ВІННИЦЯ:
Відкриття скульптурної композиції — Тарас Шевченко і його героїня Катерина з однойменної поеми — у селі Ольгопіль Чечельницького району на Вінниччині доручили гостю урочистостей Герою України Анатолію Паламаренку. Тепер на площі Поетів, що її створюють з ініціативи керівника місцевого господарства, депутата Вінницької облради Павла Каленича, нараховується три пам’ятники.
На знімку: скульптурну композицію — Шевченко і Катерина — в Ольгополі відкрив Герой України Анатолій Паламаренко.
Фото з сайту Вінницької облдержадміністрації.
Яскраве дійство відбулося на головній площі села під час святкування літературно-мистецького фестивалю «Русалка Дністрова». Фестиваль традиційно організовує Єврорегіон «Дністер». Участь у ньому беруть літератори з України та Молдови. Сім років тому тут встановили перший пам’ятник Олександру Пушкіну.
— Як же так — Пушкін у нас є, а свого генія літератури не вшанували, — ділиться думками Павло Каленич. — Люди підтримали мене, коли запропонував нашу гарно облаштовану площу із затишним сквером наповнити постатями відомих класиків літератури, насамперед земляків. Не знаю ще одне таке село, де б мали зображення геніїв літератури.
Усі три пам’ятники виготовлені відомим скульптором Миколою Крижанівським. Тільки з різних матеріалів. Фігура російського поета постала в міді. Автор зобразив його з тими речами, про які згадується у вірші — зламане колесо, карти, гроші. І сам він розхристаний, схвильований. Нічого дивного — дорожня пригода сплутала плани.
Постаті Великого Кобзаря і Катерини — з дністровського білого каменю-пісковику. Внизу на пам’ятнику Шевченку викарбувані слова: «Кохайтеся, чорнобриві...»
— Роль Пушкіна у цій композиції вийшла незавидна, — зазначив у розмові з «Голосом України» скульптор. — Він, ніби той москаль на ілюстрації до поеми, тікає від зґвалтованої українки. На мою думку, композиція дуже актуальна тепер, коли москалі вбивають наших громадян. Тому подія і радісна, і сумна водночас.
Скульптор мав намір відтворити всю строфу поета: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями». Каже, замовники не хотіли цього робити. «Бояться образити так званих братів-росіян, — ділиться думками пан Микола. —Тих, які приїхали на танках... Кобзар мав сміливість про це писати, а ми...»
Вінницька область.
