Учора в Бухаресті розпочалася 63-тя сесія Парламентської асамблеї НАТО, в якій бере участь постійна делегація Верховної Ради України. А напередодні стало відомо, що весняна сесія ПА НАТО у 2020 році відбудеться в Києві.
«Вагома й неймовірно добра новина! Постійний комітет ПА НАТО задовольнив заявку України на проведення весняної сесії ПА НАТО в Києві! Нам надали це право у 2020 році. Вітаю!» — повідомила голова постійної делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз та підкреслила, що це є не лише виявом підтримки України, а й свідченням нашого тісного співробітництва з ПА НАТО та чітким усвідомленням того, що Україна — демократична держава, яка стоїть на захисті східного флангу альянсу свободи.
«Від імені української делегації хочу принести слова щирої подяки Президенту ПА НАТО Паоло Аллі, всім членам постійного комітету ПА НАТО, всім щирим друзям й колегам!» — зазначила Ірина Фріз та підкреслила, що ми маємо амбітне завдання: продемонструвати у 2020-му не плани, а результати реформ як у секторі безпеки і оборони, так і в інших сферах.
Учора під час пленарного засідання ПА НАТО прийнято резолюцію «Зміцнення стабільності й безпеки в Чорноморському регіоні» з урахуванням поправки української делегації, яка передбачає продовження стратегічного обговорення з Україною та Грузією питання Чорноморської безпеки, а також подальшого посилення співпраці в рамках діяльності НАТО, що спрямована на зміцнення безпеки в регіоні та реалізацію політичного рішення щодо наступних кроків до імплементації рішення Бухарестського саміту 2008 року. «Тоді питання надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства в НАТО було відкладено, але підтверджено, що в довгостроковій перспективі країни зможуть стати членами альянсу. Резолюція ПА НАТО де-юре створює підстави для того, щоб ми приступили до вироблення алгоритму з підготовки набуття членства в НАТО», — повідомила у Фейсбуці голова постійної делегації та зазначила, що Україна після ухвалення закону про євроатлантичну інтеграцію повернулася до активного політичного процесу щодо підготовки вступу до альянсу.
«Ми усвідомлюємо, що головним має бути виконання Україною нашого особистого завдання — якісне впровадження реформ для досягнення відповідності стандартам та критеріям альянсу. Так, перед нами ще багато роботи, але політична підтримка з боку наших партнерів сприяє таким змінам та відкриває двері для євроатлантичної інтеграції України», — підкреслила вона.
Також ПА НАТО ухвалила проект резолюції «Протистояти використанню інформації як зброї», у якій загрози в інформаційній сфері з боку Росії стоять поруч із загрозами з боку «Ісламської держави» та, мабуть, уперше публічно визнається, що російська кампанія з дезінформації спрямована на послаблення і дестабілізацію євроатлантичного співтовариства.
Ця резолюція, зокрема, передбачає, що країни—члени НАТО мають створити спеціальні підрозділи, які у взаємодії з приватними медіа-компаніями проводитимуть постійний моніторинг щодо появи фейкових новин, ворожої пропаганди та протидіяти цьому за допомогою фактів. З цією метою пропонується збільшити фінансування інституцій та спільних установ альянсу в інформаційній сфері, провести ревізію майданчиків інститутів НАТО та збройних сил країн—членів альянсу в соціальних мережах, налагодити тісніший обмін досвідом щодо захисту виборчих кампаній, політичних партій та виборчих комісій від кібератак, модернізувати журналістські стандарти у відповідь на загрози, пов’язані з поширенням фейкових новин. «Документ також передбачає продовження обмежувальних заходів щодо онлайн-активності терористів, підривних та дезінформаційних кампаній, що фінансуються державами, включаючи видалення екстремістського контенту в тісній співпраці з приватними медіа та із запровадженням міжнародних санкцій щодо осіб, залучених Росією до «мілітаризації» інформаційного простору», — наголосила І. Фріз.
Водночас резолюція містить положення щодо заохочення медіа-компаній та соціальних мереж до приборкання незаконного контенту, розвитку «антитролінгового» софту та програмного забезпечення з перевірки фактів, а також адаптації алгоритмів з метою посилення професійної журналістики і захисту користувачів соцмереж від онлайн-переслідування.
Крім того, документ передбачає розширення допомоги країнам-партнерам, зокрема, Грузії, Молдові та Україні в сфері стратегічних комунікацій.
Під час сесії ПА НАТО в Бухаресті українська делегація також привернула увагу до питання мілітаризації Криму та порушення російськими окупантами прав і свобод людини на півострові. «Ми акцентували увагу ПА НАТО на питаннях мілітаризації Криму, порушенні прав і свобод на півострові окупантами, примусовому наданні кримчанам громадянства Росії, заселенню народностями Сибіру, ганебних вироках Ільмі Умерову, Ахтему Чийгозу та іншим», — зазначила Ірина Фріз.
«Росія — агресор номер один у світі. Для реалізації власної політики вона як комплексний арсенал боротьби з цивілізованим світом використовує такі явища, як сепаратизм, кібертероризм, інформаційна війна, міграційна криза. Все це вже стало геополітичними технологіями, якими Кремль вправно жонглює в рамках гібридної війни проти демократичних держав», — наголосила голова постійної делегації.

Вл. інф.