На Полтавщині набирають темпів «пізні» жнива. За інформацією департаменту агропромислового розвитку ОДА, соняшник та сою в регіоні вже зібрали майже на половині засіяних ними площ. Водночас розпочався масовий обмолот кукурудзи.
Порівняно з минулим роком за врожайністю «мінусують» усі пізні культури. Особливо відчутними для аграріїв стануть «кукурудзяні» втрати. Адже саме качаниста «королева полів» останніми роками перетворилася на головну зернову культуру і за площами посівів, і за обсягами намолоченого збіжжя. Досить згадати, що цьогоріч нею в області засіяли понад півмільйона гектарів. А збирають сьогодні в середньому, за словами керівника згаданого департаменту Сергія Фролова, до 50 центнерів зерна кукурудзи з гектара. Хоча минулого року її врожайність перевищувала 70 центнерів...
Звісно, далася взнаки неймовірна спека, що супроводжувала фактично всі фази росту цієї культури. Не виправдалися сподівання і на очікувані осінні дощі — вони, як і раніше, зволожували землю, м’яко кажучи, не надто щедро й досить вибірково. Тож і врожайність у районах області виходить дуже строкатою. Пригніченість рослин помітна, як то кажуть, неозброєним оком (на знімку). Навіть там, де на стеблі качанів начіплялося рясніше, за розмірами вони скоріше нагадують перестиглі огірки, частина потенційних плодів узагалі не розвинулася, тож поруч із дозрілою кукурудзою звисає порожнє кожушиння... За таких обставин зрозуміло, що «космічної» рентабельності качанистої, яка сягала за 100 відсотків, не буде навіть у передових господарствах.
При цьому, за оцінками фахівців, далекими від реалій є й такі собі «апокаліптичні» картини стосовно суцільного зубожіння аграріїв саме через недобір урожаю. Без прибутків (зрозуміло, не таких, як були раніше) вони не залишаться. Тим паче, що періодичні зменшення обсягів намолоченого збіжжя зазвичай зумовлюють підвищення цін на нього. Щоправда, поки що такої тенденції полтавські селяни майже не помічають — закупівельні ціни на їхнє зерно зросли тільки, як то кажуть, у межах статистичної похибки, на якісь 3—4 відсотки. Водночас зберігати його до сприятливіших для продажу часів у повному обсязі вони не можуть. Адже настав час нового засіву під урожай наступного року, який потребує вкладення значних коштів.
За даними профільного департаменту ОДА, хлібороби краю озимими культурами засіяли вже майже половину відведених для них площ. Цьогоріч осінній засів аграрії області почали раніше з урахуванням гіркого досвіду трьох останніх років. Адже тоді затяжне вичікування «з моря погоди», тобто «передпосівних» дощів, нерідко призводило до того, що насіння озимих культур кидали в ґрунт із явним запізненням. Тож і сходів не отримували фактично до першого снігу...
Фото автора.
