Проблема туберкульозу в Україні залишається, на жаль, однією з найактуальніших. Щорічно в нашій державі цей недуг діагностують у понад 30 тисяч осіб, а це чотири нові випадки щогодини, кожен восьмий хворий помирає. Щоб сприяти консолідації державних, міжнародних зусиль та громадських організацій, які працюють у цій сфері, у Верховній Раді створено міжфракційне депутатське об’єднання «Парламентська платформа боротьби з туберкульозом». Представники цього об’єднання, органів виконавчої влади, міжнародних організацій, громадянського суспільства, пацієнти та люди, котрих торкнулася проблема туберкульозу, взяли участь у засіданні круглого столу «Парламентська платформа боротьби з туберкульозом: об’єднуємо зусилля для подолання епідемії».
Міжфракційне об’єднання, крім вирішення питань, пов’язаних із ліквідацією туберкульозу на законодавчому рівні, співпрацюватиме з усіма дотичними органами виконавчої влади, сприятиме виділенню бюджетів на боротьбу з хворобою, взаємодіятиме з громадським сектором, а також із парламентами інших країн. На цьому, відкриваючи круглий стіл, наголосив народний депутат, голова об’єднання Сергій Кіраль. Окремим завданням Парламентської платформи депутат назвав сприяння захисту прав людей, яких торкнулася проблема туберкульозу.
Адже за останні 26 років мало що змінилося в підходах і політиці до діагностування та лікування туберкульозу. «Грошей витрачається багато, але нічого не змінюється. Тож, можливо, ми щось не так робимо?» — зауважив парламентарій. Що не так і до яких наслідків це призводить, розповіла Ольга Кліменко, яка на власному прикладі відчула недоліки системи. До речі, колишня пацієнтка є автором книжки «Світ в мені. Сповідь туберкульозника».
«Пацієнт із будь-яким діагнозом — це насамперед людина, яка потребує допомоги та підтримки. Життя в самотності, безпомічності, життя без роботи і можливості влаштування. Життя, в якому тільки від того, наскільки сильна сьогодні побічна дія ліків, залежатиме, як мине твій день», — зауважила Ольга Кліменко. Вона переконана: «Важливо, щоб люди, які проходять лікування, могли розраховувати на всю необхідну людську та професійну підтримку, щоб успішно закінчити його».
Наші громадяни не мають переживати таке, коли лікуються, упевнена й в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Тим більше, коли йдеться про хворобу, яку в XXI столітті можна легко подолати. «Це саме та причина, чому ми хочемо зробити медичну реформу. Щоб, не важливо про яку хворобу йдеться — туберкульоз чи іншу, пацієнти мали доступ до вчасної діагностики та ефективного лікування. Щоб вони не мусили шукати лікаря чи медикаменти. Все має вирішуватися ще на початковій стадії — у сімейного лікаря, який зможе діагностувати хворобу і спрямувати пацієнта на лікування», — наголосила У. Супрун.
За словами в. о. міністра, ми вже багато років співпрацюємо з Глобальним фондом та іншими донорами, які надають нам фінансування на лікування туберкульозу та інших захворювань. У 2016 році, повідомила У. Супрун, на лікування туберкульозу було спрямовано 512 млн. грн. «Цього достатньо, аби вилікувати всіх пацієнтів. Але, як ми почули, пацієнти не мають доступу до ліків. І у цьому винен не хтось окремо, а система. Тож маємо її змінити», — наголосила вона.
Власне, практика парламентської підтримки боротьби з туберкульозом успішно запроваджується в багатьох країнах. З 2014 року у світі діє унікальна міжнародна мережа Глобальний Кокус проти туберкульозу, що об’єднує понад 1500 членів парламентів зі 130 країн. І Україна, переконані учасники круглого столу, гратиме важливу роль у боротьбі з цією хворобою в регіоні Східної Європи та Центральної Азії та на глобальному рівні.

Олена ГОРБУНОВА.

 

ДОВІДКОВО

Міжнародна мережа Глобальний Кокус проти туберкульозу діє на глобальному, регіональному та національному рівнях, а парламентарії використовують усі доступні їм важелі для прискорення перемоги над туберкульозом. Серед членів Кокусу представлено 17 країн Великої 20 і 42 країни з переліку держав із найвищим тягарем туберкульозу за версією ВООЗ.