Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко (на знімку) відповіла на найпопулярніші запитання, що виникли у громадян після голосування, яке відбулося в парламенті у п’ятницю.

 


Упродовж останніх днів Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко отримує сотні листів і дзвінків з проханням пояснити, за що ж проголосували народні депутати серед криків про зраду. Парламентарій повідомила про це на своїй сторінці у Фейсбуці. «У ситуації, коли сотні моїх колег в парламенті зайняли просту і популярну позицію нищівної критики Мінських угод, коли депутати закликають до наступу на Донбас, бо це найлегший шлях знайти любов у серцях людей, я послідовно обстоюю позицію, що ці неідеальні, непрості мінські домовленості, прийняті в критичний для держави момент, допомогли нам вистояти як країні, посилили міжнародну підтримку і нині відіграють роль стримуючого чинника для Москви», — пише вона.


За словами Першого заступника глави законодавчого органу, на жаль, визволити Донбас і Крим тільки у військовий спосіб неможливо! А той, хто про це кричить, «в гріш не ставить життя українських солдатів». Визволення можливе тільки шляхом посилення армії та дипломатичного фронту — тільки в синергії.


Уже півтора року Ірина Геращенко збирає в парламенті неформальну групу «Мінська платформа», куди запрошують експертів, учасників мінських робочих груп від України та ОБСЄ, аби інформувати народних депутатів про досягнуті результати і радитися з ними з приводу миротворчих процесів. «Я щиро прагнула спокійно і аргументовано представити позицію влади під час обговорення двох законопроектів і в залі Верховної Ради, усвідомлюючи, наскільки важливо і принципово простим громадянам, які не завжди розуміють нюанси Мінських угод, почути логіку не тільки «проти», але й інші аргументи», — пише політик. Тепер вона очікує на реакцію посольств європейських країн і США на конкретні дії «єврооптимістів», які намагалися зірвати ключові обговорення. Ключові для безпеки України і самого Євросоюзу.


Відтак Ірина Геращенко просто на своїй сторінці у соціальній мережі відповіла на деякі запитання, які мали б прозвучати в сесійній залі.


— Мінські угоди вигідні Москві. Навіщо їх імплементувати в українське законодавство?


— До хвилини пам’ятаю першу мінську зустріч 26 серпня 2014 року... Йшли важкі переговори. Напередодні Путін використав улюблену тактику: посилити свої позиції, примусити перемовників до капітуляції, поставити їх в патову ситуацію і змусити йти на його умови. Саме тоді почалося повномасштабне вторгнення в Україну, війська регулярної російської армії вдерлися на Донбас. П. Порошенку доповідали про трагічну ситуацію в Іловайську, де в «коридорі миру» росіяни розстрілювали українських солдатів і добровольців, цвіт нашої нації. Тоді в Мінську була тільки високий представник ЄС Кетрін Ештон. А вже за десять днів, 5 вересня, відбулася зустріч в нормандському форматі. Меркель і Олланд хотіли врегулювання конфлікту, але чітко давали зрозуміти, що воювати за Україну (як до того і за Грузію) світ не буде. Путін цідив крізь зуби, що «нас там нєт»... Щодня гинули кілька десятків наших військових. Тому на момент підписання Мінських угод була одна мета — зупинити вбивство українців і зберегти країну.


Путін готував цей план як план капітуляції України за мовчанки Євросоюзу, якому важливо було зупинити гарячу фазу конфлікту. Він вимагав пріоритетності політичного блоку, малюючи війну на Донбасі як виключно внутрішню українську проблему, громадянський конфлікт. Україні було найважче. Донбас заливало кров’ю. Йшлося про збереження держави, адже Путін цілився не на Донбас, а на Київ. Нам вдалося закласти в Мінські угоди ключові позиції: виведення іноземних військ і техніки, відновлення контролю над україно-російським кордоном. Так, в угодах є політичний, болючий для Києва, блок, але таким є компроміс і такі тоді були обставини.


— Санкції проти Росії з’явилися влітку 2014-го, після анексії Криму. Навіщо говорити, що вони прив’язані саме до виконання Мінських домовленостей?


— Після анексії Криму ЄС ввів смішні санкції, на кшталт візової відмови кільком десяткам росіян. Їх Кремль навіть не відчув. Саме ця безкарність і впевненість, що світ не втручатиметься в агресивну політику, розв’язали РФ руки і призвели до повномасштабного вторгнення в Україну в серпні 2014-го. Серйозний пакет економічних санкцій (які реально били по економіці агресора, призвели до падіння курсу рубля, заморозили доступ до нових технологій та європейських і американських банківських кредитів) було прийнято саме після підписання мінських домовленостей. У риториці та заявах лідерів ЄС і США звучить одне і ключове: санкції триватимуть до повного виконання мінських домовленостей! До повного! Аж до відновлення контролю над україно-російським кордоном!


— Президент перевищив повноваження, коли підписував угоди, не порадившись із парламентом?


— У критичні дні 2014-го та 2015-го будь-яке зволікання вартувало життя тисяч українців. Коли йшлося про збереження країни, Президент приймав рішення як гарант Конституції, Верховний Головнокомандувач і лідер, який впроваджує зовнішню політику. Під нормандськими і мінськими домовленостями стоять підписи його партнерів і колег — президентів Франції, Росії, канцлера Німеччини. Вони теж перевищили повноваження? І ключове — саме підпис Путіна під нормандськими документами і його посла Зурабова під мінськими роблять РФ суб’єктом домовленостей, а не спостерігачем, як і ЄС, за який підписи поставили Олланд і Меркель. Тепер кожна сторона має виконати свою частину зобов’язань: РФ — вивести війська і техніку, піти геть з Донбасу; Україна — політичний блок.


— Навіщо голосували за закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО?


— Цей закон проголосували у вересні 2014-го, а не в жовтні 2017-го! А фракція «Самопоміч», представники «Укропу» та інші блокувальники трибуни голосували за зміни до цього закону в березні 2015-го! Тобто тоді це була не зрада. Що ж трапилося за ці роки, якщо жодне з апокаліптичних віщувань не реалізувалося? А нічого, окрім того, що «Самопоміч» вийшла з коаліції і не шкодує сил і нервів на боротьбу не за Україну, а проти влади.

Ключове: ані після вересня 2014-го, ані після березня 2015-го цей закон так і не набрав чинності. Донбасом ходить не народна міліція, якою лякають радикали, а росіяни і місцеві орки, озброєні російським воєнторгом.


Ще раз наголошую: ухвалений у 2014 році закон мертвий і не може набрати чинності до виконання з боку РФ безпекового блоку Мінських угод. І тепер ми голосували не за закон, не за пролонгацію, а за можливість його застосування, якщо протягом року зміниться безпекова ситуація. Натомість це голосування дало беззаперечний козир нашим дипломатам вимагати продовження санкцій проти РФ.


— Чому саме тепер голосували за закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО і чому цей закон підтримав Опозиційний блок?


— Тому що термін дії ухваленого закону про особливості місцевого самоврядуванняв ОРДЛО спливає в жовтні 2017 року. І Кремль вже розпочав свою брехливу кампанію: мовляв, Україна виходить із Мінських угод, тож знімайте санкції. А Опоблок дав лише 9 голосів із 40 членів фракції. Ця фракція бореться за голоси сходу і завжди публічно підтримує мінські домовленості як такі, що ведуть до врегулювання ситуації та відновлення миру на Донбасі. Усі соціологічні опитування показують, що для українців питання миру є ключовим. На сході Мінські угоди підтримують більше, ніж на Заході, тому таке голосування є логічним.


— Чому Москва і маріонетки схвально сприйняли цю ініціативу голосування за закон про особливості місцевого самоврядування?


— Я бачила протилежне. Москва та її посіпаки влаштували істерику в Мінську з приводу українських законопроектів напередодні голосування. Вони істерять з приводу законопроекту, який визнає РФ країною-агресором. А щодо закону про особливості самоврядування, то я не чула радісних і переможних реляцій з Москви. Були розчаровані і крізь зуби заяви, що Київ прийняв цей закон під тиском і що все одно він його не виконував і не збирається виконувати. Натомість європейські та американські партнери привітали нашу мудрість.


— Які новели, закладені в законопроекті про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, є принциповими?


— Цей законопроект прийнято лише в першому читанні і буде допрацьовано до другого, в тому числі, враховуючи новели альтернативних законопроектів. Ключове — визнання РФ країною-агресором. Кілька років тому навіть наші найближчі союзники і партнери закликали до стриманості і не сприймали визнання істини публічно. Так само, як не сприймали нашої ініціативи про миротворчу місію на Донбасі. Сьогодні час інший і всім все зрозуміло.

Прийняття цього закону допоможе нам бити по Росії в міжнародних судах і в діалозі про миротворчу місію, де апріорі не може бути жодного росіянина, громадянина країни-агресора.


— Чому в законі розділено питання Криму і Донбасу?


— Ми однаково боремося за повернення Донбасу та Криму, але навіть у міжнародному праві ситуація з цими вкраденими українськими територіями визначається різною термінологією: Крим — анексований, на Донбасі — повзуча анексія і росіяни відмовляються визнати там свою присутність. Методологія повернення цих територій також буде різна, це очевидно.


Вл. інф.