Кадрова політика з центру викликає опір з низів
Призначення зі столиці «своїх» людей на провінційні вакансії стає вже звичною практикою. Щоправда, колективам на місцях дуже часто буває невтямки, за яким принципом проводиться такий кадровий підбір, бо про високий професіоналізм не йдеться. Як і про досвід роботи у відповідній галузі. Інколи «прохідним» документом на керівне крісло в департаменти і управління служать особисті рекомендації вищого начальства або перемоги у конкурсах. У прозорість та об’єктивність останніх уже давно ніхто не вірить. Понад те, слідом за такими рекомендаціями активісти привозять свої досьє на новопризначених, які кардинально різняться від офіційних. Але це не заважає новоспеченим керівникам стати до роботи.
Не хотіли і... призначили
Узимку призначення колишнього міського голови Хмільника Василя Грушки керівником Хмельницького обласного управління Держпродспоживслужби наробило чимало галасу. Громадські активісти закидали йому тісні стосунки з регіоналами і колишнім головою Хмельницької ОДА. Наводили факти, оприлюднені вінницькими колегами, зокрема про те, що посадовець підозрювався у корупційних скандалах, а ще — зумів добитись для себе такої зарплати, котра була вища навіть від платні вінницького міського голови.
У самому управлінні багато хто сумнівався і в тому, що конкурс новим кандидатом був виграний чесно. Бо претендент, який до того успішно виконував обов’язки керівника на Хмельниччині, програв переможцю до смішного малу кількість балів.
Виступив проти такого призначення і голова ОДА Олександр Корнійчук, він не погодив цю кандидатуру. Як пояснили в адміністрації, через недостатній рівень фахових знань, а ще — зважили на думку громадськості.
І хоча б як всі були проти, новий керівник прийшов в область. Та вже за пару місяців колегія ОДА визнала його роботу незадовільною та запропонувала направити лист центральному органу Держпродспоживслужби про невідповідність чиновника обійманій посаді. Підштовхнула до таких кроків бездіяльність посадовця під час спалаху свинячої чуми. Як розповів заступник голови ОДА Володимир Кальніченко, коли у Теофіпольському районі в епіцентрі хвороби довелось терміново ліквідовувати все поголів’я — майже сім тисяч свиней, начальник управління навіть не прибув на місце, бо був... вихідний день. Згодом Грушці закинули ще й те, що в області не припиняються спалахи африканської чуми свиней (АЧС), але водночас 53 відсотки господарств працюють із порушенням закритого режиму на свинофермах. Крім цього, спостерігається зростання захворювань тварин на сказ.
Важко погодитись, що у спалахах свинячої чуми, які почастішали в краї, винен саме цей керівник, але в тому, що його не хочуть бачити в області, можна не сумніватись. Та у подібних ситуаціях говорити про думку колективів чи навіть керівництва області не доводиться.
Щоб не звільняти, переводять до сусідів
Особливо, коли мова заходить про крісла, котрі гіпотетично приваблюють корупціонерів і хабарників. Зокрема, і таке, як начальника управління Держгеокадастру в області. Ця посада майже три роки була вакантною. Чому виконувачі обов’язків затримувались на ній недовго, залишається лише здогадуватись. А проте проблем і нарікань на роботу саме цього відомства більш ніж достатньо.
Та ось нарешті у вересні службу очолив Василь Василенко, котрий до цього обіймав відповідну посаду у Волинській області. Здавалося б, проблем із відповідним досвідом роботи вже не буде. Але досить було хоч трішки відгорнути лаштунки його минулого, як постать волинянина перестала видаватись ідеальною.
З’ясувалося, ще в лютому депутати Волинської облради надіслали до Держгеокадастру України звернення про незадовільну роботу Василенка. Більшість депутатів облради рекомендували міністру АПК та керівнику Держгеокадастру поставити питання про його невідповідність обійманій посаді. Але зі столиці відповіли, що... не бачать причин для звільнення чиновника, а їх звернення не містить інформації та документального підтвердження порушень вимог чинного законодавства. Правда, пообіцяли депутатам у разі отримання даних щодо конкретних фактів порушень повернуться до розгляду зазначеного питання.
Але досі так і залишилось нез’ясованим, чи справді керівник був причетний до земельних скандалів, зокрема і тих, що пов’язані з бурштиновими покладами, чи це лише домисли тамтешніх депутатів. Скандал на Волині таки загасили: чиновника прибрали і... перевели його на Хмельниччину.
Хто знає, можливо, на новому місці й справді виявляться його найкращі риси організатора. Вони вкрай потрібні земельному відомству. Та все як у старому анекдоті: осад все одно залишився.
Кого питати, чому в країні настав такий кадровий голод, що вже й не знайти чиновника з незаплямованою репутацією? Чи хтось навмисне тасує колоду так, що спливають тільки випробувані часом і відповідними ділами «козирі»?
«Профі» видно по... справах. Кримінальних?
На початку вересня із шлейфом розмов, підозр і здогадок зайняв кабінет начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства Петро Пешко.
До цього він керував львівським підприємством «Галсільліс». Звільнився звідти за власним бажанням, але до цього львівські видання повідомляли про сумнівні статки керівника та його родини. І так само сумнівні операції з лісом, які здійснювали фірми, що, начебто, були пов’язані з родичами керівника. Не виключено, що саме ці скандали і стали причиною звільнення. Але довго без діла лісівник не пробув. Вигравши конкурс у ще шістьох кандидатів, він таки очолив лісове господарство Хмельниччини. Причому знову дивовижна перемога: розрив між першим і другим місцем становив аж... 0,15 бала.
Не завадило призначенню і те, що влітку голова Хмельницької ОДА надіслав листа голові Львівської облради з проханням надати інформацію про Петра Пешка. А хмельницькі депутати звернулись до голови уряду з проханням не допустити цього призначення. Не допомогло. В управлінні кажуть, новий керівник активно взявся за роботу, вивчає діяльність районних підрозділів. Але люди побоюються, щоб за такою активністю не приховувався ще й певний особистий інтерес. Та й яка може бути довіра, коли в одній області за керівниками ростуть золоті верби, а їх призначають на нові й нові посади в сусідні регіони.
До прохань із області в столиці глухі
Якщо розібратись, в області не так вже й багато отих високих керівних крісел. Але тільки звільняється місце, як на нього одразу прибуває чужинець. Нехай і так, коли мова йшла б про професіоналів високого ґатунку. Не маю нічого особистого і до жодного із названих нових керівників. Та й, хочеться вірити, на Хмельниччині вони ще не встигли зробити нічого кримінального. Але до більшості з них «вдома» вже пристала назва корупціонера і хабарника. Декого виганяла громада, хоча так і не домоглася офіційного звільнення. Поповнили лави новоприбулих і такі, хто був звільнений із попередньої посади через те, що не пройшов атестаційну комісію, тобто не мав відповідних знань і здібностей. Але поновився на посаді заступника через суд, а тепер ще й виріс до начальника. Тільки вже в іншій області. Залишається лише дивуватись, як чиновники відроджуються, наче фенікси, із горнил кадрових чисток і вважають себе достойними керувати в чужих землях.
Мимоволі переймаєшся питанням, чим може манити таких героїв «чужина»? І чи надовго вони тут? Поміркувавши над усім цим, депутати Хмельницької облради прийняли звернення до Кабміну щодо непрозорості кадрових призначень керівників територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади на території області. У ньому сказано, що незрозумілими є мотиви претендентів на вказані посади, які не передбачають збільшення заробітку або ж надання квартири чи інших привілеїв. Дивує також і відсутність у списках, які розглядаються у столиці, претендентів від області. А при цьому до конкурсів допускаються особи, які вже заплямовані зловживанням службовим становищем та розтратою бюджетних коштів на попередніх місцях роботи. Дехто з них не лише не показав позитивних результатів у своїй попередній діяльності, а навіть допустив спад у роботі колективу.
У чому логіка?
Здогадуйтесь самі. Хмельницькі ж депутати попросили урядовців переглянути здійснені останнім часом призначення з урахуванням громадської оцінки, думки депутатського корпусу та ОДА. І закликали не перетворювати Хмельниччину на місце працевлаштування корупціонерів з інших регіонів. Своє звернення депутати надіслали ще у травні. Але відтоді список чиновників-чужинців не тільки не скоротився, а й поповнився. То, виходить, що оаза для звільнених корупціонерів продовжує процвітати?
Хмельницький.
