць, котрий трохи знав російську мову, навіть читав зі мною газету «Голос України», яку ми взяли в Африку».


 Туди, де річки червоні


Через рік після Африки — наприкінці січня 2004 року — українські альпіністи помандрували у Південну Америку, де в гірському ланцюгу Анд в Аргентині, неподалік Чилі, розташована найвища точка континенту — гора Аконкагуа (6962 метри). Наші земляки таки підкорили її, встановивши на вершині прапор України та символіку «Голосу України».


— Гора дуже висока, — згадує керівник експедиції Ігор Парчевський. — Ми долали всі перепони, що й на інших сходженнях: розріджене повітря, великі фізичні навантаження, бо несли на собі спорядження, особливо було важко на висоті після п’яти тисяч метрів. Але ті наші зусилля були варті того, щоб з вершини помилуватися довкіллям.


Усіх членів експедиції вразили у цій місцевості червоні річки — їх роблять такими м’які глиняні породи.


Щастило між двома Олександрами


У березні 2007 року Ігор Парчевський та Юрій Кравчук з Рівненщини, долучивши до експедиції колег з Кропивницького Олександра Щербу та Олександра Калатуху, вилетіли до Австралії підкоряти найвищу гору континенту — пік Косцюшка (2228 метрів). А ще — пізнавати світ і розповідати про Україну.


Загалом сходження на пік Косцюшка для членів української експедиції не було складним (Ігор Парчевський жартує, що їм щастило між двома Олександрами). Їм підкорялись і куди вищі та примхливіші вершини. 


— Запам’яталися коротенькі привали, — згадує Юрій Кравчук, — під час яких до нас підходили альпіністи з інших країн. Таке спілкування для мене особисто дороге тим, що людські цінності та підтримка в екстремальних умовах притаманні усім підкорювачам гір. У маленьких будиночках на перевалах альпіністи, за традицією, залишають для інших щось із харчів. Ми теж залишили, і навіть невеличкі сувеніри з України, серед яких — і примірники газети «Голос України».


Сходження пройшло швидко — допомогли досвід і тренування. Мене особливо вразило те, що серед підкорювачів піка Косцюшка був і турист з Великої Британії, який міг пересуватись лише на інвалідному візку. Уже за кількасот метрів від вершини провідники, які його супроводжували, втомились штовхати візок, ми допомогли їм. Нам, людям звичним і тренованим, було легше підкоряти вершину. Тут ми встановили прапор України і символіку газети «Голос України». 


Гора, що диктує погоду


Улітку 2007 року акція успішно продовжилась на Ельбрусі (5646 метрів). Тоді в експедиції були Ігор Парчевський та Юрій Кравчук з Рівненщини, Олександр Калатуха та Олександр Щерба з Кіровоградщини, Олександр Оришко і Тетяна Андріященко з Луцька.


Складність сходження полягала у тому, що Ельбрус — це згаслий вулкан, але з його надр і досі виходять гази, що дуже позначається на самопочутті альпіністів. Але наша експедиція успішно здолала всі перешкоди і підкорила цю складну гору, яка формує навколо себе погоду і клімат.


«Біла» Аляска


18 травня 2008 року колектив редакції нашої газети провів українських альпіністів у США, на Аляску. Тут, у Північній Америці, Ігор Парчевський, Юрій Кравчук з Рівненщини, Олександр Щерба з Кропивницького, які брали участь у попередніх експедиціях, а також нові учасники — Ігор Скляр і Володимир Дімітрюк з Києва, Олександр Оришко і Тетяна Андріященко з Луцька в рамках акції «Прапор України — на вершинах світу» 9 червня 2008 року підкорили найвищу вершину за Полярним колом — Мак-Кінлі (друга назва Деналі, у перекладі з індіанської «висока», 6194 метри) і встановили на ній український прапор та символіку газети «Голос України».


Ось що згадує про підкорення Мак-Кінлі Ігор Парчевський:


— Невеличким літаком дістались на льодовик Кахілта на висоті 2200 метрів. Майже три тижні ми жили на льодовику, як у холодильнику. Чотири кілометри до вершини Мак-Кінлі долали шістнадцять днів.


Мак-Кінлі дуже сувора за кліматичними умовами: на вершині температура повітря сягала мінус 40 градусів, біля підніжжя, коли пригрівало сонце, — плюс 5, та ще й сильний вітер. Що ближче ми піднімались до вершини, то гостріше відчували нестачу кисню — практично вже з висоти 3,5 кілометра. До того ж у кожного альпініста було 45—50 кілограмів спорядження. Тому частину вантажу ми несли у рюкзаках, а частину помістили на санчата. Самі ж пересувались хто на лижах, хто на снігоступах, причому зв’язані одне з одним мотузками. Оскільки льодовик має приховані тріщини, в які потрапляють і гинуть люди, ми були дуже обережними. Вибираючи місце для ночівлі, попередньо перевіряли його щупом, чи є тріщини.


Коли ми піднялися на вершину Мак-Кінлі, було вітряно, але сонячно. Полотно українського прапора, як і прапора газети «Голос України», коливалося під подихами вітру, а ми були щасливі від того, що підкорили ще одну вершину світу. Після цього, звичайно, милувались довколишніми пейзажами. Вийшло так, що ми були над хмарами — від цього захоплювало дух. А ще відкрився чудовий вид на дві інші вершини Аляски — Форакер і Хантер.


Удруге «взяли» шеститисячник


У травні 2013 року група українських альпіністів, до складу якої увійшли Юрій Кравчук з Рівненщини, Олександр Оришко та Ігор Случик з Луцька, кияни Євген Демиденко і Віталій Коломієць, львів’яни Микола Матрохін та Оксана Ліпська, Андрій Малинка із Севастополя, вирушила до Північної Америки, на Аляску, щоб ще раз підкорити її найвищу точку — гору Мак-Кінлі.


«Рейд» наших альпіністів відбувався у рамках акції «Прапор України — на вершинах світу» і був приурочений до сторіччя першого офіційного сходження на цю найвищу вершину за Полярним колом. І у цьому альпіністському марафоні, крім української, брали участь команди з Японії, Франції, Австралії, США, Шотландії, Польщі... До речі, в українській команді були альпіністи, які у 2008 році в рамках згаданої акції уже підкорили цю вершину,  серед них і Юрій Кравчук, якому, з огляду на досвід, доручили очолити експедицію. Та й інші члени команди теж мали досвід сходжень.


— Після теплої української весни Аляска нас зустріла прохолодою, — розповідає керівник експедиції Юрій Кравчук з Костополя. — Водяні плеса озер були ще вкриті кригою, дерева стояли без листя. Наша акліматизація пройшла нормально, тож вирушили підкоряти Мак-Кінлі. Наша група подолала майже п’ять з половиною тисячі метрів снігу і льоду. Це при тому, що кожен із членів експедиції ніс на собі майже 50 кілограмів спорядження та харчів, тягли вантаж і на волокушах. Ускладнював сходження також низький атмосферний тиск, що позначалося на самопочутті: боліла голова, давалася взнаки гірська хвороба. Однак суворі гірські пейзажі все-таки спонукали вдруге підкорити Мак-Кінлі. До речі, про складність сходження на цю вершину свідчить і те, що тут загинуло чимало альпіністів з різних країн.


І все ж нашій експедиції поталанило: ми потрапили в погоду, тож сходження зробили у порівняно короткі строки — за десять днів. 31 травня ми вдруге підкорили Мак-Кінлі. Раділи цьому дуже, розмахували на найвищій точці українським прапором і прапором газети «Голос України».


Коли ми повернулися з експедиції, то побачили зовсім іншу Аляску — за цей час озера звільнилися від криги, а на деревах почали пробиватися листочки, — розповідає Юрій Кравчук. — Взагалі Аляска прекрасна тим, що тут багато незайманих куточків — природа оберігається дуже пильно. Екології тут велика увага. Хоча б така деталь: альпіністи, які беруть участь у сходженнях, зобов’язані привезти на «велику землю» все сміття у спеціальних мішках.


А ще усім нам імпонувала привітність мешканців Аляски, те, що вони вітаються навіть з незнайомими, — ділиться враженнями Юрій Кравчук. — Таку державу, як Україна, знають. При згадці усміхаються і називають братів Кличків — кращих представників світового боксу.

Рівне.