Відсутність потрібної інформації породжує у людей неприйняття змін, продиктованих адміністративною реформою
До територіальних об'єднаних громад Луганської області додалася ще одна — Красноріченська у Кремінському районі. Офіційне її визнання станеться через місяць, коли відбудуться вибори, але вже сьогодні всі свої заходи громада проводить спільно з двома селами, які приєднались, — Бараниківкою та Новоолександрівкою.
Валерій Жувака.
Ось воно, майбутнє громади.
Шлях до створення об'єднаної територіальної громади був непростим. Багато чого залежало від населення, від його розуміння суті децентралізації, бажання об'єднуватися. Але голова Красноріченської селищної ради Валерій Жувака, який взяв на себе весь тягар підготовки, цей складний іспит витримав.
Усе почалося в липні минулого року, з тієї пам'ятної зустрічі, на якій вперше заговорили про об'єднання кількох сільських рад. Але ідею тоді підтримала тільки Новоолександрівка. Бараниківка сказала «ні». На цьому можна було б зупинитися, адже за рекомендацією Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства, чисельність створюваної громади повинна бути не менше п'яти тисяч осіб. І на цю норму об'єднана громада виходила: 5 тис. 700 красноріченців плюс 500 жителів Новоолександрівки в сукупності відповідали вимозі. Якби на тому першому етапі підготовки, коли Новоолександрівка дала свою згоду, Жувака поставив на цьому крапку, то навесні поточного року об'єднана громада вже була б створена. Але Валерій Миколайович не склав руки, пішов по другому колу. Знову їздив по селах, зустрічався з людьми, пояснював їм суть децентралізації та перспективи об'єднання, проводив громадські слухання.
Він бачив, що люди хотіли змін, усвідомлювали, що стоять на краю якоїсь прірви, і якщо не намагатися вирватися з цієї ситуації, нічого не змінювати, — ніякого просвіту в їхньому житті не буде. Але дивна річ: на зборах усі голосують «за», проте через день, коли це питання потрібно винести на розгляд сесії сільради, знаходяться причини, щоб зняти його з порядку денного. Відчувалося, що хтось впливає на рішення людей. Валерію Жуваці і місцевим лідерам децентралізації довелося чимало попрацювати з людьми, щоб Бараниківка врешті сказала бажане «так». Приєднання до створюваної громади ще майже півтори тисячі чоловік розширили її межі, спроможність і можливості. А якщо дивитись у перспективу, то цілком ймовірно, що до неї тепер можуть приєднатися Голубівка, Невське, Макіївка та ін.
— Будь-яке нововведення ми завжди сприймаємо з обережністю, — пояснює одна з селищних активісток, директор місцевої школи Лариса Чекмарьова. — Люди не мають поняття, що таке об'єднана громада, тому бояться втратити звичний спосіб життя. Навіть мої колеги з тих сіл, які готувалися до нас влитися, ставили собі меркантильні запитання: а що буде з нашою школою? Закриють? Або закриють дитсадок, який не вийшов на необхідну чисельність дітей?
Є керівники, які шаблю наголо — і вперед. Валерій Миколайович не такий. Він спочатку всіх вислухає, прислухається до думок, не раз зважить, обов'язково з кимось порадиться. А головне — спілкуючись із населенням, він підбирає собі в команду ініціативних людей, які можуть йому допомогти. Не просто друзів-приятелів, а таких, хто принесе свіжу ідею, нову думку. У нього вже є активісти зі спортсменів, вчителів, працівників культури, соціальної служби. Тобто, на перший план він ставить кадрову політику, розуміючи, що одному не впоратися, потрібні однодумці. Таких однодумців Жувака знайшов і в Бараниківці.
— Коли я вперше почула про таке об'єднання, то спочатку, чесно кажучи, була налаштована негативно, — зізнається депутат Бараниківської сільради Олена Устьянцева. — Насторожувало те, що говорили люди: не буде школи, не буде дитячого садка. ...Відсутність потрібної інформації породжувало неприйняття змін. Усе лякало. Після зустрічі з народним депутатом Віталієм Курилом настрій змінився. Він усе пояснив, відповів на наші запитання, а Валерій Миколайович нас сьогодні об'єднує і мотивує. Ми почали виїжджати на різні тренінги, конференції, обмін досвідом. Їздили знайомитися з досвідом децентралізації в Польщу, Вінницю. Це змінило наш світогляд. Ми — це активна молодь Бараниківки — дружини фермерів, працівники дитячого садка, просто мами, які перебувають у декреті.
Наочним прикладом об'єднання для мене стала перша в нашій області і навіть перша в Україні Новопсковська об'єднана громада. Ми моніторимо все, що тут відбувається, робимо висновки і починаємо щось робити, не сидимо на місці. Чекаємо виборів. Кандидатури для старости маємо, є також кандидатури для депутатів ради об'єднаної громади.
Бараниківка — складна ділянка роботи. Свого часу тут працював величезний свинокомплекс і після нього залишилося багато об'єктів інфраструктури — 23 багатоповерхівки, оздоровчий комплекс з прекрасним басейном, дитсадок. Басейн, будинки перебувають на балансі сільради, але грошей на їх утримання немає. За словами Олени, квартири заселені лише відсотків на 35—40. Щоб врятувати село, потрібні переселенці. Квартири для них є, але робочих місць недостатньо, хоча на території сільради працює п'ять фермерських господарств. Друга проблема села — відсутність води. Своїх свердловин немає, воду качають здалеку, тому її вартість висока. Через проблеми з водою не працює басейн, хоча ще три роки тому сюди возили дітвору для оздоровлення з декількох сільрад.
— Разом із Валерієм Миколайовичем ми зараз думаємо над варіантами розв'язання цих проблем, — каже Олена. — І сподіваємося, що силами об'єднаної громади зможемо їх вирішити.
За оцінкою експертів децентралізації, у Красноріченського є хороші умови для розвитку. Насамперед існує логістика — залізниця, є хлібоприймальний пункт, соціальні об'єкти тощо. Потрібні тільки інноваційні, свіжі мізки, щоб запустити точки зростання для зміцнення потужності громади. Словом, потрібен прорив.
— Нам сам Бог велів об'єднуватися, — каже Валерій Жувака. — Спочатку мене захопила сама ідея, але після того, як побачив досвід інших, зрозумів, що це наш шанс. Хоча з фактом об'єднання ми отримали і багато проблем. Деякі, наприклад, принесла Бараниківка. Запланували багато, і багато хочеться зробити, відбудувати все, що було загублено. Над цим і працюватимемо.
Коментар голови Кремінської райдержадміністрації Наталії ЧЕХУТИ:
— У нашому районі це перша об'єднана громада, і ми сподіваємося, що вона дасть поштовх для об'єднання інших, на своєму прикладі покаже, що таке децентралізація, і переконає, що це шлях у майбутнє. Ми будемо підтримувати красноріченців, створювати такі умови, за яких їм буде легше працювати. ... Вчитимемо їх. Усього в районі планується створити чотири об'єднані територіальні громади, але поки що сільські ради не готові до цього процесу. Реформа децентралізації, на жаль, сприймається з якимось страхом, а також очікуванням. Тому покладаємо на Красноріченську громаду великі надії. На її прикладі покажемо, як залучати донорські інвестиції, як з ними працювати. А ми сподіваємося, що ця громада працюватиме з багатьма інвестиційними проектами, які перш за все спрямовані на відновлення інфраструктури. Коли з'являться перші позитивні приклади, тоді люди повірять у децентралізацію і виявлять активність.
Павло ВОРОНЦОВ.
Фото автора.
Луганська область.
