Ранкове засідання 3 жовтня
Верховна Рада завершила тритижневе обговорення судової реформи — ухвалено внесений Президентом України проект Закону про внесення змін до процесуальних кодексів — Господарського, Цивільного, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів у другому читанні (№ 6232). Це найдовший розгляд законопроекту за всю історію українського парламентаризму.
За ухвалення законопроекту в другому читанні та в цілому проголосували 234 депутати.
Руслан КНЯЗЕВИЧ.
Богдан Матківський, Іван Спориш, Юрій Буглак.
Максим Бурбак, Андрій Парубій.
Володимир Литвин, Віктор Развадовський.
Звернення депутатів з вимогою звільнення незаконно засуджених.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
«Ми прийняли найдовший законопроект в історії українського парламенту, що відкриває нам шлях до пенсійної реформи», — заявив після результативного голосування Голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Метою законопроекту є нормативне врегулювання процесуальних механізмів, які мають забезпечити ефективний, справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав і свобод особи в суді.
Найбільше поправок внесли народні депутати Ігор Алексєєв, Олена Сотник, Сергій Власенко, Вікторія Пташник, Юрій Одарченко, Альона Шкрум, Руслан Сидорович. Однак жодна з них, як і під час попереднього розгляду законопроекту, не була підтримана голосуванням у сесійній залі. Депутатські поправки стосувалися таких норм законопроекту: строки досудового розслідування, обрання суддів при розподілі справ винятково автоматизованою системою, реагування Великою палатою Верховного Суду на розгляд надзвичайно складних справ, уніфікація судової практики (адже нині судді в майже однакових справах ухвалюють абсолютно протилежні рішення), спрощення процедури перегляду судових рішень, скасування монополії судових експертиз.
Найбільше заперечень у депутатів було щодо публікації судових рішень із персональними даними осіб, суттєвого збільшення розмірів зарплат та доплат та інших привілеїв суддям (пропонується, що зарплати у суддів стануть навіть значно вищими, аніж у державних службовців і сягатимуть понад 100 тисяч гривень), зростання ставок судового збору тощо.
Депутат Юрій Одарченко звернув увагу на таке положення законопроекту: якщо сума судового позову становить, приміром, п’ять тисяч гривень, то після судової реформи громадянин буде змушений сплатити судовий збір у суді першої інстанції у розмірі 2400 гривень, а за касаційну скаргу — 3200 гривень. Однак представники профільного комітету стверджували, що судовий збір для громадян не зросте, натомість судовий збір сплачуватимуть державні установи, зокрема Пенсійний фонд.
Законопроект містить чимало суттєвих новацій. Так, відповідно до нових правил юрисдикції та підсудності юрисдикція між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовується залежно передусім від предмета спору, а не суб’єктного складу сторін.
Крім упорядкування і доопрацювання норм, що стосуються способів захисту, кодекси доповнено новелами, які, зокрема, регулюють визначення, порядок надання та дослідження електронних доказів, проведення експертизи не тільки на підставі ухвали суду, а й на замовлення учасників справи тощо.
Судова реформа також передбачає спрощення та прискорення розгляду нескладних справ, зокрема, можливість розгляду справи без виклику сторін. У таких справах строк розгляду становить не більш як 60 днів з дня відкриття провадження у справі. Сторони також зможуть укласти в суді мирову угоду за участю судді.
У господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження.
Цікавою новелою є впровадження «електронного суду» — судовий процес зможе здійснюватися із застосуванням інформаційних технологій, зокрема, через скайп чи інший інтернет-зв’язок, відеоконференції.
Окрему увагу в законопроекті приділено забезпеченню діяльності Верховного Суду як вищої касаційної інстанції. Так, рішення суду в конкретній справі переглядається у касаційному порядку Верховним Судом за відповідною скаргою лише один раз. При цьому, Верховний Суд може діяти у складі колегії, палати, об’єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої Палати Верховного Суду. Верховний Суд розглядає справи у складі колегії з трьох або більшої непарної кількості суддів. Колегія може передати справу на розгляд іншої палати або Великої Палати.
Під час перерви профільний комітет на своєму засіданні підсумував усі пропозиції народних депутатів. Резюмуючи дискусію, голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич наголосив, що комітет вирішив вилучити із законопроекту всі норми, які викликали бурхливу дискусію в сесійній залі, зокрема, щодо обмеження записів, фото- чи телевідеозйомки судового засідання, витребування доказів, зарплат суддів, також буде збережено забезпечення захисту персональних даних у судових реєстрах. Комітет навіть виправив усі орфографічні помилки в законопроекті. Головуючий поставив поправки профільного комітету на підтвердження голосуванням.
На початку пленарного засідання глава парламенту Андрій Парубій оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об’єднання «Парламентська платформа для боротьби з туберкульозом», головою якого обрано народного депутата Сергія Кіраля.
На пропозицію Першого заступника Голови Верховної Ради України Ірини Геращенко з нагоди Дня усиновлювача депутати оплесками привітали всіх українських усиновлювачів. І. Геращенко зауважила, що щороку в Україні усиновлюють майже півтори тисячі дітей, позбавлених батьківського піклування. Майже 13 тисяч дітей живуть у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу. Ще 52 тисячі дітей перебувають під опікою та піклуванням. Водночас понад шість тисяч дітей досі залишаються сиротами та проживають в інтернатних закладах. У стінах Верховної Ради розгорнуто виставку на підтримку усиновлення та реалізації права кожної дитини на виховання у родині.
Опісля парламент перейшов до розгляду пенсійної реформи — проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій (№ 6614). Голова Комітету з питань соціальної політики Людмила Денісова наголосила, що законопроект об’єднав пропозиції Президента, уряду та народних депутатів. Комітетом була розглянута 2151 пропозиція, з яких 447 враховано.
«Головне наше завдання — виправдати очікування пенсіонерів та підвищити їм пенсії, адже останнє осучаснення пенсій проводилося аж п’ять років тому — в 2012 році», — сказала Денісова.
У пенсійній реформі закладено такий принцип: якщо людина працює офіційно, отримує зарплату, з якої сплачує страхові внески, вона отримає вищу пенсію і раніше вийде на пенсію. А якщо зовсім не працює, людині буде надано тимчасово державну допомогу. Кабінету Міністрів доручено до 1 листопада подати до парламенту законопроект про осучаснення пенсій військовослужбовцям.
Однак у депутатів було багато зауважень до законопроекту. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що його фракція знімає з розгляду всі свої 1432 поправки, щоб не затягувати розгляд пенсійної реформи, однак вимагає, що пенсії мають бути підвищені до рівня, не нижчого за прожитковий мінімум.
Під час обговорення пенсійної реформи у сесійній залі запахло горілою проводкою, головуюча Оксана Сироїд оголосила перерву для обстеження пожежниками, однак обійшлося.
Коли верстався номер, розгляд пенсійної реформи ще тривав.
Факт
Судова реформа передбачає, що в Україні працюватиме триланкова судова система: суди першої інстанції (до них належатимуть не лише місцеві суди, а й нові вищі спеціалізовані — антикорупційний та з питань інтелектуальної власності, які ще потрібно створити), апеляційні суди та новий Верховний Суд як єдина касаційна інстанція.
