Гірники шахт № 9 «Нововолинська» та «Бужанка» відмовилися 2 жовтня спускатися у вибій. До роботи стали лише спеціалісти, які відповідають за відкачування з шахт води і вентилювання. Основна вимога: погашення заборгованості з виплати зарплати, а також забезпечення належних умов для високопродуктивної і безпечної праці.
Найбільше, що сьогодні гнітить гірників, це байдужість влади до їхніх проблем. Завершується 2017 рік, верстається бюджет на наступний, а відповіді на запитання, яке ж майбутнє чекає шахтарів Волині, так і немає. Як стало відомо після засідання у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, яке відбулося 21 вересня, у держбюджеті поки що не запланували коштів на завершення будівництва шахти № 10 (на знімку) та розвиток вугільної галузі Волині. Все це створює проблему для 3,5 тисячі гірників шахти «Нововолинська», адже шахти, на яких вони працюють, майже вичерпали свої запаси. Викликає стурбованість і ситуація із заробітною платою. На сьогодні зарплату не виплачено за півтора місяця. Видобуток вугілля знизився порівняно з таким само невдалим минулим роком на 57 тисяч тонн. Тобто відступати далі нікуди.
На колегії йшлося про термінову реорганізацію управління ДП «Волиньвугілля», що фактично є надбудовою над двома малопотужними шахтами — № 9 та «Бужанка». Вона полягатиме у створенні територіального управління, гендиректор якого та його заступники будуть керівниками шахт. Це дасть змогу кардинально зменшити кількість видатків на утримання управлінського апарату.
Під час однієї з нарад голова ОДА Володимир Гунчик назвав паразитуючою нинішню структуру керівництва шахти № 10, будівництво якої триває вже 28 років. Її керівника притягують до кримінальної відповідальності за розтрату державних коштів, отже, на думку Володимира Гунчика, ця структура була «прокладкою» між державними коштами та коштами, які надходять на будівництво шахти. Свої пропозиції щодо майбутнього шахти № 10 волиняни виклали в листі до Прем’єр-міністра. Йдеться про виділення коштів з держбюджету на будівництво шахти № 10 або ж залучення інвестора.
Під час страйку гірники говорили про ще одну проблему — кадрову. На їхню думку, слід дати попрацювати теперішньому керівнику ДП «Волиньвугілля» Олександру Зоріну, а не повертати на цю посаду колишнього «смотрящего» старої влади. На думку більшості, гендиректору варто дати змогу реалізувати заплановане, але для цього потрібні кошти, яких катастрофічно не вистачає.
Керівництву галузі слід пам’ятати, що на шахтах займаються вугіллям, навіть коли виробництво стоїть: потрібно постійно провітрювати виробки, відкачувати воду тощо. Скільки ж то бюджетних коштів пішло на цю воду і повітря за 28 років будівництва десятої «Нововолинської» — важко навіть порахувати. І слід би завершити цей процес! Шахта-довгобуд — небачена розкіш для держави.
Максим СОЛОНЕНКО.
Фото автора.
