У багатьох країнах держава бере на себе витрати на лікування важких онкологічних недуг. Українцям боротися з хворобою, окрім цілої низки чинників, заважає ще й такий, як бідність. Тисячі родин, котрі зіштовхнулись із бідою, шукають фінансових донорів, без допомоги яких виграти битву за життя неможливо. То невже немає виходу із цієї ситуації?

— Дуже влучно про цю проблему висловився один із мої колег, підмітивши, що люди поділяються на дві категорії: одні впевнені, що онкологія ніколи їх не зачепить, а другі так само переконані, що цю біду неможна здолати, — сказав головний лікар Хмельницького обласного онкологічного диспансеру Леонід Бриндіков. — Але при цьому помиляються і одні, і другі.

Щороку тільки на Хмельниччині важкий діагноз ставлять майже п’ятьом тисячам пацієнтів. Та водночас є понад 25 тисяч осіб, які перенесли це захворювання і продовжують жити. Своїм прикладом вони підтверджують те, що шанс на життя є завжди. Головне — вчасно його використати.

Найважче — впоратися з хворобою, коли вона виявлена надто пізно, тому лікарі закликають бути уважними до свого здоров’я та не нехтувати профілактичними оглядами. І якщо пацієнт не йде до лікаря, то фахівці з готовністю виїжджають самі у найвіддаленіші куточки краю. Минулого року завдяки програмі «Народний медогляд», яка почала працювати в області, було оглянуто близько 600 тисяч подолян, тобто понад третину загальної кількості населення. При цьому пильніше намагалися ставитися до селян, котрим буває непросто отримати термінову і фахову пораду лікарів. Бригади працівників ЦРЛ здійснили 1330 виїздів у сільські ФАПи і обстежили понад 76 тисяч осіб. Не відставали і лікарі місцевих амбулаторій, котрі провели близько двох тисяч виїздів, під час яких оглянули понад 63 тисячі пацієнтів. Долучалися до цієї масової акції і спеціалісти обласних медичних закладів. Вони оглянули і проконсультували близько чотирнадцяти тисяч осіб, більш як дев’ять тисяч з яких — сільські жителі.

У всіх районах побували і консультативні бригади онкодиспансеру. До них на прийом прийшло майже дві з половиною тисячі хворих та пацієнтів з підозрою на злоякісне новоутворення. А в результаті на дообстеження та лікування до спеціалізованого обласного закладу було направлено понад три сотні осіб. А це значить, що у кожного із них з’явився шанс не тільки бути здоровим, а й жити.

Фахівці переконують: раннє виявлення хвороби — це найважливіший крок до перемоги. Сьогодні в області діагностування хвороби на І—ІІ стадіях зросло до 53 відсотків. А ще кілька років тому воно становило лише 30 відсотків.

На жаль, не обходиться у цій справі і без випадків лікарської халатності. Заступник голови ОДА Вадим Гаврішко назвав п’ять випадків, коли жінки начебто і проходили профілактичний огляд, отримали штамп і підпис лікаря, що вони здорові, а буквально за кілька місяців зіштовхнулися зі смертельним діагнозом.

— Та навіть він не повинен бути вироком, — переконана Зоя Сидоришина, голова правління громадської організації жінок-інвалідів «Донна», які пережили хворобу і змогли її подолати. — Десять років тому невелика група жінок об’єдналася разом, щоб надавати психологічну підтримку одна одній та хворим. Тепер у нас діє цілий профілактично-реабілітаційний центр.

Тут працює тренажерна зала, проводяться сеанси аромо-, соле- та арт-терапії, засідають лекційні клуби. Зрештою — це місце, де можна просто виговоритися.

Тут тебе підтримають не просто однодумці, а люди зі схожою долею. Тут таки можна пройти і профілактичні огляди, отримати консультації фахівців.

В «Донні» пишаються тим, що центр відкритий і працює не тільки з ініціативи, а й за фінансової підтримки самих хворих та благодійників. Він демонструє, як, маючи мінімум засобів, зокрема й фінансових, можна не просто вижити, а стати успішним. Головне — налаштуватися на позитив, зрозуміти, що ти справді хочеш жити.

Фото надане Хмельницьким департаментом охорони здоров’я.

Фахівці обласних лікувальних закладів проводять профілактичний огляд у Білогірському районі.