Які мають бути головні завдання Верховної Ради та Кабінету Міністрів для запровадження ефективних, прогнозованих, якісних законодавчих рішень. Відповідь на це запитання шукали учасники круглого столу «Взаємодія законодавчої та виконавчої влади: ефективні, прогнозовані, якісні законодавчі рішення».

Захід відбувався в рамках проведення регламентних дискусій, мета яких — сприяти імплементації парламентської реформи. Його організовано Програмою USAID РАДА на продовження заходів із підтримки парламентської реформи. Участь у круглому столі взяли народні депутати, члени робочої групи з реформування парламенту, незалежні експерти, представники апарату Верховної Ради України та громадського сектору.
Дискусія охоплювала дві теми: узгодження законодавчих ініціатив між урядом і парламентом та контроль за виконанням законів.
Як повідомив народний депутат, представник уряду в парламенті Вадим Денисенко, нині в Кабміні триває опрацювання нового регламенту роботи уряду. Затвердження документа очікується на початок нового року. «Новий регламент передбачає більш якісне формування політики. Але спочатку потрібно розпочати з аналізу політики. Планується, що під час аналізу конкретних ситуацій залучатимуться всі можливі стейкхолдери (зацікавлені сторони, особи), в тому числі й представники громадськості та народні депутати. Тобто ще на етапі аналізу проблеми, буде залучена максимальна кількість зацікавлених сторін, які в майбутньому допоможуть у вироблені самого аналізу, а пізніше — державних актів», — зауважив парламентарій.
Такий підхід дуже важливий. Адже народні депутати залучатимуться до процесу вироблення державного акта ще на початковому етапі. «У процесі аналізу стане зрозуміло: вистачить постанови Кабміну чи потрібно долучати Верховну Раду, яка запропонує законопроект або постанову. У такий спосіб буде створено систему, яка на старті дасть змогу залучати широкий загал людей, котрі працюватимуть в єдиному руслі», — додав парламентарій.
«Ми всі знаємо, яку ключову роль відіграє законодавчий орган в усіх реформаторських процесах. Тож важливо проаналізувати, що працює, а що ні», — переконаний керівник програм розвитку демократії та врядування Відділу сприяння розвитку демократії та врядування Місії USAID в Україні Олександр Піскун.
У цьому контексті, зауважив політик, дуже важливо, чи довіряють громадяни парламенту. «Нині ця довіра на рівні 8—10 відсотків. Тож маємо з’ясувати, що треба зробити, аби підвищити довіру людей, і які ре-
комендації дати, щоб парламент працював ефективніше», — сказав О. Піскун і додав: комунікація законодавчого та виконавчого органів має бути краща.
На думку голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, державна політика завжди має характеризуватися принципом єдності і цілісності. «Не може бути окремої державної політики в парламенту, уряду чи Президента. Законодавча діяльність є частиною державної політики, очевидно, що основним документом, який окреслює державну політику, є програма діяльності Кабінету Міністрі. Це єдиний закріплений Конституцією документ, який окреслює, формалізує державну політику. Водночас програма затверджується парламентом, а отже, він бере на себе зобов’язання реалізовувати її», — зазначив він.
Принципово важливо, переконаний І. Коліушко, щоб у процесі формування політики міністерства співпрацювали з комітетами Верховної Ради. Бо якщо такої співпраці немає на старті, потім домовитися дуже важко.
Крім того, міністерства мають сприймати весь законодавчий процес як те, до чого вони мають безпосередній стосунок. Адже закон регулює сферу відповідальності певного міністерства. «Якщо міністерства так працюватимуть, тоді комітети мають бути основними відповідачами за змістовну та цілеспрямовану лінію розвитку законодавства в кожній сфері. Лише на такому ґрунті можна досягти планомірного та ціле-
спрямованого розвитку нашої правової системи, а відтак реалізації державної політики», — впевнений І. Коліушко.

Олена РОМАШКІНА.