* Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poo’rs погіршило рейтинг в іноземній валюті до «ССС+/С» з негативним прогнозом агрохолдингам «Мрія» і «Миронівський хлібопродукт» — про свиню для емітентів.
* Мінекономрозвитку та торгівлі (МЕРТ) не очікує продовольчої інфляції — про не факт.
* Усі поїзди «Хюндай» замінили на вітчизняні — про дефект з гарантією.
З боргами уповільненої дії
Нібито нічого страшного: поважне агентство привело кредитні рейтинги агрохолдингів, цих та інших, у відповідність до суверенного країни. Його, нагадаю, експерти знизили з «В-/В 2», що означає «емітент платоспроможний до появи економічних негараздів, які можуть зашкодити виплатам», до «ССС+/С», що означає «емітент має скруту з виплатами за борговими зобов’язаннями». Прямо кажучи, перебуває у переддефолтному стані. Чи варто прислухатися!?
Одразу скажу, варто. Серед багатьох причин, пов’язаних між собою довірою інвесторів до нашої країни і найпотужніших агрохолдингів, виокремлю найтиповішу: нам вказують на ймовірність негативного впливу курсової політики влади на фінансовий стан потужних аграрних компаній. Чому б це, якщо девальвація гривні, яку ми спостерігаємо вже два тижні поспіль, начебто має сприяти їм (зростає виручка!). Не все так просто: суттєва девальвація гривні дуже скоро може унеможливити обслуговування їхніх боргів, адже вони розміщували свої цінні папери останні два роки під 9 і більше відсотків річних.
І не лише це непокоїть. Нові торговельні обмеження на валютному ринку, схоже, знехтували тим, що експортер вимушений займатися також і імпортом. А імпортерам закрили «двері до каси» на шість операційних днів. На думку начальника фінансового відділу потужного експортера зернових ТОВ СП «Нібулон» Андрія Михайлюка, це змусить депонувати оборотні кошти для обслуговування валютних кредитів, а з другого боку, що робити, коли курс валюти за цей період зріс до такої міри, що депонованих коштів не вистачає?
Не кращої думки бізнесмени і про постанову Нацбанку, яка зобов’язує здійснювати платежі в межах залишків на початок операційного дня, що по суті гальмує обороти бізнесу, який привозить валютну виручку, та ще й продає її частину на міжбанківському ринку.
Підсумую: жорсткі торговельні обмеження у сфері валютного регулювання ускладнюють ведення бізнесу і, хоч як парадоксально, створюють комфортні передумови для розквіту тіньового ринку обмінних операцій. Поза тим найбільш оптимальний курс долара США видається на рівні 8,5 гривні, недарма саме його брали за орієнтир на 2014 рік при розміщенні євробондів. Він сприятиме і експортерам, і посиленню конкурентоспроможності українського виробника на внутрішньому ринку, і виведенню на позитивні значення поточного рахунка платіжного балансу країни.
Від девальвації — не сховатися
Тепер, даруйте на слові, про фізичних осіб, і про те, як девальвація «діставатиме» нас з вами. Вона прямо «поскубе» наші заощадження і доходи у банках, а також опосередковано — у торговельній мережі через подорожчання імпорту.
Гнучкий валютний курс не спричинить зростання цін на вітчизняні товари, тим паче продовольчі, — запевняв директор одного з департаментів МЕРТ Євген Олейніков. Мовляв, продовольства ми виробляємо для задоволення навіть підвищеного попиту, а стримуючим чинником здорожчання, скажімо, побутової техніки виступить низька купівельна спроможність споживачів. Як на мене, не факт і звучить доволі цинічно.
Уже не факт, що ми маємо справу з гнучким курсом у класичному розумінні через його віддалений зв’язок з інфляцією та наявність серйозних адміністративних обмежень. До того ж, судячи з цінників, слабка гривня вже зробила дорожчими м’ясо та алкоголь. Далі вона підштовхне вгору вартість цитрусових, мороженої риби тощо. Плодоовочева продукція, я вважаю, дотепер дорожчала здебільшого через погодні сюрпризи і зростаючі ціни на пальне, але їх підштовхує зростаючий курс долара. Подорожчають кава і чай, алкогольні вироби, у тому числі, й під тиском акцизів у березні. Через кілька місяців можуть зрости внутрішні ціни на продукцію, яка зазвичай експортується, зокрема на зернові. За всього того уряд не поспішатиме на боротьбу зі споживчою інфляцією, бо митниця постачатиме дорогі серцю доходи у вигляді митних платежів від імпорту.
...І не про гроші
Не хотілося, аби в когось склалась думка, що я все про гроші та гроші... Девальвація здешевлює усі активи країни, тому вищесказане більше, ніж про гроші. Це згадка про неокупність багатьох проектів, які уряди різних скликань захищали державними гарантіями, нашими податками. Це свого роду поточний рахунок за головотяпство, фанфаронство, марнотратство, безвідповідальність, які так сильно прижилися, що стали фігурами мови. Подумаєш, днями через тріщини у кузовах замінили всі швидкісні поїзди «Хюндай» на вітчизняні з локомотивною тягою — доїдемо зі столиці до Харкова на електричці! І гарантія на ці поїзди ще не збігла, отже, витрати на усунення пошкоджень візьме на себе корейський виробник. Або хіба дивно, що НАК «Нафтогаз України» обмежила поставки газу одразу 11 областям через заборгованість комунальних підприємств теплоенергетики! Вони вічно в боргах перед НАК, а та — перед російським «Газпромом». Чи здивувала, бува, звістка про Український професійний банк, який може одержати через суд активи Львівського автобусного заводу за непогашений борг на 31,25 мільйона гривень?! Це все — з новин звітного тижня. І попри те, що за всіма цими новинами стримлять вуха кредитів на мільярди доларів, я веду про більше, ніж гроші — відповідальність за активи, які сьогодні знецінюються.
