Парламентська хроніка
Ранкове засідання 22 вересня
Засідання Верховної Ради розпочалося із представлення урядом проекту бюджету на наступний рік.
Міністр фінансів Олександр Данилюк наголосив на тому, що Кабінет Міністрів уже другий рік поспіль виносить проект головного кошторису країни на розгляд парламенту вчасно. Водночас, підкреслив він, уряд ставить собі за мету напрацювати якісний, ефективний і максимально реалістичний документ.
Народні депутати Олексій Кириченко, Альона Кошелєва.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, народний депутат Олег Ляшко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Дотримання термінів — принципова позиція, зазначив О. Данилюк, оскільки це додає прозорості бюджетному процесу і підвищує рівень довіри. Учасники такого процесу можуть нести повну відповідальність за ухвалене рішення. «Ми сподіваємося на конструктивний діалог з членами парламенту», — сказав міністр.
Представник Кабміну розповів про філософію проекту бюджету на 2018 рік. Уперше за всю історію бюджетування уряд розпочав реальне запровадження середньострокового планування. Його ключовим елементом стала бюджетна резолюція на три роки, схвалена цього літа. О. Данилюк висловив переконання, що це забезпечує стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та ефективного розподілу ресурсів. Така послідовна та передбачувана політика дасть змогу гарантувати фінансову стабільність. «Це прогнозованість та стабільність державних видатків, спрямована на підвищення якості державних послуг», — зауважив міністр.
Бюджет наступного року урядовець назвав «реалістичним, збалансованим, прозорим, розрахованим на перспективу». Нині нам вдалося повернутися до економічного зростання, сказав О. Данилюк. За прогнозами, сукупне зростання ВВП протягом трьох наступних років збільшується більш як на 11 відсотків, а інфляція зменшується до п’яти відсотків. Усе це результат серйозних структурних реформ, вважають у Кабінеті Міністрів. Ще одним плюсом системних змін міністр фінансів назвав вихід нашої країни на зовнішні ринки капіталу. «Інвестори нам довіряють», — резюмував чиновник, назвавши це результатом спільних зусиль.
Незважаючи на позитивну динаміку, ми не в тому становищі, щоб зупинятися на досягнутому, наголосив О. Данилюк. Фінансово-економічна ситуація залишається достатньо хиткою, тож впровадження змін необхідно продовжити. Гроші платників податків мають використовуватися ефективно та відповідально, тож уряд визначив пріоритетні сфери, які фінансуватимуть наступного року — медицина, освіта, соціальна сфера, оборона, підтримка фермерів, дороги, децентралізація та енергоефективність.
Видатки на оборону та безпеку, наприклад, у кошторисі наступного року визначено з урахуванням вимог стратегічних документів на рівні п’яти відсотків ВВП і становитимуть майже 165 мільярдів гривень. Незважаючи на те, як розвиватиметься економіка та як йтимуть справи на сході, фінансування армії залишатиметься пріоритетним завданням для уряду, підкреслив О. Данилюк. Водночас, акцент робитимуть саме на реформуванні війська. В умовах гібридної війни на особливе місце виходить також роль дипломатії, наголосив він. Тому наступного року мають намір виділити чотири з половиною мільярда гривень на захист інтересів наших громадян за кордоном. Ці кошти підуть на «реалізацію євроінтеграційного та євроатлантичного курсів, підвищення позитивного іміджу України, просування наших національних інтересів у світі».
У проекті бюджету передбачено 123 мільярди гривень на соціальний захист. Ці видатки спрямують на адресні субсидії, на сплату комунальних послуг. Показники кошторису, за словами міністра, також враховують запровадження пенсійної реформи, яку парламентаріїв закликають прийняти найближчим часом. Обсяг асигнувань до Пенсійного фонду збережуть на попередньому рівні — 141 мільярд гривень. Розмір прожиткового мінімуму в 2018 році зросте на дев’ять відсотків порівняно з нинішнім роком. З першого січня мають намір підвищити й мінімальну зарплату до 3723 гривень. Видатки зведеного бюджету на освіту протягом наступного року заплановано в межах 218 мільярдів, а це на 18 відсотків більше, ніж торік. Зарплату вчителям планують збільшити на 25 відсотків. На підвищення наукового потенціалу виділять майже вісім мільярдів, а це на 24 відсотки більше, ніж цьогоріч. Уряд відійшов від залишкового принципу фінансування сфери культури, наголосив О. Данилюк. Це дасть змогу спрямувати кошти на реалізацію найважливіших проектів, таких як розвиток кінематографа чи будівництво Пантеону Героїв.
Видатки на сферу охорони здоров’я збільшаться на 11 відсотків і становитимуть майже 114 мільярдів гривень. У бюджеті передбачено фінансові ресурси на запровадження медичної реформи, підкреслив О. Данилюк. Так, на надання первинної допомоги передбачено 13 мільярдів гривень, а на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів майже шість мільярдів гривень. На створення та функціонування національної служби здоров’я, як єдиного національного замовника медичних послуг, виділяють 211 мільйонів гривень.
Ще більш як сім мільярдів гривень мають намір спрямувати на підтримку фермерства та сільськогосподарських підприємств. На розвиток дорожньої інфраструктури в 2018-му хочуть виділити 44 мільярди гривень. До цього планують додати ще понад п’ять мільярдів за рахунок донорських коштів. До фонду енергоефективності, очікується, надійде 800 мільйонів гривень з державного бюджету, ще стільки ж — з донорських фондів. Обсяг фінансового ресурсу на наступний рік визначено в сумі 521 мільярд гривень.
Перший заступник голови Комітету з питань бюджету Василь Амельченко повідомив, що проект головного кошторису на наступний рік на засіданні комітету викликав жваву та професійну дискусію. Найбільш палко сперечалися з приводу показників міжбюджетних відносин. Йшлося, наприклад, про ініціативу уряду перекласти на місцеві бюджети повноваження з фінансування пільг з оплати житлово-комунальних послуг тощо.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман звернув увагу на проблему контрабанди на митниці. Так, тіньових коштів, зазначив він, там від 25 до 50 мільярдів гривень. Цьогоріч зусиллями ДФС вдасться мобілізувати з цих платежів додатково 50 мільярдів гривень у бюджет. Щоб такі дії мали системний характер, митниці необхідно оснастити відповідним обладнанням. ДФС оголосила тендер для закупівлі сканерів. Антимонопольний комітет цей тендер скасував і це не можна назвати інакше, як «злочин проти держави, який прикриває контрабанду», наголосив В. Гройсман. Якщо у діях АМК простежиться зговір, Прем’єр-міністр пообіцяв порушити питання про звільнення керівника АМК. Водночас, він закликав народних депутатів ухвалити пенсійну реформу не пізніше вівторка наступного пленарного тижня, щоб все-таки встигнути з жовтня підвищити пенсії.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій поінформував, що відповідно до Регламенту проект Державного бюджету на наступний рік переходить на майданчик профільного комітету для обговорення. «Сподіваюся, ми зможемо пройти всі необхідні процедури згідно з передбаченим законом терміном», — зауважив він. Потім парламентарії продовжили розглядати поправки, які надійшли до законопроекту № 6232. Після перерви розпочали оголошення депутатських запитів, а затим — виголошення виступів з трибуни Верховної Ради.
Учора в сесійній залі вітали з днем народження народних депутатів Павла Кишкаря, Юрія Савчука та Рефата Чубарова.
