Якими були західноукраїнські терени в 30-і роки минулого століття, коли перебували під владою Польщі? Відповідь на це питання наразі оприлюднив один з американських сайтів, публікуючи до сотні фотознімків, зроблених відомою дослідницею історії, мандрівницею, членом Американського географічного товариства, однією з найбагатших американок Луїзою Арнер Бойд.
На знімках:
Луїза Арнер Бойд без подорожей не уявляла свого життя.
Ось такі селянські обійстя зафіксувала американська мандрівниця 28 вересня 1934 року в селі Брище (нині Млинівського району на Рівненщині).
По цій дорозі з Дубна на Ковель їхала американка на «Форді», а назустріч їй – кінні екіпажі (фото зроблене біля села Маслянка 28.09.1934 р.).
Українські селянки біля Радивилова готують зерно до сівби (24.09.1934 р.).
Арка-вхід в м. Дубно біля Луцької брами (вересень 1934 р.).
Знімки зроблені
Луїзою Арнер Бойд.
У 1934 році вона 47-річною взяла участь у роботі міжнародного конгресу географів у Варшаві. А після завершення роботи форуму здійснила наукову експедицію містами Західної України.
Під час подорожі фіксувала побачене на фотоплівку, зробила понад тисячу знімків. Таким чином в об’єктив потрапили визначні пам’ятки, пейзажі, об’єкти селянського побуту і звичайні мешканці, з яким зустрічалася американка.
Наразі усе це, вийшовши з архіву на «білий світ», стало вагомою історичною спадщиною, яка «проливає світло» на те, як жили наші попередники-українці вісім десятків років тому, яким був наш край – в природі, традиціях, житейських діяннях.
Заодно заново відкривається світлий образ самої Луїзи Арнер Бойд, батько якої володів золотими рудниками в Каліфорнії. Відтак Луїзі перепав величезний багатомільйонний спадок, і вона в 33-річному віці стала в Америці однією з найбагатших жінок. Зрештою, попри фінансове багатство, жінка завше тягнулася до того, що збагачує людину духовно. Не цуралася зустрічей з простолюдом, фізичної праці, участі в благодійницьких, дослідницьких проектах.
У 1918 році Бойд як медсестра здійснила поїздку спочатку в Європу, потім в Єгипет, щоб боротися з «іспанкою» – хворобою, яка на той час забрала мільйони життів. Затим дослідницю заманила до себе Арктика, куди вона організувала експедицію. Причому, двічі. Другого разу Луїза взяла із собою фотоапарат та кінокамеру. У результаті в історії залишилося сім сотень арктичних знімків та фільм.
Відважна американка заповзялася знайти «слід» знаменитого полярника Рауля Амудсена. Його корабель зазнав аварії в Баренцовому морі, вийшовши в свою чергу на пошук дирижабля «Італія», що зник із 16 людьми на борту під час повернення додому з Північного полюса. На жаль, шестимісячні пошукові старання експедиції, організовані Луїзою Бойд, не увінчалися успіхом. Натомість уряд Норвегії високо оцінив цю місію, нагородивши американку королівським орденом-хрестом святого Олафа. Відтак достойниця, яка йменували також «Королевою Арктики», стала третьою жінкою в світі, що отримала таку високу нагороду.
А нагородою від українських теренів для американки є світла пам'ять про неї і вдячність за фотографічну спадщину. Зокрема, дослідницю вельми привабили Кременець, Радивилів, Дубно, Ковель. І де б вона не бувала, старалася чим побільше закарбувати побачене на фотоплівку.
Євген ЦИМБАЛЮК,
краєзнавець.
Млинів Рівненської області.
