У комітетах Верховної Ради
Виконання положень Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок зміцнює авторитет нашої держави на міжнародному рівні. Адже країни з гендерною рівністю, де багато жінок-лідерів, де жінки беруть активну участь у політичному та суспільному житті, — це найрозвинутіші країни з високим рівнем життя. На цьому наголошували учасники круглого столу, який провели у Верховній Раді підкомітет з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин та народні депутати України з МФО «За рівні можливості» за участю представників органів влади, міжнародних інституцій, громадських організацій.
Директор Національного Демократичного Інституту Міжнародних Відносин в Україні Мері О’Хейген (ліворуч), голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Конвенція була підписана 36 років тому, на сьогодні 189 держав, у тому числі й Україна, несуть перед міжнародною спільнотою зобов’язання за її виконання та забезпечення активної участі жінок в суспільно-економічній сфері, усунення дискримінації. Україна, ратифікувавши конвенцію, взяла на себе зобов’язання щодо гендерної рівності, тобто рівності прав чоловіків та жінок у всіх сферах, у політичному та суспільному житті.
Як зауважила голова підкомітету, народний депутат України Ірина Суслова, мета конвенції — усунення всіх форм дискримінації жінок і створення рівних можливостей у всіх сферах, і це потрібно не міжнародному співтовариству, а насамперед нам самим. «Дотримання принципів гендерної рівності — це величезний резерв і для України також, — сказала І. Суслова. — За прогнозом, до 2025 року дотримання гендерної рівності може привести до 26% приросту щорічного глобального ВВП, 28 трильйонів доларів.
Нині у Верховній Раді стоїть на порядку денному питання про ратифікацію Стамбульської конвенції щодо протидії насильству проти жінок, хоча, як зазначали учасники круглого столу, деякі депутати чинять активний опір цій ратифікації. Окрім того, на розгляді в профільному парламентському комітеті перебуває низка законів на тему гендерної рівності, зокрема, законопроект про внесення змін до деяких законів у зв’язку з ратифікацією Конвенції про боротьбу з насильством проти жінок у другому читанні, який гарантує насильникам заслужене покарання, законопроект про рівні можливості жінок у Збройних Силах, одноголосно підтриманий комітетами з питань нацбезпеки та оборони і з питань прав людини, законопроект про гендерне представництво, який забезпечить 40-відсоткову гендерну квоту у першій п’ятірці виборчих списків політичних партій і 30% квоти у кожній наступній п’ятірці виборчого списку. Потребують законодавчого врегулювання також питання про протидію домашньому насильству, посилення ролі жінок у здійсненні правосуддя, у миротворчій діяльності, треба посилити інформування жінок про їх права.
Представники міжнародних організацій визнали, що Україна на терені гендерної рівності вже зробила чимало, однак ще панує багато стереотипів. Промовці відзначали, що в Україні з’явилася нова вразлива група жінок — вимушені переселенці. Особливої уваги також потребують жінки з обмеженими можливостями. Головний радник і старший директор Національного Демократичного Інституту в Україні Мері О’Хейген наголосила на потребі посилити обізнаність жінок з їхніми правами. «Невиконання зобов’язань може завдати великої шкоди Україні», — зауважила вона.
Керівник програм/голова офісу ООН «Жінки в Україні» Анастасія Двінська розповіла, що в Кабінеті Міністрів буде створено окремий офіс під керівництвом віце-прем’єра з питань євроінтеграції та офісу ООН «Жінки в Україні», який працюватиме над розробкою змін до законодавства, проводитиме експертизу чинного законодавства, дотримання принципів гендерної рівності в процесі реформ. Офіс ООН також започатковує програми роботи із вразливими групами населення, зокрема, жінками з обмеженнями, представниками нацменшин, зокрема ромами, вимушеними переселенцями. Перший проект діятиме в Краматорську.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг відзначив, що нове законодавство України має містити запобіжники щодо насильству проти жінок. «Одна з рекомендацій Ради Європи Україні — це ухвалення Стамбульської конвенції, що є рамковою умовою безпеки для жертв насильства, передбачає створення притулків для жертв, де вони зможуть отримати правову та психологічну підтримку, сприяння в працевлаштуванні», — сказав М. Енберг.
ДОВІДКОВО
Стамбульська Конвенція набула чинності з 1 серпня 2014 року після її ратифікації 10 державами. Попри те, що Україна підписала конвенцію ще у 2011 році, досі цей документ так і не ратифіковано.
Конвенція наголошує на тому, що обов’язком кожної демократичної європейської держави є повністю викорінити насилля в усіх його формах, а також створити систему запобігання насильству над жінками та належного покарання винних.
ФАКТ
* В Україні 53,8% населення становлять жінки. Однак у Верховній Раді лише 12% народних депутатів — жінки, що нижче міжнародних та європейських норм. Однак у нинішньому скликанні двоє заступників глави парламенту — жінки.
* Щонайменше 22% жінок у віці 15—49 років принаймні раз у житті зазнавали фізичного або сексуального насильства щодо себе. 90% випадків гендерно зумовленого насильства припадає на насильницькі дії проти жінок. І лише 30% із них фіксуються офіційно.
* 48% опитаних жінок не знають про існування законів про гендерну рівність, зокрема закону про рівність прав чоловіків і жінок.