Ми йдем, Україно, у бій не
вмирати,
Щоб щастя та волю
в майбутнім знайти.
Ми йдем, Україно, —-
перемагати,
Бо ми не убивці, тим більш,
не кати.
Хай кажуть на нас, що ми
хунта проклята,
Фашисти, карателі й вбивці
дітей.
Але в нас немає найкращого
свята
Ніж свято, що красить — всіх,
наших людей.
Нема, Україно, для нас
кращого свята
Ніж наш, буйний наш,
Україно, розквіт.
Бо в нас є сім’я, мати є в нас
і тато
Родина в нас є і ми шлем їм
привіт.
Хай знають про нас, і старий,
і дитина,
Що ми покладаєм життя
за всіх них
І що найдорожче для нас —
Україна,
Та мов ті дзвіночки,
дітей наших, сміх.
Пробач, Україно, якщо ми
не встигнем
До Перемоги твоєї дійти.
І, може, хтось з нас у степах
твоїх згине,
Та рано чи пізно — до Бога
іти.
Ми разом з тобою,
моя Україно
Ми разом навіки, як наші
діди.
Для нас ти щаслива, для нас
ти єдина
І так було й буде, для всіх,
назавжди.
Ми йдем, Україно —
перемагати
Бо ми не убивці... Тим більш
не кати.
Ми йдем, Україно, у бій
не вмирати,
А щастя та волю в майбутнім
знайти.
Андрій ІВАНОВ,
позивний «Святослав» (батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»).
